Реджеп-паша

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Реджеп-паша
осман. رجب پاشا
Народився 17 століття
Помер 1726
Стамбул, Османська імперія
Країна Османська імперія
Діяльність політик
Alma mater Османський військовий коледжd
Знання мов османська
Посада бейлербей еялету Єгипетd, Beylerbey of Aleppod і Beylerbey of Damascusd
Військове звання генерал

Реджеп-паша (*д/н — 1726) — державний та військовий діяч Османської імперії.

Життєпис[ред. | ред. код]

Мав албанське або боснійське походження. Перша згадка відноситься до 1707 року, коли він призначається візирем. Того ж року стає валі еялету Діярбекір. З 1710 року щороку до 1712 року змінював посади валіВже Ванському, Румському і Трабзонському еялетах.

У 1713 році з якоїсь прични понижено до санджакбея Теке в еялеті Сілістрія. 1714 року сочолив важливий Єрусалимський санджак в Дамаському еялету, а 1716 року сам цей еялет. 1719 року призначено валі еялету Алеппо.

1720 року призначено пашою і бейлербеєм Єгипту. Отримав наказ від султана провести аудит рахунків свого попередника Деллака Алі-паші, а потім стратити його. Спочатку Реджеп-паша привернув на свій бік арабських шейхів та сановників, які зазнали утисків за попереднього паши, насамперед Мухаммад Черкес-бея і Мухаммад-бея ібн Ібрагім-бея (очільників клану мамлюків Шанабія, що відколовся від клани аль-Касимійя). В свою чергу Деллак Алі-паша планував за допомогою частини яничар повалити Реджепа, але це було викрито й Алі страчено. також було страчено Абді-пашу, що за свого керування Єгиптом, підтримував Ісмаїл-бея.

За цим Реджеп-паша спробував спровадити в обіг мідної монети, яка втім не мала значного наповнення, що зустріло опіру усіх беїв мамлюків.

В подальшому поступово проти Реджепа-паши сформувалація своєрідна опозиція мамлюцких беїв. Найбільшу небезпеку становив амір аль-хадж Ісмаїл-бей (лідера клану Шаваріба, частини клану аль-Касимійя). Спроба його схопити й стратити виявилася невдалою. Але Реджеп-паша конфіскував майно Ісмаїл-бея. В подальшому пропалився пплан бейлербея стратити усіх беїв мамлюків.

Водночас Мухаммад Черкес-бей, давній ворог Ісмаїл-бея, якого повернув із заслання Реджеп-паша, невдовзі об'єднався з Ісмаїл-беїм проти намісника Єгипту. На боці бейлербея залишився лише Муххаммад-бей ібн Ібрагім-бей Причиною того стало небажання усіх мамлюків в відновленні ваги посади паши та османського впливу. У відповідь Реджеп домігся від султана дозволу на зміну складу великого дивану Єгипту, де зменшив представництво беїв. Натомість беї зуміли підкупити усі оджаки (яничар, чаушів, сипахів і абазів), заплативши 200 тис. золотих. що повалили Реджепа, який вимушен був залишити Єгипет.

1721 року знову призначений валі Алеппо, 1724 року став валі Тіфліського еялету, а 1725 році повернувся на посаду валі Діярбекіра. Того ж року очолив Єреванський еялет. Помер на посаді у 1726 році в м. Стамбулі.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Mehmet Süreyya (1996) [1890], Nuri Akbayar; Seyit A. Kahraman (eds.), Sicill-i Osmanî (in Turkish), Beşiktaş, Istanbul: Türkiye Kültür Bakanlığı and Türkiye Ekonomik ve Toplumsal Tarih Vakfı, pp. 1366—1367
  • Yılmaz Öztuna (1994). Büyük Osmanlı Tarihi: Osmanlı Devleti'nin siyasî, medenî, kültür, teşkilât ve san'at tarihi. 10. Ötüken Neşriyat A.S. pp. 412—416. ISBN 975-437-141-5.