Рівне (Новоукраїнський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
село Рівне
Країна Україна Україна
Область Кіровоградська область
Район/міськрада Новоукраїнський район
Рада/громада Рівнянська сільська рада
Код КОАТУУ 3524085601
Облікова картка Рівне 
Locator Dot2.gif
Розташування села Рівне
Основні дані
Населення 4877
Площа 16,7 км²
Поштовий індекс 27160
Телефонний код +380 5251
Географічні дані
Географічні координати 48°14′25″ пн. ш. 31°44′57″ сх. д. / 48.24028° пн. ш. 31.74917° сх. д. / 48.24028; 31.74917Координати: 48°14′25″ пн. ш. 31°44′57″ сх. д. / 48.24028° пн. ш. 31.74917° сх. д. / 48.24028; 31.74917
Середня висота
над рівнем моря
149 м
Водойми р. Чорний Ташлик
Місцева влада
Адреса ради 27160, с. Рівне, вул. Кірова, 116, тел. 4-13-05
Сільський голова Неділько Віктор Сергійович
Карта
Рівне is located in Україна
Рівне
Рівне
Рівне is located in Кіровоградська область
Рівне
Рівне

Рі́вне — село, центр сільської ради в Новоукраїнському районі Кіровоградської області.Орган місцевого самоврядування — Рівнянська сільська рада.

За чисельністю населення — найбільше село Кіровоградської області.[1]

Царський період[ред.ред. код]

У 1754 року був сформований Новослобідський козацький полк. Від цієї дати починається стабільне заселення майбутньої Новоукраїнщини. Сотенною слободою полку був Сухий Ташлик (Глодоси), у складі полку перебували також поселення Павлівськ (Новоукраїнка), Чорний Ташлик (тепер у складі Новоукраїнки), Рівне.

Станом на 1885 році у селі, центрі Рівнянської волості Єлизаветградського повіту Херсонської губернії, мешкало 11454 особи, налічувалось 2213 дворових господарства. Найбільше тут проживало колишніх військових поселенців та відставних солдатів. Існували православна церква, єврейський молитовний будинок, школа, 34 лавки, 3 постоялих двори, 4 винних погреба та 3 трактири, відбувався щорічний ярмарок на Масницю та базари щонеділі[2]. За 8 верст існував постоялий двір.

Село тянулось по балках завширшки 3-4 версти та завдовжки близько 10 верств і поділялося на 4 частини, що відповідали розміщенню колишніх рот військового поселення, яке було у селі на початку XIX століття. Перша та четверта частини села мали багато вишневих садів. Коли вони розквітали навесні, то селянських хат зовсім не було видно. Землі, що нею користувалися селяни до Жовтневої революції, було 30 тисяч десятин, а після революції стало 55 тисяч десятин. Навколо Рівного проживало 15 великих поміщиків, які мали власної землі 25 тисяч десятин. А саме життя селян з кожним роком все погіршувалось, Врожайність у селянських господарствах не перевищувала 20 пудів з десятини, тобто була на 40% нижчою, ніж у поміщицьких. Наймитам платили копійки. На обмолоті хліба в Рівнянській волості в середньому барабанщик одержував 75 копза день, робітник 56 коп.жінка 41 коп.підліток 24 копійки. Таке життя не могло, спокійно тривати далі.

Громадянська війна[ред.ред. код]

В країні почалися революційні події, докотилися вони й до Рівного, мешканці Рівного розгорнули активну бородьбу проти поміщиків і куркулів [джерело?]. 28 грудня 1917 року був організований більшовицький Ревком. Очолював його А. Й. Калич. Ревком займався розподілом поміщицьких земель, для малоземельних селян. Після Громадянської війни і розгрому куркульських банд[джерело?],трудящі села почали відбудову народного господарства.

Становлення[ред.ред. код]

У 1923 році Рівне стало центром новоутвореного Рівнянського району. Сільських рад в Рівному було дві-Янчевська і Ламанобалківська. У 1925 році в Рівному зявився перший трактор, а через 2 роки створено 6 машино-тракторних товариств: «Крок вперед», «Труд хлібороба» та інші. Важливу роль у житті Рівного відіграла створена на початку 1931 року МТС яка мала 81 трактор, якими обробляла 48 тис.га оранки. Багато односельчан брали в соцзмаганнях. В 1936 році переможцями стали: комбайнери- В. А. Брюховецький, М. П. Пархоменко та їх помічники М.С Воронов та Я. Д. Кулик. У 1941 році право на участь у Всесоюзній сільськогосподарській виставці завоювали 8 колгоспів,5 тваринницьких ферм і 70 передовиків району.

