Автономна Республіка Крим

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Це стаття про адміністративну одиницю у складі України. Про невизнаний більшістю країн світу суб'єкт Російської Федерації — див. Республіка Крим
Автономна Республіка Крим
Emblem of Crimea.svg Flag of Crimea.svg
Герб АР Крим Прапор АР Крим
Гімн АР Крим
Розташування
Основні дані
Країна: Україна Україна
Утворена: 12 лютого 1991 року
код КОАТУУ: 01000
Населення: 1 966 556 (на 1.03.2014)
Площа: 26081
Густота населення: 75.2
Телефонні коди: +380-65
Столиця: Сімферополь
Райони: 14
Міста:

республіканського значення
районного значення


11
5
Райони в містах: 3
Смт: 56
Села: 907
Селища: 49
Селищні ради: 38
Сільські ради: 243
Номери автомобілів: AK
Інтернет-домени: crimea.ua; cr.ua
Мапа республіки
Республіканська влада
Рада міністрів: 95005, м. Сімферополь, пр. Кірова, 13
Верховна рада АРК: 95000, м. Сімферополь, вул. К. Маркса, 18
Веб-сторінка: ВР АР Крим
Самопроголошений Прем'єр-міністр: Аксьонов Сергій Валерійович
Рада: Верховна Рада Автономної Республіки Крим
Голова ВР: Константинов Володимир Андрійович

Автоно́мна Республі́ка Крим (крим. Qırım Muhtar Cumhuriyeti, рос. Автономная Республика Крым) — адміністративна одиниця на півдні України, розташована на Кримському півострові між 44°23' і 46°15' північної широти та між 32°29’ і 36°39’ східної довготи. 17 березня 2014 року внаслідок референдуму проголосила незалежність як Республіка Крим і звернулася до Російської Федерації із пропозицією про прийняття до її складу як нового суб'єкта зі статусом республіки[1]. Українська влада і міжнародна спільнота не визнає легітимність референдуму і постанови про незалежність.

На заході і півдні омивається водами Чорного, на сході — Азовського морів, що належать до басейну Атлантичного океану. Півострів приблизно однаково віддалений від екватора і Північного полюсу. Його західний берег утворений Тарханкутським півостровом, східний — Керченським. На півночі Крим з'єднаний 7-кілометровим Перекопським перешийком та 700-метровим на косі Арабатська стрілка із сусідньою Херсонською областю, на південному заході межує із містом державного значення Севастополь, морем на сході — із Краснодарським краєм Російської Федерації.

Територія Криму перебувала під контролем різних сил багато разів протягом своєї історії. Кіммерійці, греки, скіфи, готи, гуни, булгари, хазари, держава Київська Русь, візантійські греки, кипчаки, османські турки, татари Золотої Орди і монголи контролювали Крим протягом періоду ранньої історії. У 13-му столітті частковий вплив мали венеційці і ґенуезці; їх замінили Кримське ханство й Османська імперія в 15-18 ст., Російська імперія з 18 по 20 ст., Німеччина під час Другої світової війни і пізніше Російська Радянська Федеративна Соціалістична Республіка, з 1954 у складі УРСР/СРСР, з 1991 автономія у складі України.

Територією республіки проходить державний кордон України довжиною 821 км. До складу АРК не входить південний захід півострова, підлеглий Севастопольській міськраді, яка є одиницею загальнодержавного підпорядкування, та північна частина Арабатської стрілки, що входить до складу Херсонської області.

З кінця лютого 2014 року в Криму триває Кримська криза, під час якої відбулося російське військове вторгнення на півострів. 11 березня 2014 року Верховна Рада Автономної Республіки Крим прийняла декларацію незалежності Автономної Республіки Крим, однак Конституційний Суд України визнав цей акт неконституційним. 16 березня 2014 року відбувся «референдум», за результатами якого було прийняте рішення про входження Криму у Російську Федерацію.

Географія[ред.ред. код]

Фото. Вигляд Криму із супутника

Дивись також статтю Кримський півострів

Територія[ред.ред. код]

Територія — 26 861 км².

