Станіслав Лем

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Станіслав Лем
Stanisław Lem
Stanisław Lem.jpg
При народженні: Stanisław Lem
Дата народження: 12 вересня 1921(1921-09-12)
Місце народження: Львів, Польща (зараз Україна)
Дата смерті: 27 березня 2006(2006-03-27) (84 роки)
Місце смерті: Краків, Польща
Національність: поляк[1], українець[2]
Громадянство: Польща Польща
Мова творів: польська
Рід діяльності: прозаїк, есеїст, футуролог
Роки активності: 19462006
Напрямок: література
Жанр: наукова фантастика
http://www.lem.pl/

Стані́слав Ле́м (пол. Stanisław Lem; 12 вересня 1921, Львів — 27 березня 2006, Краків) — польський письменник-фантаст українського походження (Лем - лемківське прізвище). Найпопулярніший польський письменник за кількістю мов, на які перекладено його твори[3].

Життєвий і творчий шлях[ред.ред. код]

Дитячі та юнацькі роки Станіслава Лема минули у Львові, про що він розповів у книжці «Високий Замок» (1966). Батько його, Самуїл Лем був військовим лікарем австро-угорської армії[4], тож і майбутній письменник, закінчивши 2-гу гімназію, (тепер 8-ма школа, що знаходиться на вул. Підвальній, 2), 1939 року вступив до медичного інституту в рідному місті. Німецька окупація Львова влітку 1941 року перервала його навчання. Після кількарічних блукань у воєнному лихолітті (відображених у трилогії «Незмарнований час»), юнак опинився у Кракові й вступив на медичний факультет Ягеллонського університету.

Ще студентом він 1946 року друкував оповідання, а в 1948 році написав роман «Шпиталь перетворення», який згодом включив до трилогії «Незмарнований час», значно «обтесавши» його під тиском тодішньої догматичної критики. Але й це не допомогло, і опублікувати трилогію він зміг лише у 1955 році, коли змінилася політична ситуація в країні.

Будинок, в якому мешкав Лем у Львові (тепер вулиця Б. Лепкого, 4 ).

Можливо, саме невдача із реалістичною прозою наштовхнула молодого автора на думку про фантастику. 1951 року вийшла у світ його книга «Астронавти». Успіх додав снаги, і письменник почав працювати досить-таки інтенсивно, видаючи майже щороку нову книгу: «Сезам» (1954), «Магелланова хмара» (1955), «Зоряні щоденники Йона Тихого» (1957), «Едем» (1959), «Навала з Альдебарана» (1959), «Повернення з зірок» (1961), «Книга роботів» (1961), «Щоденник, знайдений у ванні» (1961), «Соляріс» (1961), «Вихід на орбіту» (1962), «Місячна ніч» (1963), «Казки роботів» (1964), «Непереможений» (1964), «Кіберіада» (1965), «Полювання» (1965), «Рятуймо космос» (1966), «Розповіді про пілота Піркса» (1968), «Ідеальна порожнеча» (1971), «Маска» (1976), «Нежить» (1978), «Повторення» (1979), «Ґолем XIV» (1981) та чимало інших творів. У 1988 році вийшов у світ ще один роман письменника «Фіаско».

Переважно це були твори класичної наукової фантастики (англ. Science Fiction) про космічні подорожі, роботів, далекі планети, а також твори сатирично-пародійні («Кіберіада», «Казки роботів», «Полювання», «Повторення»). Чимало зробив Лем у царині есеїстики, розмірковуючи над проблемами свого жанру, а через них — над шляхами розвитку науки, технічного прогресу і, зрештою, усього людства («Діалоги» (1957), «Сума технологій» («Summa Technologiae») (1964), «Філософія випадку» (1968), «Фантастика й футурологія» (у 2-х томах, 1970), «Уявна величина» (1973), «Роздуми та шкіци» (1975), «Бібліотека XXI століття» (1986)).

Брався С.Лем і за традиційний детективний жанр («Слідство», 1959).

