Катар

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Держава Катар
دولة قطر
Dawlat Qatar

Прапор Герб
Гімн: As Salam al Amiri
Розташування Катару
Столиця Доха
25°18′ пн. ш. 51°31′ сх. д.country H G O
Найбільше місто столиця
Офіційні мови Арабська
Форма правління Конституційна монархія1
 - Емір Тамім бін Хамад Аль Тані
 - Прем'єр-міністр Абдулла бін Нассер бін Халіфа Аль Тані
Незалежність2  
 - від Великої Британії
3 вересня 1971 
Площа
 - Загалом 11 437 км² (164-ий)
 - Внутр. води незначний %
Населення
 - оцінка 2013 р. 1,903,447[1] (147-ий3)
 - перепис 2010 р. 1,699,435[2] (148-ий)
 - Густота 160,2/км² (123-ій)
ВВП (ПКС) 2012 р., оцінка
 - Повний $189.004 мільярдів[3] (56-ий)
 - На душу населення $102,211 (1-ий)
ВВП (ном.) 2012 рік, оцінка
 - Повний $183,378 мільярдів[3] (52-ий)
 - На душу населення $99,731[3] (2-ий)
ІЛР (2013) 0.834 (високий) (36th)
Валюта Ріал (QAR)
Часовий пояс AST (UTC+3)
 - Літній час не встановлюється (UTC+3)
Домен .qa
Телефонний код +974

Ка́тар (араб. قطر‎, МФА[ˈqɑ̱.tˁɑ̱r][4]), офіційна назва — Держа́ва Ка́тар — країна на Середньому Сході, що займає півострів Катар у Перській затоці, у східній частині Аравійського півострова. На південному заході межує із Саудівською Аравією, на півдні — з Об'єднаними Арабськими Еміратами (ОАЕ).

Історія[ред. | ред. код]

Докладніше: Історія Катару
Столиця, Доха, у 1904 році

З VII століття у складі Арабського халіфату. Упродовж XIII—XIV століть — під владою емірів Бахрейну; на початку XVI століття — португальців, потім Османської імперії. У 191671 роках Катар перебував під британським протекторатом. У зовнішній політиці орієнтується на Саудівську Аравію. Катар — одне з найбільш «відкритих» арабських суспільств. Всесвітню популярність здобув місцевий телеканал «Аль-Джазіра».

Національне свято — 18 грудня, день незалежності — 1 вересня.

Географія[ред. | ред. код]

Аравійський орикс, національний символ Катару
Докладніше: Географія Катару
Пустельний берег, типовий ланшафт регіону

Майже вся територія країни є пустелею. На півночі — низька піщана рівнина з рідкісними оазами, вкрита рухомими еоловими пісками; у серединній частині півострова — кам'яниста пустеля з ділянками солончаків; на півдні — високі піщані горби.

У центрі розташоване низьке вапнякове плато, слабо розчленоване руслами тимчасових водотоків — ваді, що полого знижується в східному напрямі й створює кліфове узбережжя на крайньому північному сході. Вздовж західного узбережжя тягнеться смуга піщаних горбів висотою до 40 м. Уздовж південно-східного узбережжя простягся ланцюг замкнених безстічних западин із плоским засоленим дном (себха). На півночі переважають піщані пустелі з рухливими барханами, у центральній частині — кам'янисті пустелі з плямами солончаків, на півдні горбистий рельєф складений еоловими пісками. Найвища точка — Аба-ель-Баул (105 м над рівнем моря) розташована на південному сході країни. Півострів облямований кораловими рифами й кораловими островами.

Півострів бідний водою. Постійних річок немає, велику частину води доводиться отримувати шляхом опріснення морської. Підземні джерела прісної води і оази розташовані, в основному, на півночі країни. Тваринний світ бідний, переважають плазуни й гризуни (див. Список ссавців Катару).

Мапа Катару

Клімат[ред. | ред. код]

Клімат континентальний тропічний, сухий. Влітку температура нерідко піднімається до 50 °C.

Клімат Катару
Показник Січ Лют Бер Кві Тра Чер Лип Сер Вер Жов Лис Гру
Середній максимум, °C 22 23 27 33 39 42 42 42 39 35 30 25
Середній мінімум, °C 14 15 17 21 27 29 31 31 29 25 21 16
Норма опадів, мм 12.7 17.8 15.2 7.6 2.5 0 0 0 0 0 2.5 12.7
Джерело: http://us.worldweatheronline.com/doha-weather-averages/ad-dawhah/qa.aspx

Державний устрій[ред. | ред. код]

Голова держави та уряду — емір. Діє Консультативна рада, що призначається еміром.

Влада Катару зосереджена в руках династії Аль Тані. Емір Шейх Ахмад був усунений у результаті безкровного перевороту його кузеном, кронпринцом Шейхом Халіфа, що висунув амбіційну програму соціальних і економічних реформ, при обмеженні екстравагантності королівської родини.