Протяжність: із заходу на схід — 360 км (інші дані — 325 км), з півночі на південь − 180 км (інші дані — 200 км).

Рельєф[ред.ред. код]

Кримський півострів має різноманітні природні ландшафти. На півночі степ, південні райони покриті лісами Кримські гори. Гірська система простягнулася трьома пасмами від Севастополя до Феодосії. Найбільші висоти — у межах Головного, або Південного, пасма. Тут знаходиться найвища гірська вершина Кримського півострова — гора Роман-Кош (1545 м).

Водоймища[ред.ред. код]

Річки Криму маловодні. Найважливіші — Чорна, Бельбек, Кача, Альма, Салгир. На річці Салгир розташоване Сімферопольське водосховище. У північній частині півострова — Північно-Кримський канал, вода в який надходить із Дніпра. На півночі Криму є багато солоних озер: озер — Сакське, Актаське, Тобечицьке, Чокрацьке, Красне, Айгульське. Вони мілкі, неглибокі і часто пересихають влітку. Концентрація солі в деяких з них (особливо в Перекопському та Сиваші) досягає 200–240%. Їхня вода має солі багатьох хімічних елементів, таких якнатрій, калій, олово та бром і завдяки цьому використовується в галузях хімічної промисловості. Для прикладу, на сиваській ропі працює Червоно-перекопський бромний завод. Інші солоні озер Криму — Донузлав і Сасик — завдяки підвищеній мінералізації використовуються для лікування різних захворювань (особливо захворювань шкіри, суглобів та опорно-рухового апарату).

Клімат[ред.ред. код]

У північній частині Криму клімат помірно теплий. Зима м'яка, літо спекотне. Середня температура липня +24 °C, січня +1,5 °C. На південному березі Криму клімат середземноморський: дуже тепле літо і м'яка зима. Середня температура липня +25 °C, січня +4 °C. Середньорічна кількість опадів становить 300–500 мм на рівнині і до 1000–1200 мм у горах. Клімат Криму прикордоний між помірним і субтропічним географічними поясами, що сприяє м'якому клімату півострова та великій кількості годин сонячного світла (2180–2470 годин на рік).

Природні ресурси[ред.ред. код]

Демографія[ред.ред. код]

Докладніше: Населення Криму

Автохтонним (корінним) населенням Кримського півострова були кімерійці. Національний склад населення Криму багато разів змінювався. Корінними себе в Криму вважають кримські татари, караїми, уруми.[2]

Інше населення Криму — емігранти в другому та третьому поколіннях та переселенці з інших країн колишнього СРСР. Загальна чисельність наявного населення Автономної Республіки Крим, за даними Всеукраїнського перепису населення 2001 р., становила 2033,7 тисячі. Чисельність міського населення 1274,3 тисячі осіб, або 62,7%, сільського 759,4 тисячі осіб, або 37,3%. Кількість чоловіків в автономії становила 937,6 тисячі, або 46,1%, жінок 1096,1 тисячі, або 53,9%.

Загальна чисельність постійного населення Автономної Республіки Крим становила 2024 тисячі осіб, зокрема чоловіків 931,4 тисячі, або 46,0%, жінок 1092,6 тисячі, або 54,0%. Міське населення становить 1258,7 тисячі осіб, або 62,2%; сільське 765,3 тисячі осіб, або 37,8%.

Особливістю складу населення Автономної Республіки Крим є його багатонаціональність. За даними Всеукраїнського перепису населення 2001, на території АРК проживали представники понад 125 національностей і народностей (росіяни — 58%, українці — 24%, кримські татари — 12%).