Характеристика творчості[ред.ред. код]

Головні герої творів Станіслава Лема: Йона Тихий, пілот Піркс, професор Тарантога, вчені роботи Трурль та Кляпавцій. Кожен із них має свою «шухлядку», слугуючи за «фірмовий знак» певного піджанру, і їх неможливо уявити собі героями одного й того ж твору (скажімо, пілота Піркса та конструктора Трурля). Виробивши спочатку у книгах-циклах «Зоряні щоденники», «Розповіді про пілота Піркса» та «Кіберіада» своєрідні чисті культури трьох напрямків літературної фантастики (класична Science Fiction, белетризована фантастико-футурологічна есеїстика, пародійно-сатиричні «казки роботів»), Лем потім не раз повертається до згаданих циклів, додаючи нові й нові розповіді. Так, одна з його книг «Suplement» («Додаток») цілком складається з нових історій про Йона Тихого, Трурля та Піркса.

Станіслав Лем, Краків (Польща), 30 жовтня 2005

Перші новели циклу «Кіберіада», в якому автор об'єднав «Казки роботів», власне «Кіберіаду» та всі твори, що розповідають про пригоди конструкторів Трурля і Кляпавція, вийшли у світ у 1960-х роках. Шанувальники фантастики, які підійшли до книги з традиційною міркою, були, певно, здивовані. Адже сюжети більшості «казок роботів» цілком традиційні, фольклорні, із тих, що їх назбирав і розклав по структуралістичних поличках іще В.Пропп, хіба що де-не-де іронічно перекручені. «Фантастичність» книжки також була досить несерйозна, бурлескна — замісь фольклорних вогнедишних зміїв у ній діяли якісь кібернетичні потвори, хоча і з цілком аналогічними функціями; місце «тридев'ятих царств» посіли віддалені галактики — оце й уся фантастика. Отже, спародійовані сюжети, спародійовані реалії, а що ж справжнє? Чи вся книга — лише пародія? Аж ніяк. Вдумливий читач знаходив у ній чимало дотепних спостережень цілком сучасноі дійсності, гіркувато-іронічних, але досить глибоких роздумів про людину й людство.

Через кільканадцять років по виході «Кіберіади» Лем помістив у книзі «Маска» ще одну казку — розділ під назвою «Цифраньове виховання», що складається зі вступу та двох новел. Перша новела, що має назву «Розповідь першого розмороженого», незважаючи на увесь традиційний для «Кіберіади» антураж, не містить ані чогось фантастичного (навіть у фольклорному розумінні), ані навіть футурологічного, оскільки всі алюзії спрямовано тут винятково в минуле, давне й недавнє. Отже, це своєрідна ретрологія у стилі Science Fiction. Лемові вдалося надрукувати її аж через десятиріччя після самої книги, бо «Розповідь…» — дошкульна, безжальна і насмішкувата пародія на сталінізм. Саме на сталінізм, як на втілену концепцію казарменого соціалізму, а не лише на «сталінщину», адже Лем не оминув своєю увагою ані ефемерних «відлиг», ані кишенькової гласності «у межах згори дозволеного», ані маріонеткових «демократизацій», які усе міняють, нічого не змінюючи.

«Цифраньове виховання» містить ще й «Розповідь другого розмороженого» — не менш гостру й дошкульну сатиру на сучасне суспільство, на дегуманізаційні процеси, що в ньому відбуваються. Це твір, який ніби стоїть на межі між пародійно-сатиричною фантастикою та белетризованою есеїстикою — жанром, до якого Лем звертався дуже охоче й досить успішно. Доказом цього є повість «Голос Господа». Твір, написаний як спогади вченого-математика Гоґарта про його участь у науковому проекті Master's Voice, розповідає про спробу розшифрування «зоряного листа» — таємничих сиґналів, що напливають до Землі з певної точки Всесвіту у формі нейтринного випромінювання. Найвидатніші науковці — математики, фізики, хіміки, лінгвісти, філософи — об'єднують своі зусилля для розкриття таємниці «листа». Власне, це їх об'єднують, а не вони самі себе — урядовий проект під назвою Master's Voice тримається в цілковитій таємниці, його виконавці працюють ізольовано десь у пустелі, в лабораторіях, збудованих для якихось військових досліджень. Навіть назва проекту — «Голос Господа» — відбиває двозначність їхнього становища, бо не ясно, чийого голосу слід більше слухатися — Космосу чи Вашингтону, як жартує один із персонажів.

