Просторово-часовий інтервал

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Просторо́во-часови́й інтерва́л або просто інтерва́л між двома подіями в інерційній системі відліку визначається співвідношенням:

.

де c — швидкість світла.

Кожна подія характеризується часом та місцем. Вибравши систему відліку подію можна характеризувати чотирма числами: часом t та трьома просторовими координатами x, y, z. Віддаленість однієї події від іншої можна виразити за допомогою просторово-часового інтервалу, означення якого приведене вище. Згідно із основним постулатом спеціальної теорії відносності просторово-часовий інтервал не залежить від вибору системи відліку, тобто є інваріантним відносно перетворень Лоренца

Просторово-часовий інтервал є комплексною величиною. Якщо

,

то інтервал називають часоподібним.

Якщо

,

то інтервал називають простороподібним.

Велике значення в теорії відносності має величина  — квадрат інтервалу між нескінченно близькими подіями:

.

Загальна теорія відносності[ред.ред. код]

У неінерційних системах відліку, тобто, системах, які зв'язані зі спостерігачем, який рухається з прискоренням, або знаходиться в гравітаційному полі, квадрат локального приросту просторово-часового інтервалу записується в загальному вигляді

,

де і  — диференціали компонент 4-вектора, а  — певний 4-тензор, який називається метрикою простору-часу. За заведеними при використанні 4-векторів правилами нотації повторення індексу внизу і вгорі означає суму по цьому індексу.

Як і в спеціальній теорії відносності просторово-часовий інтервал однаковий у всіх системах відліку, але тільки локально.


Фізика Це незавершена стаття з фізики.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.

Див. також[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]