Ранггас
Ранггас – індонезійське офшорне нафтогазове родовище, виявлене у Макасарській протоці.
Ранггас відноситься до нафтогазового басейну Кутей, виникнення якого передусім пов’язане із виносом осадкового матеріалу потужною річкою Махакам. Родовище виявили у 2000 році унаслідок спорудження розвідувальної свердловини Ranggas-1, закладеної в районі з глибиною моря 1616 метрів, яка мала довжину 3610 метрів та виявила газонасичений (завтовшки 76 метрів) та нафтонасичений (12 метрів) інтервали. В подальшому роках розміри відкриття уточнили за допомогою 5 оціночних свердловин. Споруджені у 2001-му свердловини Ranggas-2 та Ranggas-3 перетнули газо/нафтонасичені інтервали завтовшки 36/47 та 37/93 метра.[1] В 2002-му до них додались Ranggas-4 (глибина моря 1587 метрів, глибина свердловини 3430 метрів, газо/нафтонасичені інтервали завтовшки 17/55 метрів), Ranggas-5 (глибина моря 1650 метрів, глибина свердловини 3614 метрів, газо/нафтонасичені інтервали завтовшки 188/62 метра) і Ranggas-6 (газо/нафтонасичені інтервали завтовшки 142/21 метр).
Крім того, в 2002-му спорудили розвідувальні свердловини на сусідніх структурах – Ranggas Utara-1 (глибина моря 1603 метра, глибина свердловини 3856 метрів, газо/нафтонасичені інтервали завтовшки 13/10 метрів) та Ranggas West-1 (глибина моря 1366 метрів, глибина свердловини 3034 метра, газонасичений інтервал завтовшки 26 метрів). Першу з них визнали некомерційним відкриттям, тоді як щодо Ranggas West-1 існують плани розробки у комплексі з головним родовищем Ранггас.[2][3][4] Нарешті, у 2003-му пробурили свердловину Ranggas-Selatan 1, які пройшла через газо/нафтонасичені інтервали завтовшки 79/57 метрів та підтвердила поширення покладів у південному напрямку.[5]
Поклади газу пов’язані із пісковиками пліоцену та плейстоцену, а нафта виявлена у турбідітах міоцену.[6][7]
Потенційні запаси Ранггас оцінюються у понад 28 млрд м3 газу та понад 50 млн барелів нафти (від 200 до 350 млн барелів нафтового еквіваленту[8]).
Родовище відноситься до ліцензійної ділянки Рапак, права на яку отримав консорціум Unocal (в 2005 році стала частиною нафтогазового гіганту Chevron) та італійської Eni із частками учасників 80% та 20% відповідно.
Станом на початок 2020-х видобуток на родовищі так і не розпочали.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ UNOCAL CORP - 10-K Annual Report - 12/31/2001. getfilings.com. Процитовано 28 грудня 2022.
- ↑ StackPath. www.ogj.com. Процитовано 28 грудня 2022.
- ↑ unocal200210k (PDF).
- ↑ StackPath. www.ogj.com. Процитовано 28 грудня 2022.
- ↑ Конвертация из Футы в Метры. www.metric-conversions.org. Процитовано 28 грудня 2022.
- ↑ Bibliography of Indonesia Geology and Surrounding Areas. www.vangorselslist.com. Процитовано 28 грудня 2022.
- ↑ TECTONIC EVOLUTION OF SULAWESI AREA: IMPLICATIONS FOR PROVEN AND PROSPECTIVE PETROLEUM PLAYS Awang Harun Satyana1 Taubah Faulin1 , Suci Nurmala Mulyati (PDF).
- ↑ StackPath. www.offshore-mag.com. Процитовано 28 грудня 2022.