Вчені досягають безперечних успіхів — відкривають ряд нових явищ і законів у різноманітних сферах знань, навіть синтезують за допомогою «зоряного листа» дивовижну субстанцію. Але чи ці успіхи є успіхами в осягненні змісту «листа», чи «лист» просто послужив імпульсом для вивчення земної природи, земних законів? Та й не лише природи, а передусім людства: показово, що тільки-но синтезована субстанція розкриває можливість створення нової надпотужної зброї, одразу ж саме на цьому зосереджуються основна увага й зусилля, а коли ця надія зникає, послаблюється й урядовий інтерес до «зоряного листа». Хоґарт, від чийого імені ведеться розповідь, доходить до висновку, що космічне послання має за адресата цивілізацію зовсім іншого рівня, аніж земна, яку роздирають внутрішні конфлікти, яка витрачає свої сили у братовбивчих змаганнях.

Остання книга Станіслава Лема[ред.ред. код]

Обкладинка останньої книги Станіслава Лема «Раса хижаків. Останні тексти»

Такою є видана по смерті письменника в липні 2006 року у видавництві «Wydawnictwo Literackie» (Краків, Польща) посмертна збірка останніх текстів Станіслава Лема — «Раса хижаків. Останні тексти» (Stanisław Lem, «Rasa drapieżców. Teksty ostatnie»).

Фактично це збірка останніх публікацій Лема, які двічі на місяць друкувалися у тижневику «Tygodnik Powszechny». Редактор Томаш Фіалковський (Tomasz Fiałkowski) у післямові так визначив жанр цих публікацій: "Ці статті не є політичною публіцистикою: це радше спроба діагностування стану світу у всій його складності, сплетіння різнорідних ниток, сусідство яких часто вражає, але завжди є вмотивованим”.

Спектр зацікавлень пана Лема був дуже широким, йому була притаманна манера несподівано змінювати об’єкт обговорення. Тематика його виступів надзвичайно різноманітна: тенденції розвитку суспільства, роль інтелектуалістів у сучасному світі, тероризм, війни, стихійні лиха, політика і політики Польщі та світу, література і наука, деградація людства, конфлікт і співіснування цивілізацій, культур та релігій – це все переплітається в кожній з публікацій.

Це прискіплива хроніка подій, написана людиною небайдужою, мудрою і досвідченою.

Бібліографія[ред.ред. код]

Похилим текстом виділені офіційні переклади.

Романи[ред.ред. код]

Рік видання Переклад назви Оригінальна назва
1951 Астронавти Astronauci
1955 Лікарня перетворення Szpital Przemienienia
1955 Магелланова хмара Obłok Magellana
1955 Розслідування Śledztwo
1959 Едем Eden
1961 Повернення з зірок Powrót z gwiazd
1961 Рукопис, знайдений у ванні Pamiętnik znaleziony w wannie
1961 Соляріс Solaris
1964 Непереможний Niezwyciężony
1966 Високий Замок Wysoki zamek
1968 Голос неба Głos Pana
1971 Футурологічний конгрес Kongres futurologiczny
1976 Нежить Katar
1982 Огляд на місці Wizja lokalna
1987 Мир на Землі Pokój na Ziemi
1987 Фіаско Fiasko

Цикли повістей і оповідань[ред.ред. код]

Казки роботів[ред.ред. код]

Казки роботів (пол. Bajki robotów) — серія з 12 оповідань, опублікована 1964 р. в однойменному збірнику (крім оповідання «Загадка»).

