РТ-70 (Євпаторія)

П-2500 (РТ-70). Євпаторія.

Вид на радіотелескоп РТ-70.
Частина від	РТ-70
Розташування	Євпаторія, АР Крим, Україна.
Координати	45°11′21″ пн. ш. 33°11′15″ сх. д.
Організація	Євпаторійський центр дальнього космічного зв'язку
Код обсерваторії	255
Довжина хвилі	радіо 5–300 ГГц
Збудовано	1978
Стиль телескопа	рефлектор
Діаметр	70 м.
Збиральна площа телескопа	2500 м²
Купол	немає
Вебсайт	lfvn.astronomer.ru/optic/evpatoria/rt70/index.htm
РТ-70 у Вікісховищі

Радіотелескоп П-2500 (РТ 70) — унікальний радянський радіотелескоп, один з найбільших у світі. Крім виконання звичайних радіоастрономічних завдань, пов'язаних з пасивним спостереженням власного випромінювання небесних тіл, телескоп має перевагу порівняно із зарубіжними аналогами оскільки комплекс має потужні передавачі, що дозволяють виконувати активні космічні експерименти, пов'язані з випромінюванням у бік досліджуваних об'єктів потужних електромагнітних потоків з подальшим аналізом прийнятих сигналів. У світі існує лише двоє таких потужних радарів — Голдстоун (англ. Goldstone Deep Space Communications Complex) у Каліфорнії і РТ-70 під Євпаторією. РТ-70 також має Росія у Приморському краї.

Має код 255 (Evpatoria) у списку обсерваторій Центру малих планет.

Конструкція

Радіотехнічний комплекс «Квант-Д» Склад: радіопередавальні пристрої (РПП) сантиметрового діапазону «Голіаф»; система первинної обробки телеметричної інформації З-73; командні радіолінії С-95; система радіоконтролю орбіти С-90; прийомні системи різних діапазонів; система єдиного часу еталонних частот на базі водневих стандартів Ч1-70, Ч1-80.

Характеристики

Антенний пристрій розрахований на роботу в діапазоні довжин хвиль до 8 мм.

• тип антени: дводзеркальна — за системою Грегорі
• діаметр основного дзеркала — 70 м;
• діаметр допоміжного дзеркала — 7 м;
• висота антени — 86,36 метра;
• маса рухомої частини: ~ 5000 тонн;

ефективна площа антени:

• передача — 2 000 м² (у діапазоні 39 см) і 2 600 м² (у діапазоні 6 см);
• прийом — 2500 м².

Антенна система:

• повноворотна;
• за кутом місця — від 0 до 90 град;
• за азимутом — ± 270 град;
• ширина діаграми спрямованості — від 2 до 18 кутових хвилин залежно від діапазону частот;
• точність наведення — до 10 кутових секунд.

Швидкість руху антени: в режимі швидкість «повільна»:

• за азимутом — від 2,5 кут. с / с до 4 кут. хв / с;
• за кутом місця — від 2,5 кут. с / с до 1 кут. хв / с;

в режимі швидкість «швидка»:

• за азимутом — від 0,5 до 30 кут. хв / с;
• за кутом місця — від 0,5 до 15 кут. хв / с.

Загальна шумова температура комплексу в сантиметровому діапазоні: 23 К.

Точність траєкторних вимірів:

• за дальністю — до 20 метрів;
• за швидкістю — до 2 мм / с.

Швидкість приймання наукової інформації: до 131 кбіт / с.

РПУ «Голіаф»

• режим роботи — безперервний;
• частота-носій — 5010 МГц;
• тип модуляції — ФМ , ЧМ , АМ , ЛЧМ ;
• дальність зв'язку — до 10 мільярдів кілометрів.
• потужність передавального пристрою в ДМ і РМ діапазонах хвиль — до 100 КВт при використанні одного підсилювача потужності на базі клістрона КУ-342, до 200 КВт при використанні двох підсилювачів потужності та мосту складання;
• Передача в діапазонах 39 і 6 см. Ефективна площа антени 2000 м² і 2600 м² відповідно.
• Під час роботи передавача в радіусі 100 метрів навколо антени напруженість електромагнітного поля становить небезпеку для життя і здоров'я. Будинки на самому майданчику від випромінювання захищені.

Всередині антенного дзеркала радіотелескопа РТ-70

Історія

Для майбутніх радянських космічних програм можливості комплексу «Плутон» були обмежені. Знадобився комплекс з більшою дальністю зв'язку і швидкістю передачі інформації. РНДІ КП розробив радіотехнічний комплекс «Квант-Д» з високоефективною антеною П-2500 з діаметром дзеркала 70 м. 1973 року почалось будівництво. На березі Чорного моря недалеко від села Молочне (Євпаторія) викопали шестиметровий котлован, у скелясте дно якого забиті 1004 палі — фундамент антени. Будівництво антени закінчили 1978 року. Експлуатація комплексу почалась 1980 року.

До програми «Вега-1 і 2» в Приморському краї, в районі селища Галенки 1985 року збудували другий РТ-70. Ці два радіотелескопи спільно з глобальною РНДБ-мережею виконали унікальний експеримент з вимірювання траєкторій польоту аеростатних зондів в атмосфері Венери. Наприкінці 1980-х почалось будівництво третьої антени РТ-70 в Узбекистані на плато Суффа.

