Селькупська писемність

Селькупська писемність — писемність селькупської мови. За час свого існування кілька разів змінювала свою графічну основу та неодноразово реформувалася. В даний час селькупська писемність функціонує на кирилиці.

Історія

Перша спроба створення селькупської писемності була зроблена в XIX столітті. У 1879 році Миколою Григоровським була складена і опублікована селькупський абетка і три невеликі книжки православного змісту на обському діалекті селькупської мови з використанням російського (кириличного) алфавіту. У 1900 році Архієпископ Томський і Алтайський Макарій випустив ще одну релігійно-просвітницьку книгу на близькій діалектної основі, також використавши кириличний алфавіт. Однак ці спроби не привели до поширення грамотності серед селькупів.

На початку 1930-х років в рамках створення алфавітів для народів Півночі Росії, Сибіру та Далекого Сходу, для селькупської мови була розроблена нова система письма на латинській графічній основі з орієнтацією на північний (тазовсько-туруханський) діалект; почалося видання навчальної літератури та навчання селькупських дітей в школі рідною мовою.

У 1937 році селькупська писемність була успішно перекладена на російську графіку. Це дестабілізувало і селькупську писемність, і шкільне навчання на селькупській мові. Поступово із засобу навчання він перетворився на предмет, а в середині 1950-х років був і зовсім вилучений зі шкільної програми. Одночасно припинилося видання на ньому навчальної літератури. Що ж стосується художньої літератури, то на селькупській мові вона ніколи не видавалася. Виняток становлять два пісенних тексти, опублікованих в салехардському збірнику «Північні розсипи» (1962).

З початку 1980-х років робиться нова спроба зробити селькупську мову писемною. Новий алфавіт, розроблений на кириличній основі з орієнтацією на північний діалект, за два десятиліття зазнав деякої модифікації в бік більш адекватного відображення фонемного складу базового діалекту. Дотепер видано підручники селькупської мови для 1-3 класів початкової школи, книга для читання у 1-2 класах та в 4 класі і навчальний селькупсько-російський і російсько-селькупський словник. Авторами шкільних підручників є представники селькупської інтелігенції. Крім того, опубліковано підручник селькупської мови для вищих навчальних закладів. Це перший вузівський підручник мови корінних нечисленних народів Півночі Росії. Крім навчальної літератури та наукових публікацій фольклору наприкінці 1990-х років була видана невелика книга текстів селькупських пісень.

Діалекти

Зараз існує два алфавіти — для північного та для південного діалектів. Оскільки діалекти південних селькупів істотно відрізняються від північних (тазовсько-туруханського) діалекту, підручники, створювані на цьому діалекті, непридатні для використання на півдні. На початку 1990-х років в Лабораторії мов народів Сибіру Томського державного педагогічного університету була розроблена система письма для діалектів південних селькупів. На базі середньообського говору був підготовлений і виданий селькупський буквар, шкільний словничок і розмовник. Ще один розмовник був опублікований на наримському говорі. Був також виданий збірник селькупських казок, який може бути використаний як шкільний навчальний посібник. У школах двох селищ Томської області почалося викладання локальних варіантів селькупської мови.

Слід зазначити, що основною галуззю використання селькупської писемності є освіта. За межами школи і вузу селькупська писемність (як на північному діалекті, так і на південних діалектах) практично не використовується.

Селькупський алфавіт (латиниця)

A a	Ā ā	B ʙ	Ç ç	D d	E e	Ə ə	Æ æ
F f	G g	H h	I i	Ь ь	J j	K k	L l
Ļ ļ	M m	N n	Ņ ņ	Ŋ ŋ	O o	Ɵ ɵ	P p
Q q	R r	S s	Ş ş	T t	Ţ ţ	U u	W w
Y y	Z z	‘

Літери D d, F f, H h вживалися лише в запозичених словах.

Зараз існує два алфавіти — для північного та для південного діалектів.

