П'єр Леско

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
П'єр Леско
Pierre Lescot
фр. Pierre Lescot
Народження1515(1515)
Париж
Смерть10 вересня 1578(1578-09-10)
КраїнаФранція
Діяльністьархітектор, скульптор, художник, реставратор
Праця в містахПариж,
Архітектурний стильманьєризм
Найважливіші спорудиAile Lescotd
БатькоPierre Lescotd
CMNS: П'єр Леско у Вікісховищі

П'єр Леско́ (фр. Pierre Lescot, *1515, Париж — †10 вересня 1578, Париж) — архітектор Франції, представник епохи Відродження. Розпочав перебудову замку у Луврський палац.

Життєпис

[ред. | ред. код]
Збережений південно-західний корпус палацу Лувр.

Відомостей про життєпис архітектора збережено замало для відтворення його повної біографії.

Куточок двору палацу Лувр.

Майбутній архітектор народився в Парижі. Мав шляхетне походження. Нема ніяких відомостей, чи створив він подорож до Італії для удосконалення власної майстерності. Жив в пору існування у Франції школи Фонтенбло, впливового центру пізнього відродження та маньєризму. Безумовно, що знав і вивчав досвід майстрів школи Фонтенбло та гравюри італійських майстрів з зображеннями архітектурних споруд. Був в дружніх стосунках із поетом П'єром Ронсаром, котрий написав на честь архітектора-аристократа схвальні вірші. В них теж нема вказівок на перебування Леско в Італії, але є вказівки на опанування математики та будівельної справи.

Король Франциск І віддав йому посаду архітектора і довірив перебулови ще середньовічного замку Лувр в палац новітнього, маньєристичного типу. Можливо, проект добудов був створений іншим архітектором - Себастьяно Серліо - три корпуси, котрі утворювали внутрішній дворик.

П'єр Леско встиг вибудувати південно-західне крило палацу. Воно мало всі ознаки аристократичного палацу - два поверхи з мансардою, центральний і бічні ризаліти, крутий похилий дах, практичний в дощовому Парижі. Спокійна побудова архітектури фасаду доповнена скульптурними рельєфами, якими рясніли бічні ризаліти та мансардний поверх. Якщо прибрати декор, залишається елегантний і стриманий фасад, такий звичний для раннього французького бароко та академічного класицизму 17 ст. і такий несхожий на фасади італійських палаців.

Перший поверх справляє враження галереї : високі вікна розташовані глибоко в напівциркульних нішах. Невеликі пілястри на висоту поверху чергуються з великими вікнами. Скульптурний декор південно-західного крила палацу Лувр створив скульптор Жан Гужон (бл. 1510 — бл. 1572).

Архітектор працював також на побудові Шато де Валері. Там теж був вимушений рахуватись із залишками середньовічної споруди. До твору П'єра Леско відносять так звану галерею першого поверху, де теж високі вікна розташовані глибоко в напівциркульних нішах. Шато де Валері так і залишився недобудованим.

Перелік головних творів

[ред. | ред. код]
Шато де Валері.

Див. також

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]
  • УРЕС — 2-е видання.
  • Grand Larousse Encyclopédique
  • Fleury, Alain Erlande-Brandenburg, Babelon: Paris de Lutèce à Beaubourg, Flammarion, Paris 1979, ISBN 2-08-200177-6