РД-0110

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
РД-0110

Країна походження СРСР СРСР
Перший політ 1965
Проєктувальник Конструкторське бюро хімавтоматики
Виробник Конструкторське бюро хімавтоматики
Призначення третій ступінь (Блок І)
Пов'язані РН «Союз», «Молнія-М»
Попередник РД-0107
Статус використовується
Рідинний двигун
Паливо Рідкий кисень / РГ-1
Співвідношення 2,2
Цикл закритий
Конфігурація
Кількість камер 4 + 4 кермові
Відношення площі сопла 82,2
Продуктивність
Тяга у вакуумі 30,38 тс
Тяга 298 кН
Відношення тяга-до-маси 74,46
Тиск камери 68,2 бар
Питомий імпульс у вакуумі 326 c
Питомий імпульс на рівні_моря 260,6 c
Тривалість роботи 250 с
Кількість вмикань 3
Розміри
Довжина 1,575 м
Діаметр 2,24 м
Суха маса 408,5 кг
Модифікації двигуна РД-0110МД

РД-0110, РД-461 (Індекс ГРАУ — 11Д55) — чотирикамерний рідинний ракетний двигун, що працює на гасі і рідкому кисні. Створений в конструкторському бюро хімавтоматики, використовується на третьому ступені ракет-носіїв «Союз» і «„Молнія-М“» (Блок І).

Історія[ред. | ред. код]

Сімейство двигунів РД-0107, РД-0108 та РД-0110 створювалося на базі відпрацьованого ракетного двигуна РД-0106, який використовувався на другому ступені міжконтинентальної балістичної ракети Р-9А. Провідним конструктором цих двигунів був Я. І. Гершкович. РД-0110 став останнім і найдосконалішим в сімействі, його розробка почалася 1963, перші льотні випробування відбулись1965, а 1967 почалось серійне виробництво.

Виготовляється РД-0110 на Воронезькому механічному заводі.

Посилання[ред. | ред. код]