РТ-70
.jpg) | |
| Стиль телескопа | параболічний рефлектор |
|---|---|
| Діаметр | 70 м |
| Збиральна площа телескопа | 2500 м² |
Радіотелескоп РТ-70 (П-2500) — серія радіотелескопів з діаметром параболічної антени 70 м, один із найбільших повністю рухомих радіотелескопів у світі. Назва РТ-70 означає радіотелескоп діаметром 70 м, а інша назва, П-2500, пов'язана з площею радіотелескопа — 2500 квадратних метрів.
Серія включає три радіотелескопи:
РТ-70 у Національному центрі управління та випробувань космічних засобів у Євпаторії
РТ-70 у Східному центрі далекого космічного зв'язку у селі Гальонки на Делекому Сході Росії
РТ-70 у радіообсерваторії Суффа в Узбекистані (недобудований)
Історія[ред. | ред. код]
Для перших радянських космічних програм використовувався комплекс «Плутон» у Євпаторії. Однак з часом його дальність зв'язку та швидкість передачі інформації стали недостатніми. Тоді НДІ космічного приладобудування[ru] розробив радіотехнічний комплекс «Квант-Д» з високоефективною антеною П-2500 з діаметром дзеркала 70 м. Основною програмою, для якої призначалася ця розробка, була «Марс». Перший телескоп цієї серії був побудований на березі Чорного моря біля Євпаторії. Будівництво почалось 1973 року і завершилось 1978 року. Введений в експлуатацію комплекс був у 1980 році.
До програми «Вега» у 1985 році в районі селища Гальонки в Приморському краї було збудовано другу антену РТ-70. Ці два радіотелескопи спільно з глобальною РНДБ-мережею провели унікальний експеримент щодо вимірювання траєкторій польоту космічних апаратів в атмосфері Венери.
Наприкінці 1980-х років розпочалося будівництво третьої антени РТ-70 в Узбецькій РСР на плато Суффа, але через розпад СРСР будівництво так і не було завершене.
У 1990-ті роки зацікавленість у будівництві радіотелескопа виявляла Індія, проходили активні переговори сторін[1].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ 50 лет ИКИ РАН РФ. Обратный отсчет 3… Л. И. Матвеенко Сверхдальняя радиоинтерферометрия. с. 54 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 24 червня 2016. Процитовано 10 липня 2017.
Література[ред. | ред. код]
- Козлов А. Гигант смотрит во Вселенную. — Наука и жизнь, 1982, № 3. — (Детальний опис конструкції та характеристик радіотелескопа).
Посилання[ред. | ред. код]
- Don P. Mitchel. Soviet Telemetry Systems. Deep-Space Communication Centers