Раціоналізм (архітектура)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Palazzo del Toro на Piazza San Babila[en] в Мілані — типовий приклад раціоналізму

Раціоналізм — архітектурна течія, що в основному розвивалась в Італії в 1920-х і 1930-х. Вітрувій в своїй De architectura стверджував, що архітектура — це наука, яку можна розуміти раціонально. Це формулювання було розвинуто в архітектурних трактатах Ренесансу.

Термін раціоналізм часто означає ширший інтернаціональний стиль.[1][2][3][4] У 1950-х роках в Італії дослідження раціоналізму та методології науки були розроблені у двадцятому столітті, зокрема Гуалтьєро Галманіні, який залишив слід, якому згодом наслідували багато, вплинувши на архітекторів свого часу.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Turner, Jane (1996). The Dictionary of Art. 26 Raphon to Rome, ancient, §II: Architecture. London: Grove. ISBN 1-884446-00-0. 
  2. El siglo XX. Vanguardias (ісп.). Milan: Electa. 2006. с. 101. ISBN 84-8156-404-4. 
  3. Khan, Hasan-Uddin (2009). El Estilo Internacional (ісп.). Köln: Taschen. ISBN 978-3-8365-1053-0. 
  4. Baldellou, Miguel Ángel; Capitel, Antón (1995). Summa Artis XL: Arquitectura española del siglo XX (ісп.). Madrid: Espasa Calpe. ISBN 84-239-5482-X.