Нацистсько-радянська війна[ред.ред. код]

В 1941 році стався віроломний[джерело?] напад німецько-нацистських військ на нашу Батьківщину[джерело?]. В Рівне нацисти[джерело?] прийшли 3 серпня 1941 року. В селі діяли декілька партизанських груп, на чолі М. С. Артеменко[джерело?]. 16 березня 1944 року полки 297-ї Словянсько-Кіровоградської Червонопрапорної ордена Богдана Хмельницького дивізії 25-го гвардійського корпусу 5-ї ударної армії визволили с. Рівне від нацистів[джерело?]. У боях за село загинув 41 радянський воїн. Близько півтори тисячі рівнянців громили ворога на фронтах війни. З них 578 загинуло. Особливо відзначився І. І. Кувіка, під командуванням якого саперний батальйон у ніч на 28 серпня 1943 року захопив плацдарм на правому березі Дніпра і сім днів утримував його, відбиваючи одну за одною атики ворога. За героїзм, виявлений під час форсування Дніпра І. І. Кувіці було присвоєно звання Героя Радянського Союзу.

Повоєнні роки[ред.ред. код]

Село почало потрохи відроджуватися. Почалася відбудова сільського господарства, вже в 1947 році освоїли довоєнні посівні площі, відновили сивозміни. Ланкова Є. Н. Гавриленко з колгоспу ім. Калініна виростила того року по 21,2 цнт пшениці на гектарі. За це групу передовиків було нагороджено урядовими нагородами. З основних показників Рівнянська МТС зайняла перше місце в області і завоювала перехідний Червоний прапор обласного управління сільського господарства. А в 1949 перехідний Червоний прапор Міністерства сільського господарства СРСР. В 1950 році 16 дрібних колгоспів обєдналися в 7 великих, що сприяло більш раціональному використанню техніки та підвищенню продуктивності праці. А згодом було створено чотири великих колгоспа: ім. Ватутіна, ім. Калініна, ім. Чапаєва та Світанок, за якими було закріплено 21 136 га угідь. Ці господарства мають 132 трактори, 82 комбайна, 73 вантажних та легкових машин. На колгоспних фермах налічувалося 6052 голови ВРХ, 10409 свиней, 4119 овець, 21110 штук птиці. В середині 50 років (замість трьох сільрад) було створено одну. На початок 1971 року їх неподільні фонди колгоспів становили понад 10 млн. крб., а річні грошові прибутки перевершили 6 млн. крб. Головою виконкому новоутвореної сільської ради депутатів трудящих було обрано Дмитра Михайловича Мартинюка. За роки його керування бюджет сільради виріс до 110 тис.крб. В селі збудовано школу-інтернат, кілька магазинів, універмаг, дві їдальні, пекарню, перукарню, будинок культури, приміщення міжколгоспної будівельної організації, відділення "Сільгосптехніки. Село електрифіковане і радіофіковане. По медичній частині в селі знаходиться поліклініка на 100 ліжок, чотири фапи. Відкрито два дитячих садка. В селі збудовано будинок культури на 400 місць, працює також широкоекранний кінотеатр на 430 місць. Є історико-краєзнавчий музей, який висвітлює історію села від заснування до наших днів. В селі шанують героїв нацистсько-радянської війни, кожного року до 9 травня, молодь прибирає монументи, обеліски героїв, кладуть квіти.

Сучасний період[ред.ред. код]

На сьогоднішний час населення с.Рівного становить близько 4800 нас.Після розпаду Радянського Союзу на Рівне як і на всю державу прийшла розруха і занепад.Після Кучмівської реформи (розпаювання) земель,колгоспи почали розпадатися і перетворюватися в КСП а згодом ТОВ.Людям дали на руки паї,зароблені важкою працею.Зараз на території сільської ради працюють такі сільськогосподарські підприємства:ПрАТ "Рівнянське", СТОВ "Колос" ,ТОВ ім.Чапаєва , та фермери-одноосібники.На території села є два дитячих садочки і дві школи.Є кінотеатр який на даний час не працює.Будинок культури і багатьма гуртками і самодіяльністю.Розвинена сфера торгівлі:магазини,універмаг,базар.Після Європейської революції силами і коштами місцевих жителів, відреставровано Арку в центрі села на честь “Героїв небесної сотні”.

Відомі люди[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. World Gazetteer. Ukraine: largest cities and towns and statistics of their population
  2. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)


Україна Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.