Сепулька
Сепулька (пол. sepulka) — термін, жартівливо використаний Станіславом Лемом для демонстрації принципу нескінченної рекурсії. В сучасній мові вживається як синонім симулякра, знаку без референта[1].
В сатиричному творі Лема «Зоряні щоденники Ійона Тихого» головний герой Ійон Тихий шукає в «Космічній енциклопедії» інформацію про сепульки:
Знайшов наступні короткі відомості:
«СЕПУЛЬКИ — важливий елемент цивілізації ардритів (див.) з планети Ентеропія (див.). Див. СЕПУЛЬКАРІЇ».
Я послідував цій пораді і прочитав:
«СЕПУЛЬКАРІЇ — пристрої для сепуляції (див.)».
Я пошукав «Сепуляція»; там значилось:
«СЕПУЛЯЦІЯ — заняття ардритів (див.) з планети Ентеропія (див.). Див. СЕПУЛЬКИ».
С. Лем. Зоряні щоденники Ійона Тихого. Подорож чотирнадцята.
Також згадуються в романі «Огляд на місці».
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Журнал - Интернет-журнал "Филолог". philolog.pspu.ru. Процитовано 14 вересня 2016.
|
Це незавершена стаття про літературу. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |