Савицький Микола Федорович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Савицький Микола Федорович
Народився 1894(1894)
село Усок, Ямпільського району, Сумської області
Помер 29 вересня 1938
місто Чернігів
·Розстріл
Національність Українець
У шлюбі з Антоніна Василівна
Діти Галина та Лідія

Микола Федорович Савицький (1894, село Усок, Ямпільський район, Сумської області — 29 вересня 1938,Чернігів) — учасник збройного опору російському більшовизму в 1918-20 рр.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився у селі Усок Ямпільського району Сумської області.

Здобув неповну вищу освіту.

Дружина — Антоніна Василівна, діти — Галина та Лідія.

Працював викладачем математики у Шосткинській середній школі для дорослих.

Колишній офіцер царської армії. В 1918 р. прапорщик 45 піхотного українського петлюрівського полку в Кам'янець-Подільську, командир батальйону.

1930 р.: засуджений за антисемітизм на 6 місяців примусових робіт, виправданий Верховним судом.

18 лютого 1938 р.: арештований за звинуваченням у шпигунстві на користь Німеччини в період тимчасової німецької окупації Шосткинського району в 1918 році.

21 вересня 1938 р.: засуджений за ст.ст. 54-10 ч.1, 54-6 Кримінального кодексу УРСР до вищої міри покарання (розстріл).

29 вересня 1938 р. розстріляний 29.09.1938 р. у місті Чернігів.

22 січня1957 р. був реабілітований військовим трибуналом Київського ВО.

Джерела

[ред. | ред. код]