Північноселькупський алфавіт

А а	Б б	В в	Г г	Д д	Е е	Ё ё	Ж ж
З з	И и	Й й	К к	Ӄ ӄ	Л л	М м	Н н
Ӈ ӈ	O o	Ө ө	Ӧ ӧ	П п	Р р	С с	Т т
У у	Ӱ ӱ	Ф ф	Х х	Ц ц	Ч ч	Ш ш	Щ щ
ъ	Ы ы	ь	Ә ә	Э э	Ю ю	Я я

Південноселькупський алфавіт

А а	Б б	В в	Г г	Ӷ ӷ	Д д	Е е	Ё ё
Ж ж	Җ җ	З з	И и	И̇ и̇	К к	Ӄ ӄ	Л л
М м	Н н	Ӈ ӈ	O o	Ӧ ӧ	П п	Р р	С с
Т т	У у	Ӱ ӱ	Ф ф	Х х	Ц ц	Ч ч	Ш ш
Щ щ	ъ	Ы ы	ь	Э э	Ӭ ӭ	Ю ю	Я я

Джерела

• Письменные языки мира: Языки Российской Федерации / В. Ю. Михальченко. — М.: Academia, 2003. — Т. 2. — С. 464-466. — 848 с. — 1000 экз. — ISBN 5-87444-191-3.
• Языки и письменность народов Севера / Г. Н. Прокофьев. — М.—Л.: Гос. учебно-педагогическое изд-во, 1937. — Т. I. — С. 95-96. — 234 с. — 1200 экз.
• А. И. Кузнецова и др. Селькупский язык. — СПб.: филиал изд-ва "Просвещение", 2002. — С. 14-15, 37. — 395 с. — 100 экз. — ISBN 5-09-005259-X.
• Языки народов Российской Федерации и соседних государств. — М.: "Наука", 2005. — Т. 3. — С. 18-28. — 606 с. — 1200 экз. — ISBN 5-02-011237-2.
• Я. П. Алькор (Кошкин). Письменность народов Севера // Культура и письменность востока. — М.: ВЦК НА, 1931. — Вып. X. — С. 12-31.
• Прокофьев Г. Н., Прокофьева Е. Д. Букварь на селькупском языке. — Л.: Учпедгиз, 1940. — 124 с. — 1200 экз.
• Прокофьева Е. Д. Букварь : для подготовительного класса селькупской начальной школы. — М.—Л.: Учпедгиз, 1953. — 162 с. — 500 экз.
• Ириков С. И. Словарь селькупско-русский и русско-селькупский. — Л.: Просвещение, 1988. — 224 с. — ISBN 5-09-000101-4.
• С. И. Ириков. Букварь. — СПб., 1997.
• А. И. Гашилов. Тематический словарь селькупского языка. — СПб.: Дрофа - СПб, 2008. — С. 4—5. — 103 с. — 300 экз. — ISBN 978-5-94745-241-9.
• В. В. Быконя, А. А. Ким, Ш. Ц. Купер. Словарь селькупско-русский и русско-селькупский. — Томск: Томский гос. пед. ин-т, 1994. — С. 4. — 94 с. — 2000 экз.
• В. В. Быконя. Шарватпленд шё̄шӄуй шэндсэ! Говори по шёшкупски (русско-селькупский разговорник). — Томск: Изд-во Томского госпедуниверситета, 1999. — 112 с.
• Ш. Купер, Я. Пустаи. Селькупский разговорник (нарымский диалект) // Specimina Sibirica. — 1993. — Т. VII. — ISBN 963-7173-61-7. — ISSN 0865-7505.
• Родное слово. Пособие по селькупскому языку (нарымский диалект). — Томск : Аграф-Пресс; Вайар, 2020. — С. 6. — 240 с. — ISBN 978-5-98693-073-2.
• Сӱ̄ссыӷӯй э̄җипсан. Қэ̄тқый қӯланни / Ярмо Алатао. — Максимкин Яр — Хельсинки: Национальный клуб Максиморочка, 1998. — ISBN 952-91-0555-X.