Національний склад населення Криму в 1897 році.[3]

Населення Криму за останні 300 років
Національний склад населення Криму по районах і містах (2001 р.)
Національність Кількість осіб %
1 Кримські татари 194 294 35,55%
2 Росіяни 180 963 33,11%
3 Українці 64 703 11,84%
4 Німці 31 590 5,78%
5 Євреї 24 168 4,42%
6 Греки 17 114 3,13%
7 Вірмени 8 317 1,52%
8 Болгари 7 450 1,36%
9 Поляки 6 929 1,27%
10 Естонці 2 176 0,40%
11 Білоруси 2 058 0,38%
12 Турки 1 787 0,33%
13 Молдавани 272 0,05%
14 Інші 4 771 0,87%
Разом 546 592 100,00%

Національний склад населення Автономної Республіки Крим станом на 2001 рік[4]

Національність Кількість осіб %
1 Росіяни 1 180 441 58,32%
2 Українці 492 227 24,32%
3 Кримські татари 243 433 12,03%
4 Білоруси 29 285 1,45%
5 Татари 11 090 0,55%
6 Вірмени 8 769 0,43%
7 Євреї 4 515 0,22%
8 Поляки 3 879 0,19%
9 Молдавани 3 761 0,19%
10 Азербайджанці 3 748 0,19%
11 Інші 42 908 2,12%
Разом 2 024 056 100,00%

Найбільші населені пункти[ред.ред. код]

Найбільші міста: Алушта, Бахчисарай, Джанкой, Євпаторія, Керч, Сімферополь, Судак, Феодосія, Ялта (місто Севастополь має окремий статус у складі України).

Міські населені пункти з кількістю жителів понад 11,0 тисяч
за даними Держкомстату[5][6]
Сімферополь 337,3 Армянськ 22,3
Керч 145,3 Білогірськ 18,2
Євпаторія 106,9 Судак 15,5
Ялта 78,1 Приморський 14,9
Феодосія 69,5 Гвардійське 12,7
Джанкой 36,1 Октябрське 11,6
Красноперекопськ 29,8 Гресівський 11,4
Алушта 28,4 Гаспра 11,4
Бахчисарай 26,5 Щолкіне 11,2
Саки 23,7 Чорноморське 11,1

Історія[ред.ред. код]

