Роменська сотня

Роменська сотня — військово-адміністративна одиниця Лубенського і Миргородського полку Гетьманщини. Центр — сотенне містечко Ромни.

Історія

Виникла у складі Лубенського полку восени 1648 p., але через його ліквідацію за Зборівським договором сотню, як адміністративну одиницю, включили до складу Миргородського полку, в котрому вона перебувала протягом 1649-1658 pp. З відновленням Лубенського полку у жовтні 1658 р. сотня перейшла до його складу і знаходилася до ліквідації у 1782 p., коли було скасовано полково-сотенний устрій Лівобережної України, а територія Роменської сотні стала основою Роменського повіту Чернігівського намісництва.

Від 1665 р. Ромни приписано до Генеральної артилерії. Протягом 1714-1727 pp. у Ромнах перебувало полкове правління і полкова канцелярія Лубенського полку. В окремі роки було по дві Роменські сотні.

Сотники

• Олефіренко Василь (1649-1653)
• Войтенко Кіндрат (1657-1658)
• Шумейко Гаврило (1659)
• Глущенко Яцько (1663)
• Ілляшенко Максим (1669-1677)
• Куницький Іван Федорович (1672)
• Лахненко Василь (2-ї сотні, 1687)
• Максименко Максим (1689)
• Заборовський Іван Тимофійович (1-ї сотні, 1687-1699)
• Роман Федорович (2-ї сотні, 1691)
• Конотоп Яків (2-ї сотні, 1693)
• Хорунжий Іван (2-ї сотні, 1697)
• Манджос Хома (1700-1705)
• Лук'янович Яків (1709-1725)
• Савусько Денис (1723, н.)
• Лисенко Лук'ян (1723, н.)
• Савусько Данило (1725, н.)
• Лашевич Семен (1728)
• Маркович Семен (1738)
• Маркович Іван (1738-1751)
• Гайдук Дем'ян (1767)
• Криштофович Азарій (1770-1782)
• Бойко Яків (1782)