Рас-Лаффан – Тавіла – Фуджайра

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Рас-Лаффан – Тавіла – Фуджайра. Карта розташування: ОАЕ
Фуджайра
Фуджайра
Тавіла
Тавіла
Рас-Лаффан
Рас-Лаффан
Пункти, з’єднані газопроводом

Рас-Лаффан – Тавіла – Фуджайра — трубопровід, призначений для поставок катарського природного газу до Об'єднаних Арабських Еміратів (ОАЕ) та Оману.

ОАЕ видобувають великі об'єми попутного газу при розробці своїх нафтових родовищ, проте велике енергоспоживання в цій заможній країні потребувало ще більших обсягів. Дефіцит покривається за рахунок імпорту, як через плавучі регазифікаційні термінали, так і трубопровідним шляхом з Катару. Останній здійснюється в рамках Проекту Долфін, реалізованого групою Dolphin Energy, що належить уряду Абу-Дабі. Для цього від розташованого в Рас-Лаффані нового газопереробного заводу проклали офшорний трубопровід до Тавіли в еміраті Абу-Дабі. Його довжина становить 364 км, діаметр 1200 мм, максимальна пропускна здатність до 33 млрд м3 на рік. Введений в дію у 2007 році, трубопровід перш за все розпочав постачання електроенергетичних підприємств Тавіли (тут працювали ТЕС Тавіла А1, ТЕС Тавіла А2, ТЕС Тавіла B, а з 2009-го почався запуск теплоелектростанції алюмінієвого заводу компанії EMAL).

Також прокладена від Тавіли перемичка надала можливість подавати катарський газ до трубопроводу Макта – Джебель-Алі, яким здійснюються поставки до емірату Дубай. В останньому зростав попит на блакитне паливо у зв'язку із розвитком найпотужнішої в країні ТЕС Джебель-Алі та електростанції алюмінієвого заводу DUBAL.

В 2008 2010 роках ввели в дію продовження газопроводу від Тавіли на схід до Фуджайри (узбережжя Оманської затоки). Загальна довжина цієї наземної ділянки маршруту, на якій використали труби такого ж діаметру, як і на офшорній частині, складає 244 км,[1] а пропускна здатність при цьому становить 16,5 млрд м3.[2] В кінцевій точці траси вже кілька років діяла ТЕС Фуджайра F1, а невдовзі стала до ладу і ТЕС Фуджайра F2. Іншим великим споживачем блакитного палива могла бути цементна промисловість Фуджайри.

Крім того, на узбережжі Оманської затоки в ексклавах емірату Шарджа діяли розраховані на споживання природного газу ТЕС Калба та ТЕС Хорфаккан, котрі раніше живились по трубопроводу від шарджійського родовища Саджаа. Тепер же, з надходженням до Фуджайри катарського газу, виникла можливість не лише покрити місцеві потреби, але й використати зазначений трубопровід для поставок до цілого ряду північних еміратів Рас-ель-Хайма, Умм-ель-Кайвайн, Аджман та сама Шарджа.

Нарешті, від Фуджайри почали поставки блакитного палива до Оману через іншу реверсовану систему Махда – Фуджайра.

У першій половині 2020-х також очікується введення ТЕС Фуджайра F3.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Dolphin Gas Project, Ras Laffan. Hydrocarbons Technology. Архів оригіналу за 27 січня 2021. Процитовано 26 березня 2017.
  2. UAE OPERATIONS — Dolphin Energy. www.dolphinenergy.com. Архів оригіналу за 27 березня 2017. Процитовано 26 березня 2017.