Докладніше: Історія Криму
  • Найдавніше відоме населення гірської частини та південного узбережжя Криму — таври.
  • З XII ст. до н. е. степовий Крим населяли кімерійці.
  • VIII–IV ст. до н. е. — Проникнення в Крим грецьких колоністів, заснування Херсонеса (V ст. до н. е.), Степова частина півострова заселяється скіфами.
  • III–II ст. до н. е. — Центр скіфської держави під тиском сарматів зі сходу переміщується з Придніпров'я до Криму. Столиця — Неаполь Скіфський (на території нинішнього Сімферополя).
  • 63 рік до н. е.. — Понтійське царство завойоване Римською імперією, кримські міста перейщли під контроль римлян. Початок панування Римської імперії в Криму.
  • 257 рік — Підпорядкування Криму готами, знищення Скіфської держави.
  • 375 рік — Нашестя гунів, розгром ними Боспорського царства.
  • IV–V століття — поступове відновлення влади Римської (Візантійської) імперії над гірською частиною Криму. Уцілілі після навали гунів готи визнали владу Візантії.
  • 964 рік Князь Київської Русі Святослав Ігорович знищив столицю хазарського каганату Ітіль, на берегах Керченської протоки створив місто Тмутаракань, і назвав це Тмутараканським князівством, до якого входив і Крим.
  • 988 рік Князь Київської Русі Володимир Великий здобув Корсунь (Херсонес, сучасний Севастополь, закріпивши панування Київської Русі над Кримом.
  • Кінець VII — століття майже весь Крим, окрім Херсонеса, що залишився під владою Візантії, захоплювали хозари.
  • XIII століття — ослаблення влади Візантії. Частина її володінь перейшла до Генуї, частина стала самостійним князівством Готія (Феодоро).
  • 1239 — завоювання Криму монгольським військом хана Бату. Степовий Крим разом з сусідніми землями Великого князівства Руського потрапив у підданство до царства Ординського.
  • XIV — сер. XV століття — війни генуйців з князівством Феодоро за землі південного берегу Криму.
  • 1441 — утворення незалежного Кримського Ханства.
  • 1475 — Османське військо під командуванням паші Гедіке Ахмеда завойовало володіння Генуї та князівство Феодоро. Кримське ханство визнало верховну владу султана Османської держави як халіфа ісламської умми.
  • 1783 — Крим анексований й включений до складу Російської імперії. Спочатку як частина Таврійської області, з 1796 року Крим був частиною Новоросійської губернії, а з 1802 року був частиною Таврійської губернії.
  • 1853–1856 — Кримська війна (Східна війна).
  • 1917–1920 — Громадянська війна. На території Криму кілька разів змінювали один одного уряди «білих» і «червоних».
  • 18 жовтня 1921 — утворено Автономну Кримську Радянську Соціалістичну Республіку в складі РРФСР.
Nuvola apps kaboodle.svg Зовнішні відеофайли
Nuvola apps kaboodle.svg Крим. Квітень 1942 року
Указ Президії Верховної Ради СРСР «Про передачу Кримської області зі складу РРФСР до складу УРСР». 19 лютого 1954 р.
  • 1941–1944 — окупація Криму нацистською Німеччиною та Румунією.
  • 1944 — депортація кримськотатарського народу (18 травня), вірмен, болгар і греків (26 червня)
  • 1945 — скасування автономії, створення Кримської області.
  • 1948 — указом Президії ВС РРФСР місто Севастополь виділено в окремий адміністративно-господарський центр (місто республіканського підпорядкування).
  • 19 лютого 1954 — Кримську область передано зі складу РРФСР до складу УРСР. Згідно з Указом Президії Верховної Ради СРСР від 19 лютого 1954 р. передачу здійснили, ураховуючи територіальну близькість і тісні господарські та культурні зв'язки між Кримською областю та Українською РСР. Передачу було приурочено до святкування 300-річчя Переяславської Ради. Місто Севастополь, як місто республіканського підпорядкування, передано не було.
  • 1978 — прийнято конституцію УРСР, що в ній місто Севастополь вказано як місто республіканського підпорядкування УРСР.
  • 12 лютого 1991 — за результатами «всекримського референдуму» (відбувся 20 січня 1991), що бойкотували кримські татари, Кримська область перетворена в Кримську АРСР у складі УРСР
  • 16 березня 2014 — проведено незаконний та нелегітимний «всекримський референдум», на якому за входження АР Крим до складу Російської Федерації нібито проголосувало 96,77% жителів півострова.[7] Референдум не визнали держави ЄС, США, Канада, Японія, Грузія та Туреччина.[8][9]
  • 17 березня 2014 — самопроголошена Верховна Рада АР Крим проголосила «незалежність» півострова з метою його подальшого входження до складу Російської Федерації.[10]
  • 18 березня 2014 — Держдума Росії прийняла закон про приєднання Криму, 21 березня Путін підписав цей закон[11].
  • 20 березня 2014 року Верховна Рада України прийняла Декларацію про звільнення України, в якій, зокрема, заявила, що «Крим був, є та буде в складі України».[12]

Політика[ред.ред. код]

Докладніше: Політика Криму

Кримсько-американські відносини[ред.ред. код]

18 лютого 2009 Верховна Рада Криму направила лист Кабінету Міністрів України і Президенту України, в якому було заявлено, що вона вважає недоцільним відкриття представницького офісу США у Криму і закликала українське керівництво відмовитися від цієї ідеї. Лист також був відправлений Голові Генеральної Асамблеї ООН.[13]

Адміністративно-територіальний устрій[ред.ред. код]

Республіка включає 14 адміністративних районів, 11 міст республіканського підпорядкування, 56 селищ міського типу, 957 сільських населених пунктів. Адміністративний центр — місто Сімферополь.

