Са'ад ад-Дін II
| Са'ад ад-Дін II | |
|---|---|
| Країна | Іфат |
| Діяльність | політик |
| Посада | Sultan of Ifatd |
| Рід | Walashma dynastyd |
| Батько | Ахмед (султан Іфату) |
| Брати, сестри | Хакк ад-Дін II |
| Діти | Мансур ад-Дін, Сабр ад-Дін II, Бадлай ібн Са'ад ад-Дін і Джамал ад-Дін II |
Са'ад ад-Дін II (*араб. حق الدين الثاني; д/н — 1403) — 18-й султан Іфат у 1374—1403 роках. Став останнім правителем держави.
Походив з династії Валашма. Син султана Ахмеда. Після повалення батька близько 1354/1355 року разом з братом Хакк ад-Діном втік до Ефіопії. Виховувався при дворі негуса. 1364 року вони зуміли повернутися до Іфату, де Хакк ад-Дін після боротьби повалив діда Алі та захопив трон.
1374 року після загибелі брата успадкував владу. Продовжив війну з ефіопією та її союзником — державою Хадія, здійснюючи проти них раптовоі напади і набіги. Спочатку Са'ад ад-Дін II домігся незалежності та змусив негуса Девіта I до оборони.
Зрештою 1403 року султан зазнав тяжкої поразки. В битві загинуло 400 «старійшин», тобто шейхів або інших представникі знаті. Са'ад ад-Дін II втік до своєї столиці Сайла. Але йогоп ереслідували ефіопську військка, які захопили місто. султан загинув у битві або був страчений. Його сини втекли до єменської держави Расулідів.
- J. Spencer Trimingham, Islam in Ethiopia (Oxford: Geoffrey Cumberlege for the University Press, 1952)
- Taddesse Tamrat, Church and State in Ethiopia (Oxford: Clarendon Press, 1972)
- Richard Pankhurst, The Ethiopian Borderlands (Lawrenceville: Red Sea Press, 1997)