Рік видання
Переклад назви Оригінальна назва
1964 Троє електрицарів Trzej elektrycerze
1964 Уранові вуха Uranowe uszy
1964 Як Ерг Самозбудник блідавця переміг Jak Erg Samowzbudnik Bladawca pokonał
1964 Скарби короля Біскаляра Skarby krola Biskalara
1964 Дві потвори Dwa potwory
1964 Біла смерть Biała śmierć
1964 Як Мікромил і Гігаціян таке вчинили, що туманності порозбігалися Jak Mikromil i Gigacyan ucieczkę mgławic wszczeli
1964 Казка про цифрову машину, що змагалася з драконом Bajka o maszynie cyfrowej, co ze smokiem walczyła
1964 Радники короля Гідропса Doradcy króla Hydropsa
1964 Автоматеїв друг Przyjaciel Automateusza
1964 Король Глобарес і мудреці Król Globares i mędrcy
1963 Казка про короля Мурдаса Bajka o królu Murdasie
1992 Загадка Zagadka

Кіберіада[ред.ред. код]

Кіберіада (пол. Cyberiada) — низка філософських притч, які продовжують теми, підняті в циклі «Казки роботів». Оповіданняя публікувалися в декількох збірниках з 1964 по 1979 рр.

Рік видання Переклад назви Оригінальна назва
1964 Як уцілів Всесвіт Jak ocalał swiat
1964 Трурлева машина Maszyna Trurla
1964 Велика прочуханка Wielkie lanie
Сім подорожей Трурля і Клапавція:
1965 Подорож перша, або Гарганціянова пастка Wyprawa pierwasza, czyli pulapka Gargancjana
1965 Подорож перша «А», або Трурлів Електрибалт Wyprawa pierwasza A, czyli Eletrybalt Trurla
1965 Подорож друга, або пропозиція короля Жорстокія Wyprawa druga, czyli oferta króla Okrucyusza
1965 Подорож третя, або Дракони ймовірності Wyprawa trzecia, czyli smoki prawdopodobieństwa
1965 Подорож четверта, або про те, як Трурль, заради врятування королевича Пантарктика від мук кохання, застосував жінотрон і як потім довелося вдатись до дітомета Wyprawa czwarta, czyli o tym, jak Trurl kobietron zastosował, królewicza Pantarktyka od mąk miłosnych chcąc zbawić, i jak potem do użycia dzieciomiotu przyszło
1965 Подорож п'ята, або Жарти короля Балеріона Wyprawa piąta, czyli o figlach króla Baleryona
1965 Подорож п'ята «А», або Трурлева консультація Wyprawa piąta A, czyli konsultacja Trurla
1965 Подорож шоста, або Як Трурль і Кляпавцій Демона Другого Порядку створили, щоб подолати розбійника Морданя Podróz szósta, czyli jak Trurl i Klapaucjusz demona drugiego rodzaju stworzyli, aby zboja Gebona pokonać
1965 Подорож сьома, або як власна досконалість привела Трурля до біди Podróż siódma, czyli o tym, jak własna doskonałość Trurla do złego przywiodła
1965 Про королевича Фериція і королівну Кришталю O królewiczu Ferrycym i królewnie Krystali
1965 Казка про три машини-оповідачки короля Геніальйона Bajka o trzech maszynach opowiadających króla Genialona
1965 Альтруїзин, або оповідь про те, як пустельник Добрицій захотів ощасливити Космос і що з того вийшло Altruizyna, czyli Opowieść prawdziwa o tym, jak pustelnik Dobrycy Kosmos uszczęsliwić zapragnął i co z tego wynikło
1971 Щаспобут Kobyszcze
1976 Цифраньове виховання Edukacja Cyfrania
1979 Повтор Powtorka

Розповіді про пілота Піркса[ред.ред. код]

Розповіді про пілота Піркса (пол. Opowieści o pilocie Pirxie) — цикл науково-фантастичних оповідань, об'єднаних спільним героєм — пілотом Пірксом. До циклу входить роман «Фіаско». Перше окреме видання — 1968 рік; доповнене, з оповіданням «Ананке» — 1973.

Рік видання Переклад назви Оригінальна назва
1959 Випробування Test
1963 Умовний рефлекс Odruch warunkowy
1959 Патруль Patrol
1959 Альбатрос Albatros
1961 Термінус Terminus
1963 Полювання Polowanie
1965 Розповідь Піркса Opowiadanie Pirxa
1965 Випадок Wypadek
1968 Розправа Rozprawa
1971 Ананке Ananke

Зоряні щоденники Йона Тихого[ред.ред. код]

Зоряні щоденники (пол. Dzienniki gwiazdowe) — цикл фантастичних оповідань, присвячених вигаданому астронавту і дослідникові космосу Йоні Тихому.