Крим-адміністрація.png

Райони Території міськрад
1 Бахчисарайський район 15 Алуштинська міськрада
2 Білогірський район 16 Армянська міськрада
3 Джанкойський район 17 Джанкойська міськрада
4 Кіровський район 18 Євпаторійська міськрада
5 Красногвардійський район 19 Керченська міськрада
6 Красноперекопський район 20 Красноперекопська міськрада
7 Ленінський район 21 Сакська міськрада
8 Нижньогірський район 22 Сімферопольська міськрада
9 Первомайський район 23 Судацька міськрада
10 Роздольненський район 24 Феодосійська міськрада
11 Сакський район 25 Ялтинська міськрада
12 Сімферопольський район
13 Совєтський район
14 Чорноморський район 26 Севастопольська міськрада1

1 — Не входить до складу АРК, місто зі спеціальним статусом.

Економіка[ред.ред. код]

Докладніше: Економіка АР Крим

Злочинність[ред.ред. код]

Рівень злочинності за 2012 рік на 10 тис. населення становив 168,8 злочинів, з них 62,4 тяжких та особливо тяжких.[14]

Соціально-гуманітарна сфера[ред.ред. код]

Історико-культурний потенціал[ред.ред. код]

На державний облік узято (з урахуванням м. Севастополя) 1004 пам'ятки архітектури та містобудування (з них 216 — національного значення), 7227 пам'яток археології (з них — 21 національного значення), 3861 пам'ятка історії (з них — 13 національного значення), 520 пам'яток монументального мистецтва. До Списку історичних населених місць (міста і селища міського типу) включено 29 населених пунктів: Алупка, Алушта, Армянськ, Балаклава, Бахчисарай, Білогірськ, Гаспра, Гурзуф, Євпаторія, Інкерман, Керч, Коктебель, Кореїз, Лівадія, Масандра, Новий Світ, Ореанда, Партеніт, Саки, Севастополь, Сімеїз, Сімферополь, Старий Крим, Судак, Форос, Феодосія, Чорноморське, Щебетовка, Ялта.[15]

У Криму багато пам'яток архітектури зі змішаними стилями Близького Сходу, Візантії, Вірменії.

Лівадійський палац.

Музеї та заповідники Криму:

Див. також Музеї Криму

Памятник І. Айвазовському. Місто Феодосія

На території сучасного Сімферополя у ІІІ столітті до н. е. — IV столітті н. е. знаходилася столиця Скіфської держави — Неаполь Скіфський. Серед визначних пам'яток:

Над Алупкою височіє одна з найпривабливіших гір Криму — Ай-Петрі. У місті розташований один з найкращих палаців і парків України — Воронцовський палац і парк 18301846 років.

У Бахчисараї збереглися:

Залишки фортеці Алустон, м. Алушта

Ялта із сусідніми селищами і містами є найбільшим всесвітньо відомим курортом Криму. Туристів приваблюють:

Феодосія заснована у VI столітті до н. е. Найцікавіші об'єкти туризму:

Культура[ред.ред. код]

В автономії діють 682 клуби та будинки культури, 855 бібліотек, 18 музеїв, школи естетичного виховання дітей тощо. Працюють 6 театрів, серед них відомий в Україні та за її межами Кримськотатарський академічний музично-драматичний театр. Набули широкої популярності мистецькі фестивалі та конкурси «Кореада», «У Чорного моря», «Зірки планети», «Артековські зорі».

Освіта та наука[ред.ред. код]

Дитячі садки[ред.ред. код]

В Автономній Республіці Крим налічується 655 дошкільних закладів. Дошкільні заклади відвідують майже 37 тисяч дітей.

Середня освіта[ред.ред. код]

Сформована в автономії мережа навчально-виховних закладів задовольняє потреби населення у формах, профілях та мовах навчання.

Середню обов'язкову освіту забезпечують 641 денна загальноосвітня школа різного типу і форм власності, в яких навчається понад 274 тисяч учнів. Серед загальноосвітніх шкіл майже 71% шкіл I-ІІІ ступенів, які дозволяють одержати повну середню освіту за місцем проживання понад 82% учнів.

В Автономній Республіці Крим працюють 8 гімназій, 10 ліцеїв, 54 навчально-виховних комплекси.

Професійна освіта[ред.ред. код]

Професійну освіту молоді надають 30 професійно-технічних училищ, в яких навчається 17,3 тисячі учнів. Навчання здійснюється за різними профілями.

