Рід Асікаґа

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Файл:Ashikaga mon1.png
Емблема мон роду Асікаґа — дві повздовжні смуги.
Файл:Ashikaga flag.png
Хоругва зі смугами роду Асікаґа.

Рід Асікаґа (яп. 足利氏, асікаґа-сі) — самурайський рід у середньовічній Японії. Належить до роду Мінамото нащадків імператора Сейва (Сейва Ґендзі). Засновник роду — Мінамото но Йосіясу (1127-1157).

Представники бічної лінії роду Мінамото отримали нове прізвище Асікаґа від місцевості Асікаґа у провінції Сімоцуке, де знаходилдися їхні володіння. Мінамото но Йосіясу впреше передав змінене ім'я своїм дітям. Його син Асікаґа Йосікане (1154-1199) став васалом сьоґунів з Камакури і уклав шлюб із родиною Ходзьо, забезпечивши високий статус власної родини. За віддану службу Асікаґа отримали землі у провінціях провінціях Кадзуса і Мікава. Збільшення земельних володінь став причиною розростання роду, чисельні бокові гілки якого утворили нові самурайські роди — Хосокава, Хатакеяма, Сіба, Імаґава та інші.

У 1333 році рід Асікаґа порвав із Камакурським сьоґунатом і приєднався до імператорських військ, які повалили перший самурайський уряд. Однак розбіжності з монархом Кемму у питаннях земельної власності змусили лідера роду, Асікаґу Такаудзі, виступити проти вчорашних союзників і заснувати новий самурайський уряд — сьоґунат Муроматі (1338-1573).

За правління перших трьох сьоґунів була створена потужна централізована адміністративна система влади. Однак вона дала тріщину починаючи з 15 століття. Наступні лідери роду Асікаґа не змогли зупинити відцентрових тенденцій у країні, що зумовило загибель сьоґунату від військ провінційного володаря Оди Нобунаґи.

Окрім головної лінії сьоґунів Асікаґа, резиденція яких знаходилася у Кіото, існувала також бічна лінія Асікаґа, так-званих "повелителів" кубо (公方), ставка яких знаходилася у місті Камакура. Ці кубо, незважаючи на формальну залежність від столичної влади, мали доволі широку автономію. Їх часто називали "володарями Східної Японії".

У період Едо (1603-1867) нащадки сьоґунів Асікаґа перетворилися на рядових самураїв, які керували рядом невеликих володінь хан у Японії. Після реставрації Мейдзі (1868) деякі представникі родини увійшли до складу уряду.

Рід Асікаґа існує по сьогодні.

Дивіться також