Пісня про дружбу

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Пісня про дружбу
Жанр комедія
музичний
мелодрама
Режисер Сергій Сплошнов
Йосип Шапіро
Сценарист Ілля Бражнін
У головних
ролях
Т. Виноградова
Ніна Петропавловська
Володимир Глухов
Оператор Костянтин Погодін
Композитор Самуїл Полонський
Художник С. Добжинський
Кінокомпанія «Радянська Білорусь»
Тривалість 38 хв.
Мова білоруська
Країна СРСР СРСР
Рік 1941
IMDb ID 0495178

«Пісня про дружбу» (біл. «Пісня пра дружбу») — радянський чорно-білий художній фільм, поставлений режисерами Сергієм Сплошновим і Йосипом Шапіро на білоруській кіностудії художніх фільмів «Радянська Білорусь» в 1941 році. Фільм був закінчений до початку війни, але не був випущений в прокат, за рішенням цензури через його легковажність.

Сюжет[ред. | ред. код]

Федя Яцевич збирається в будинок відпочинку, його дружина Лара — у відрядження в Зарайськ, на все літо. Їх велика квартира залишається порожньою. В цей же час з Зарайська на олімпіаду художньої самодіяльності в місто посилають подругу Лариси, Олесю, яку Лара вмовила жити в їхній квартирі. Федя зустрічає старого друга Ригора Шемета і теж дозволяє йому пожити в своїй кімнаті, не знаючи про те, що Лара, зробила те ж саме з подругою. Проживаючи під одним дахом, Алеся і Ригор починають відчувати симпатію один до одного. Чим закінчилася ця історія і розповідає фільм.

У ролях[ред. | ред. код]

Знімальна група[ред. | ред. код]

  • Режисери — Сергій Сплошнов, Йосип Шапіро
  • Сценарій — Ілля Бражнін
  • Головний оператор — Костянтин Погодін
  • Художник-постановник — С. Добжинський
  • Композитор — Самуїл Полонський
  • Текст пісень — В. Волженін, С. Сідзелов
  • Звукооператор — К. Познишев
  • Другий оператор — Г. Вдовенко
  • Монтажер — Н. Коновалова
  • Асистент режисера — С. Сідзелов, А. Ліфшиц
  • Асистенти оператора — В. Гадзєєв
  • Консультант — С. Добжинський
  • Директор картини — А. Ейдус

Посилання[ред. | ред. код]