Протисудомні препарати

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Протисудо́мні препара́ти (також антиконвульса́нти, від лат. convulsio — судоми) — фармацевтичні препарати протисудомної дії, що використовують для лікування епілепсії, зняття м'язових судом різноманітного походження (наприклад, при інтоксикаціях або правцеві).

Карбамазепін

Карбамазепін — протисудомний препарат, розповсюджений серед усіх, що застосовують при лікуванні невралгії. Препарат ефективний серед більшості хворих у випадках початку лікування на ранніх стадіях. Тому, якщо у хворого не відбувається полегшення болю при лікуванні карбамазепіном, у лікаря навіть може виникнути сумнів у діагнозі невралгії трійчастого нерву. Однак, згодом ефективність карбамазепіну знижується. Можливі побічні ефекти: сонливість, двоїння в очах, запаморочення та нудота.

Баклофен — м'язовий релаксант, тобто препарат, що розслаблює м'язи. Ефективність його застосування зростає при спільному призначенні з іншими протисудомними препаратами. Його побічними ефектами є зміна свідомості, депресія та сонливість.

Фенитоін — протисудомний препарат, один з перших, що почали застосовувати з метою лікування невралгії.

Оксокарбазепин — новий протисудомний препарат, який використовують для лікування невралгії трійчастого нерву.

Вальпроати (препарати вальпроєвої кислоти) — використовують в лікуванні епілепсії.

Недоліки терапії[ред.ред. код]

Лікування протисудомними препаратами має суттєвий недолік — згодом їхня ефективність знижується, що вимагає підвищення дози. Однак, підвищення дозування провокує і до збільшення прояву побічних ефектів (отже, деякі препарати мають токсичність).

Посилання[ред.ред. код]


Таблетки Це незавершена стаття з фармакології.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.