Девіт I

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Девіт I
ዳዊት


21-й Імператор Ефіопії
1382 — 6 жовтня 1413 року
Попередник: Невая Мар'ям
Наступник: Теводрос I
 
Народження: 1382
Ефіопія
Смерть: 6 жовтня 1413(1413-10-06)
Ефіопія
Династія: Соломонова династія
Батько: Невая Крестос
Діти: Теводрос I, Єшак I і Зара Якоб

Девіт I — імператор Ефіопії, представник Соломонової династії. Був молодшим сином імператора Неваї Крестоса.

Життєпис[ред. | ред. код]

На початку свого правління Девіт проводив кампанію проти Єгипту, просунувшись на північ до Асуана. У відповідь емір змусив патріарха Олександрійського Матвія I відрядити до Девіта посланців, щоб переконати негуса повернутись до меж своєї держави.

Також імператор стикнувся з проблемою набігів на Ефіопію мусульманських держав. 1403 року негус Девіт здійснив похід на Адал, діставшись Сайли, де убив тамтешнього султана та зруйнував місто[1].

Девідт відрядив посольство до Європи, яке дісталось Венеції 23 червня 1402 року. Там посланці прохали місцевих ремісників поїхати з ними. Джерела свідчать, що до Ефіопії вирушили п'ять майстрів у серпні, але невідомо, чи дістались вони Африканського Рогу. Разом з тим, є срібна чаша, виготовлена у Венеції, яку було привезено до двору Девіта I[2].

Девіт був палким християнином. Він придушував повстання євреїв у Тиграї та підтримував місіонерську роботу у Годжамі. За часів його правління до Ефіопії привезли частину Животворного Хреста[3].

Роками правління Девіта I датовано два ілюстровані манускрипти, що збереглись. Один із них — переклад книги Чудеса Марії, яку було написано арабською. Той манускрипт є найстарішою ілюстрованою книгою, виготовленою на замовлення ефіопського імператора[4]. Інший — копія Євангелія, що нині зберігається у монастирі святого Гавриїла на озері Тана.[5].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. J. Spencer Trimingham, Islam in Ethiopia (London: Geoffrey Cumberlege for the University Press, 1952), стор. 74
  2. «A Chalice from Venice for Emperor Dāwit of Ethiopia», Bulletin of the School of Oriental and African Studies, 53 (1990), стор. 442–445
  3. Budge, History, стор. 300
  4. Jacques Mercier, «Ethiopian Art History» in Ethiopian Art: The Walters Museum (London: Third Millennium, 2001), стор. 51
  5. Mercier, «Art History», стор. 53