Емір призначає прем'єр-міністра, членів Ради міністрів і Консультативної ради. Влада еміра обмежена тільки рамками шаріату. Згідно з конституцією, прийнятою 29 квітня 2003 року, Катар є абсолютною монархією.

У Катарі заборонено створення політичних партій, профспілок, проведення демонстрацій.

Збройні сили[ред. | ред. код]

Катарський винищувач Dassault Mirage 2000-5

Починаючи з 1992 року Катар тісно співпрацює з США у військовій сфері. На розташованій поблизу від аеропорту Абу військовій базі аль Удейд дислокований 609-й Центр управління повітряними і космічними операціями Центрального командування збройних сил США (один з чотирьох подібних закордонних центрів армії США).

Чисельність — 12 330 осіб (11 800 згідно з JCSS). Сухопутні сили: 8500 осіб. ВПС — 2100 осіб. Бойові літаки: 9 «Міраж-2000-5EDA» і 3 «Міраж-2000-5DDA» Навчально-бойові літаки: 6 «Альфа Джет», 15 «Хок» Мк100 Транспортні літаки: 7 одиниць. Вертольоти: 30.

ВМС — 1730 осіб. Корабельний склад: ракетні катери: 7 од. Патрульні катери: 50 од. Берегова оборона: 4 батареї (12х4 ПУ) ММ-40 Exocet.

Інші збройні формування: збройна поліція — 8000 (мають БТР, вертольоти, катери).

Адміністративний поділ[ред. | ред. код]

Адміністративний поділ Катару

Катар поділений на 7 муніципалитетів (араб. بلديات‎ — баладійят).

муніципалітет центр площа, км² населення (2010), чол.
1 Ад-Доха Доха 234 796 947
2 Аль-Даїян Аль-Даїян 236 43 176
3 Аль-Хор Аль-Хор 1 551 193 983
4 Аль-Вакра Аль-Вакра 2 520 141 222
5 Ар-Раян Ар-Раян 5 818 455 623
6 Аш-Шамаль Ер-Рувейс 902 7 975
7 Умм-Салаль Умм-Салаль 310 60 509

Економіка[ред. | ред. код]

Докладніше: Економіка Катару

Основу економіки Катару складає видобування та переробка нафти (70 % державних доходів, більше 60 % валового внутрішнього продукту і приблизно 85 % доходів від експорту). Все більш важливим стає виробництво і експорт природного газу.

Airbus A380 авіакомпанії Qatar Airways, однієї з найбільших у світі

Експорт у 2008 році — 55 млрд дол .: скраплений газ, нафтопродукти, добрива, сталь. Основні покупці — Японія 40,8 %, Південна Корея 16,3 %, Сінгапур 11,8 %, Таїланд 4,6 %, Індія 4,4 %.

Імпорт в 2008 році — 21,2 млрд дол .: машини та обладнання, транспортні засоби, продовольство, хімічні продукти. Основні постачальники — США 12,3 %, Німеччина 9,2 %, Італія 9,1 %, Японія 8,1 %, Франція 6,3 %.

У структурі ВВП найголовніші сфера послуг (50 %) і промисловість (49 %). Розвинена нафтопереробна, нафтохімічна, хімічна, металургійна промисловість (великий сталеплавильний комплекс в Умм-Саїді працює на привізній сировині). Сільське господарство розвинене мало й задовольняє лише 10 % потреби країни в продовольстві. Землеробство зосереджене в оазах (фінікова пальма, овочівництво й садівництво). Тваринництвом займаються кочові й напівкочові племена, які розводять верблюдів, овець і кіз. Прибережні води Катару багаті рибою й креветками.

В банківську систему Катару входять 16 комерційних банків (включаючи відділення (філії) іноземних банків).

Катар має найвищий у світі ВВП на душу населення за паритетом купівельної спроможності (ПКС), відповідно до CIA World Factbook[5][6] і близько 14 % домогосподарств є доларовими мільйонерами.[7]

Податки[ред. | ред. код]

У 2009 році міністр фінансів Катару Хусейн Камал ввів з 2010 року єдину ставку корпоративного податку 10 %, яким замінив раніше існуючу прогресивну ставку 10-35 %.

Зниження ставки корпоративного податку є одним з основних умов диверсифікації економіки Катару, спрямованої на відхід від газової і нафтоорієнтованої економіки і перехід до залучення іноземних інвестицій в інші напрямки.

Населення[ред. | ред. код]

Діловий центр Дохи

За даними Фонду Організації Об'єднаних Націй у галузі народонаселення загальна чисельність населення Катару 2011 року становила 1,9 млн осіб, у тому числі 1,4 млн чоловіків і 500 тис. жінок; частка міського населення 96 %, темп зростання населення у 2010—2015 роках становитиме 2,9 %, очікувана тривалість життя становитиме 79 років для чоловіків і 78 років для жінок[8].

