Пісня про дружбу

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Пісня про дружбу
Жанркомедія
музичний
мелодрама
РежисерСергій Сплошнов
Йосип Шапіро
СценаристІлля Бражнін
У головних
ролях
Т. Виноградова
Ніна Петропавловська
Володимир Глухов
ОператорКостянтин Погодін
КомпозиторСамуїл Полонський
ХудожникС. Добжинський
Кінокомпанія«Радянська Білорусь»
Тривалість38 хв.
Мовабілоруська
КраїнаСРСР СРСР
Рік1941
IMDbID 0495178

«Пісня про дружбу» (біл. «Пісня пра дружбу») — радянський чорно-білий художній фільм, поставлений режисерами Сергієм Сплошновим і Йосипом Шапіро на білоруській кіностудії художніх фільмів «Радянська Білорусь» в 1941 році. Фільм був закінчений до початку війни, але не був випущений в прокат, за рішенням цензури через його легковажність.

Сюжет

[ред. | ред. код]

Федя Яцевич збирається в будинок відпочинку, його дружина Лара — у відрядження в Зарайськ, на все літо. Їх велика квартира залишається порожньою. В цей же час з Зарайська на олімпіаду художньої самодіяльності в місто посилають подругу Лариси, Олесю, яку Лара вмовила жити в їхній квартирі. Федя зустрічає старого друга Ригора Шемета і теж дозволяє йому пожити в своїй кімнаті, не знаючи про те, що Лара, зробила те ж саме з подругою. Проживаючи під одним дахом, Алеся і Ригор починають відчувати симпатію один до одного. Чим закінчилася ця історія і розповідає фільм.

У ролях

[ред. | ред. код]

Знімальна група

[ред. | ред. код]
  • Режисери — Сергій Сплошнов, Йосип Шапіро
  • Сценарій — Ілля Бражнін
  • Головний оператор — Костянтин Погодін
  • Художник-постановник — С. Добжинський
  • Композитор — Самуїл Полонський
  • Текст пісень — В. Волженін, С. Сідзелов
  • Звукооператор — К. Познишев
  • Другий оператор — Г. Вдовенко
  • Монтажер — Н. Коновалова
  • Асистент режисера — С. Сідзелов, А. Ліфшиц
  • Асистенти оператора — В. Гадзєєв
  • Консультант — С. Добжинський
  • Директор картини — А. Ейдус

Посилання

[ред. | ред. код]
  • Пісня про дружбу на сайті IMDb (англ.)