Рафт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Рафт (англ. «raft») — це надувний човен спеціальної конструкції, з пружним корпусом, який виготовлений із синтетичних матеріалів, може вмістити від 4 до 20 чоловік. Найбільш поширеними є човни місткістю 6-8 осіб.

Головна особливість рафта — висока стійкість на воді та універсальність застосування, такий собі всюдихід-універсал.

Історія[ред.ред. код]

Існує легенда про появу рафтингу, як сплаву по порожистих річках на надувному плавзасобі — рафті під час війни у В'єтнамі. Вони використовувалися для транспортування товарів, закиду військових і амуніції з водних артерій країни. Одного разу під час переправи на річці Меконг один з рафтів відірвався від прив'язі і разом з вояками пішов у пороги. Саме з цього моменту рафтингом стали називати, як комерційні подорожі і сплави по річках, так і спортивне відгалуження[1].

У 1944 році при проведенні десантної операції в Нормандії американський спецназ невдало намагався висадитися на узбережжі на рафтах.

У 1989 році в Алтаї рафт вперше побачили на змаганнях «Чуя Ралі», але на Заході ці надувні човни стали популярним засобом сплаву задовго до цих змагань[1].

У 2016 році в Україні була створена Всеукраїнська Федерація Рафтингу, яка в серпні стала членом Міжнардної Федерації Рафтингу.

Використання[ред.ред. код]

Рафтинг.JPG

Рафт, зазвичай використовується в Рафтингу, що є видом активного відпочинку на бурхливій воді. Також рафти використовують у тривалих експедиціях та при проведенні рятувальних операцій на воді.

У рафті гребці розташовуються рівномірно по лівому та правому бортах, фіксуючи ноги на дні човна, використовуючи спеціальні фіксатори (петлі). Сидячі на кормі (у задній частині човна) веслярі, виконують роль керма. Один з керуючих, який, як правило, є найбільш досвідчений учасник, віддає вказівки всій команді. Решта членів екіпажу, синхронною роботою весел, створюють тягу і забезпечують рух рафта в необхідному напрямку.

Під час екстремального сплаву в бурхливій воді рафт кидає як тріску, і лише активні зусилля всього екіпажу дозволяють зберігати судно на кілі та згідно обраній траєкторії.

Класичним рафтом можна назвати надувний човен із співвідношенням довжини до ширини приблизно два до одного і діаметром борта 40-60 сантиметрів. Повний обсяг надувних елементів складає 2,5-3,5 кубічних метра. Пасажиромісткість — від 4 до 18 осіб.

Особливості[ред.ред. код]

Рафт є досить стійким та маневреним. Від звичайного надувного човна (або надувного плоту) відрізняє самозливне дно, яке обов'язково надувне та пришнуровується до балонів рафта вище ватерлінії для того, щоб вода вільно скочувалася. Стандартний рафт складається з надувного замкнутого балону, розділеного на чотири автономних секції і надувних подушок-розпірок. Подушки служать як для додання міцності конструкції, так і для сидіння веслярів під час сплаву. Уздовж всього периметру проходять канати, за які можна вхопитися у разі небезпеки.

На відміну від катамаранів і байдарок, історія яких налічує тисячоліття, рафт — продукт сучасних технологій, з'явився тільки тоді, коли з'явилися дуже міцні і надійні матеріали для його виготовлення, тобто всього кілька десятиліть тому.

До недоліків рафта можна віднести той факт, що його практично неможливо повернути у нормальне положення у випадку оверкілю — повного перевертання; необхідно обов'язкове причалювання до твердого місця.

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б Історія рафтингу. Що таке рафтинг?. cikavosti.com. Процитовано 15 лютого 2016 року.