Підготовку кадрів вищої кваліфікації здійснюють 14 вищих навчальних закладів ІІІ-IV рівнів акредитації, де навчається понад 52 тисячі студентів. Щорічно вони готують близько 9 тисяч фахівців різноманітного профілю. Підготовку молодших спеціалістів здійснюють 24 вищі навчальні заклади І-ІІ рівнів акредитації, в яких навчається понад 15 тисяч студентів та щорічно випускається майже 4 тисяч фахівців для промисловості, будівництва, транспорту, зв'язку, охорони здоров'я, освіти тощо.

Наука[ред.ред. код]

У Криму здійснюють науково-технічну та дослідницьку діяльність 45 різних науково-дослідних, проектних та конструкторських інститутів і бюро, дослідних станцій, самостійних наукових відділів та філій, основним видом діяльності яких є науково-технічна та дослідницька діяльність, зокрема:

5 вищих навчальних державних закладів:

  • 20 самостійних науково-дослідних організацій
  • 5 самостійних конструкторських організацій
  • 2 проектні та проектно-дослідницькі організації

Медичні установи[ред.ред. код]

У системі охорони здоров'я Автономної Республіки Крим діє мережа республіканських, міських та районних лікарень, діагностичних центрів, спеціалізованих клінік та амбулаторій, станцій та відділень «швидкої допомоги», інших медичних закладів.

Населення автономії обслуговують 8,37 тисяч лікарів та 18,8 тисяч середніх медпрацівників. Ліжковий фонд становить 18,4 тисяч ліжок.

Щорічно в поліклінічних закладах реєструється 18,5 мільйонів лікарняних відвідувань, у стаціонарах проліковано біля 373 тисяч осіб.

В Автономній Республіці Крим функціонує 21 спеціалізований центр, в яких застосовуються найсучасніші медичні технології. Серед них такі відомі центри, як республіканський діагностичний, нейрохірургічний, кардіологічний, опіковий, онкологічний тощо.

Спорт[ред.ред. код]

В автономії функціонують 51 стадіон, 21 плавальний басейн, понад 700 спортивних залів. У 203 дитячо-юнацьких спортивних школах займається 20 тисяч дітей та учнівської молоді.

Галерея[ред.ред. код]


Див. також[ред.ред. код]

Виноски[ред.ред. код]

  1. http://www.rada.crimea.ua/ua/news/17_03_2014_1
  2. История Крыма с древнейших времен до наших дней // Колектив авторів. «Атлас-компакт», Симферополь, 2005
  3. Розрахунки базуються на даних по 5 повітах та двох містах за: «Первая Всеобщая перепись населения Российской Империи 1897 г. Под ред. Н. А. Тройницкого. т. I. Общий свод по Империи результатов разработки данных Первой Всеобщей переписи населения, произведенной 28 января 1897 года. С.-Петербург, 1905.»
  4. «Всеукраїнський перепис населення 2001 року». Архів оригіналу за 2013-06-22. Процитовано 2011-09-21. (рос.)
  5. Чисельність наявного населення України на 1 січня 2013 року, Київ-2013 — Державний комітет статистики України
  6. При зазначенні динаміки народонаселення бралась до уваги зміна за період з січня 2012 по січень 2013 року
  7. Голоса подсчитаны: 96,77% проголосовали за присоединение Крыма к РФ
  8. Крымский референдум: реакция мирового сообщества
  9. Как мир отреагировал на «референдум» в Крыму
  10. Крымский парламент провозгласил полуостров «независимым суверенным государством» — Республикой Крым (рос.)
  11. Euronews: Путін поставив свій підпис під документами про анексію Криму 21.03.2014
  12. Декларація «Про боротьбу за звільнення України»
  13. Crimean parliament votes against opening U.S. diplomatic post, Interfax-Ukraine (18 February 2009)
  14. МВС УКРАЇНИ.
  15. Історико-культурні заповідники України. Довідник

Посилання[ред.ред. код]