Після розпаду Радянського Союзу фінансування космічної галузі припинилося. Радіотелескопи опинилися в різних країнах.

• РТ-70 в Галенках 44°00′57″ пн. ш. 131°45′25″ сх. д.) вивели з ладу мисливці за кольоровим металом на початку 90-х. Станом 2009 рік був у неробочому стані. Планується відновлення антени для майбутніх робіт за програмою Фобос-Ґрунт.
• РТ-70 на плато Суффа 39°37′27″ пн. ш. 68°26′51″ сх. д. на початку 1990-х перебував на перших етапах будівництва. Перейшов у власність Узбекистану, здавався в оренду, а потім проданий Росії. Завершення будівництва планувалось 2009 року.
• РТ-70 в Євпаторії 45°11′20″ пн. ш. 33°11′14″ сх. д. єдина діюча антена цього типу. Євпаторійську антену врятувала міжнародна Астрофізична обсерваторія «Гранат».

Космічну обсерваторію «Гранат» запустили 1989 року. Розрахунковий час роботи обсерваторії — один рік, але обсерваторія пропрацювала вісім років. Український уряд практично припинив фінансування. Роботи з управління обсерваторією безпосередньо фінансувала французька сторона, завдяки чому РТ-70 залишився в робочому стані. У цей же період активно на РТ-70 радіолокаційними дослідженнями займався А. Л. Зайцев, якому вдавалося отримати для цього невелике фінансування від закордонних партнерів. Крім вимірювання відстані до Венери, спільно з закордонними вченими здійснили дослідження трьох астероїдів (у 1992, 1995, 2001 роках). Так само А. Л. Зайцев у 1999, 2001 і 2003 роках керував проєктами надсилання радіопослань Cosmic Call 1999, Teen Age Message 2001, Cosmic Call 2003 за допомогою РТ-70.

Сучасний стан

Антенна система в експлуатації з грудня 1978 року. Опорно-поворотний пристрій і антенна система справні, перебувають у задовільному стані. Протягом терміну експлуатації ряд апаратних засобів автоматичного управління виробив технічний ресурс. РПУ «Голіаф» обмежено придатний через відсутність справного клістрона КУ-342.

Для відновлення технічного ресурсу необхідне проведення модернізації або заміни таких складових частин:

• аналого-цифрового перетворювача АЦП-ВУ-217 з датчиком положення Г-601М;
• обчислювально-керувального комплексу ВУК-2500;
• комплекту тиристорних електроприводів (КТЕ).

Партію цих клістронів за старими кресленнями виготовив ФГУП НПП «Торій», клістрони встановили протягом 2011 року.

При виконанні робіт з модернізації командної радіолінії, системи обробки телеметричної інформації та системи радіоконтролю орбіти, можливе застосування комплексу РТ-70 для забезпечення управління КА «Спектр-РГ», одержання з нього спеціальної і телеметричної інформації.

• У 2007–2008 роках здійснювалось управління супутником EgyptSat-1 .
• До 2009 року РТ-70 двічі на рік використовувався в рамках проєкту «Астероїдна небезпека».
• З 25 по 28 травня РТ-70 успішно прийняв телеметричну інформацію з європейського космічного апарату «Марс-експрес»
• 24 червня 2010 вирішено керувати КА «Фобос-Ґрунт» з Євпаторії. Також буде здійснюватися управління КА Спектр-РГ.

Перспективні напрямки застосування РТ-70

• Застосування РТ-70 у проєктах Європейського космічного агентства «Марс-Експрес» й Російського космічного агентства «Фобос-Ґрунт», «Спектр-РГ».
• Автономні Радіоастрономічні дослідження на РТ-70 галактичних і позагалактичних об'єктів у безперервному випромінюванні.
• Радіоінтерферометрія з наддовгими базами в локальних і глобальних Радіоінтерферометричних мережах.
• Наземно-космічна радіоінтерферометрія.
• Радіолокація космічних об'єктів у режимі моностатичного локатора.
• Радіолокація космічних об'єктів з використанням методів РНДБ.
• Просвічування сонячної корони, сонячного вітру, міжпланетного простору радіосигналами космічних апаратів далекого космосу.
• Астрометрія, навігація, координатно-часове забезпечення.
• РНДБ-дослідження в локальних і глобальних мережах;
• дослідження міжпланетного середовища методом просвічування сигналами природних і штучних радіоджерел;
• радіолокація природних і штучних об'єктів сонячної системи (планети, астероїди, космічне сміття), в тому числі з використанням РНДБ-технологій;

Див. також

• Гігантський український радіотелескоп
• Український Т-подібний радіотелескоп-2
• Український радіоінтерферометр Академії Наук - 2
• Радіоастрономія
• Радіотелескоп
• Радіоінтерферометр
• Радіоінтерферометрія з наддовгою базою
• Радіоантена площею у Квадратний Кілометр

Джерела

• НЦВУКЗ
• НКАУ- НЦУВКЗ