Проекторний екран

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Проекторний екран (нім. die Bildwand oder Projektionswand; Leinwand) - це плоска або вигнута поверхня, яка використовується для перегляду проекцій зображень. Екрани, які відбивають світло(світловідбиваючі екрани), мають дифузний коефіцієнт відображення, проекційні екрани для задньої проекції потребують дифузно-розсіювальну передачу (→ матового скла).

Виготовлення[ред.ред. код]

Поверхнею для екрана може бути, наприклад, біла тканина (фарбована або звичайне обприскане полотно) або біла стіна в кімнаті. Однак краще відтворення зображення досягається, лише зі спеціальними проекторними екранами. Вони, як правило, виконані в вигляді відведеної підйомної металічної завіси, що встановлюється на штативі або розтягується на рамі. Насправді ці тканини раніше були зроблені з льону або бавовни. Більшість тканин з покриттям зі скловолокна є вогнестійкими та використовуються для запобігання деформацій.

У кіно криволінійні поверхні часто використовуються, щоб забезпечити більш широкий кут огляду глядача. Вигнуті екрани безумовно необхідні в куполах планетаріїв і ІМАХ Dome-Kinos. Для підготовки промовців за екраном є акустичні прозорі екрани через мікроперфорацію. Для спеціальних застосувань увігнутого дзеркала використовуються екрани з металевими покриттями (як мішура алюмінію в синтетичній емалі), які мають значно вищий коефіцієнт яскравості центральної області.

Прозорі екрани для зворотної проекції виготовляються покриттям матового скла або пластикових листів. Для спеціальних вимог може бути надана Лінза Фребеля на встановлення додаткового освітлення. Використання в компактних одиницях проекції. Чим менша нерівномірність і біліша поверхня, тим більш реалістичне зображення відтворюється. Для мобільних проекторних екранів для перегляду фільмів в автомобілі й на відкритому повітрі використовуються надувні версії (Airscreen).

Властивості екрану[ред.ред. код]

Екран, з одного боку, має високу відбивну здатність, а з іншого, розподіляє світло рівномірно стосовно глядачів на бічних місцях.. Необхідна достатня яскравість і чудовий розподіл яскравості. Крім того, зображення, щоб уникнути гарячих точок повинні бути дифузним.

Для прозорих екранів застосовуються аналогічні вимоги: висока прозорість, дифузне розсіювання в сторони й ніякі гарячі точки.

Коефіцієнти яскравості та посилення зображення[ред.ред. код]

Однією з важливих особливостей є відбивна здатність, яка описується коефіцієнтом яскравості. Для порівняння візьмемо сульфат барію (), що використовується як стандарт білого. Коефіцієнт яскравості вимірюють при майже вертикальній проекції в центрі екрану. Коефіцієнтом яскравості є яскравість зразка екрану, котра ділиться на яскравість стандарт білого. Коефіцієнт яскравості посилення на екрані для нормального типу зображень D в порівнянні з стандартом білого понад 1. Залежно від відхилення від нормального екрана - це значення зміни.

Для того, щоб досягти кращого чорного кольору в яскравій кімнаті, використовуються екрани з коефіцієнтом посилення 0,6. Дані екрани використовують один і той же принцип, як CRT або LCD. Для досягнення необхідного контрасту використовуються проектори з більш ніж 3000 ANSI люменів.