Місцеві араби становлять майже 15 % населення. У Катарі також живуть араби з інших країн (13 %), вихідці з Індії (24 %), Непалу (16 %), Філіппін (11 %), Шрі-Ланки (5 %), Бангладешу (5 %), Пакистану (4 %), та інших країн. Офіційна мова — арабська, поширена англійська. Державна релігія — іслам сунітського спрямування. Близько 90 % населення зосереджено в столиці та її передмістях. Чисельність населення швидко збільшується за рахунок іммігрантів, зайнятих на нафтопромислах. Трудящі-мігранти становлять 94 % робочої сили і понад 85 % населення країни. У 2009 році природний приріст населення знизився до 1,3 %, а еміграція з Катару збільшилася до 0,36 %. Таким чином, річний приріст — менше 1 %.

Мова[ред. | ред. код]

Державна мова: арабська. Окрім того, у Катарі поширена англійська.

Релігія[ред. | ред. код]

Державна релігія — іслам. Його сповідують близько 67,7 % населення. Християни 13,8 %, індуїсти 13,8 %[9] Більшість катарців — послідовники сунітського напряму в ісламі.

Найбільші міста[ред. | ред. код]

Культура та освіта[ред. | ред. код]

Культура Катару, будь то музика, мистецтво, стиль або кулінарія, ідентична культурі інших країн Перської затоки. Арабські племена з Саудівської аравії, мігруючи в Катар і інші регіони затоки, приносили з собою свої традиції і звичаї, тому тепер культура країн цього регіону подібна

Інтернет[ред. | ред. код]

До недавнього часу у Катарі був тільки один провайдер інтернет послуг Qtel і всі користувачі працювали через нього з використанням NAT, внаслідок чого всі жителі Катару мали одну IP-адресу. Коли адміністратори Вікіпедії заблокували IP-адресу анонімного вандала[10], то для мешканців усього Катару стала неможливою анонімна участь у цьому проекті[11].

У 2013 році Qtel змінив назву на Ooredoo[12]. На теперішній момент (кінець 2018 року) у Катарі працюють щонайменш два провайдера інтернет послуг, Ooredoo та Vodafone [13]. Зараз мешканці Катару, для доступу до ресурсів інтернету, використовують декілька тисяч IP-адрес [14]

Дивитись також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Population structure. Qatar Statistics Authority. 2013-01-31. Архів оригіналу за 2013-09-15. 
  2. Populations. Qsa.gov.qa. Архів оригіналу за 2013-09-15. Процитовано 2010-10-02. 
  3. а б в Qatar. International Monetary Fund. Архів оригіналу за 2013-09-15. Процитовано 2012-04-20. 
  4. Існують різні варіанти вимови назви держави. Деякі з них близькі до вимови місцевих жителів, інші дещо відрізняються (але легші для вимови іноземців). Ось деякі з них:
    [qʌ.tˤʌɾ], [ˈkʌ.tʌɹ], [ˈkɑ.tɚ], [ˈkʌt.ɚ], [kə.ˈtɑɹ]
    В останньому варіанті наголос падає на останній склад, проте не можна говорити, що це безграмотно, оскільки в арабській мові жоден голосний звук слова «Катар» не зредукований, і достатньо складно чітко визначити наголос.
    Тут можна прослуховувати, як слово «Катар» вимовляє фахівець з арабської мови Тері Деянг.
  5. GDP – per capita (PPP). The World Factbook, Central Intelligence Agency. Процитовано 2013-01-22. 
  6. http://ideas-of-business.ru/samaya-bogataya-strana-v-mire/
  7. http://www.economist.com/news/special-report/21580630-even-rich-arab-countries-cannot-squander-their-resources-indefinitely-haves-and The economy: The haves and the have-nots
  8. Народонаселення світу в 2011 році [1]
  9. Religious Composition by Country. Global Religious Landscape. Pew Forum. Архів оригіналу за 2013-09-15. Процитовано 2013-07-09. 
  10. Коментар для преси в англійській Вікіпедії (англ.)
  11. Редактори Вікіпедії забанили цілу державу (рос.)
  12. Reporter, Naushad K. Cherrayil; Staff (2013-02-26). Qatari telecoms firm Qtel rebrands to Ooredoo. GulfNews. Процитовано 2018-11-06. 
  13. Focus, Expat. Internet Access In Qatar: What You Need To Know. Expat Focus (en). Процитовано 2018-11-06. 
  14. Qatar IPv4 - Qatar Database on Myip.ms. myip.ms. Процитовано 2018-11-06. 


Посилання[ред. | ред. код]