До циклу такожж входять романи «Мир на Землі», «Огляд на місці», «Футурологічний конгрес», цикл «Зі спогадів Йона Тихого».

Рік видання Переклад назви Оригінальна назва
1964 147 вихорів Podróz siodma
1966 Подорож восьма Podróz ósma
1960 Подорож одинадцята Podróz jedenasta

1957

Подорож дванадцята Podróz dwunasta
1956 Подорож тринадцята Podróz trzynasta
1956 Подорож чотирнадцята Podróz czternasta
1971 Подорож вісімнадцята Podróz osiemnasta
1971 Подорож двадцята Podróz dwudziesta
1971 Подорож двадцять перша Podróz dwudziesta pierwsza
1954 Подорож двадцять друга Podróz dwudziesta druga
1954 Подорож двадцять третя Podróz dwudziesta trzecia
1953 Подорож двадцять четверта Podróz dwudziesta czwarta
1954 Подорож двадцять п'ята Podróz dwudziesta piąta
1954 Подорож двадцять шоста Podróz dwudziesta szósta
1966 Подорож двадцять восьма Podróz dwudziesta ósma
1999 Остання подорож Йона Тихого Ostatnia podróz Ijona Tichego
1993 Користь з дракона Pozytek ze smoka

Зі спогадів Йона Тихого[ред.ред. код]

Зі спогадів Йона Тихого (пол. Ze wspomnień Ijona Tichego) — цикл гумористичних оповідань про пригоди космонавта Ійона Тихого.

Рік видання Переклад назви Оригінальна назва
1960 Зі спогадів Йона Тихого: I. Професор Коркоран. Ze wspomnien Ijona Tichego: I. Profesor Corcoran.
1960 Винахід професора Декантора Ze wspomnien Ijona Tichego: II. Profesor Decantor.
1960 Зі спогадів Йона Тихого: III. Професор Зазул. Ze wspomnien Ijona Tichego: III. Profesor Zazul.
1961 Зі спогадів Йона Тихого: IV. Фізик Мольтеріс. Ze wspomnien Ijona Tichego: IV. Fizyk Molteris.
1962 Зі спогадів Йона Тихого: V. Пральна трагедія. Ze wspomnien Ijona Tichego: V. Tragedia pralnicza.
1964 Клініка доктора Вліпердіуса Zakład doktora Vliperdiusa
1964 Доктор Діагор Doktor Diagoras
1964 Рятуймо Космос (Відкритий лист Йона Тихого) Ratujmy kosmos (List otwarty Ijona Tichego)
1976 Професор Доньда Profesor A. Dońda

Абсолютний вакуум[ред.ред. код]

Абсолютний вакуум (пол. Doskonała próżnia) — збірник рецензій на неіснуючі книги. Уперше повністю видано 1971 року.

Рік видання Переклад назви Оригінальна назва
1971 Абсолютний вакуум Doskonała próżnia
1971 Марсель Коска: «Робінзонади» Marcel Coscat: «Les Robinsonades»
1970 Патрик Ганнаган: «Гігамеш» Patrik Hannahan: «Gigamesh»
1971 Саймон Меррілл: «Sexplosion» Simon Merrill: «Sexplosion»
1970 Альфред Целлєрман: «Ґруппенфюрер Луї XVI» Alfred Zellerman: «Gruppenfürer Louis XVI»
1971 Solange Marriot: «Rien du tout, ou la consequence» Solange Marriot: «Rien du tout, ou la consequence»
1971 Joachim Fersengeld: «Perykalypsis» Joachim Fersengeld: «Perykalypsis»
1971 Gian Carlo Spallanzani: «Idiota» Gian Carlo Spallanzani: «Idiota»
1971 «Do Yourself a Book» «Do Yourself a Book»
1970 Куно Млатьє: «Одіссей з Ітаки» Kuno Mlatje: «Odys z Itaki»
1971 Raymond Seurat: «Toi» Raymond Seurat: «Toi»
1970 Alistar Waynewright: «Being Inc.» Alistar Waynewright: «Being Inc.»
1970 Wilhelm Klopper: «Die Kultur als Fehler» Wilhelm Klopper: «Die Kultur als Fehler»
1971 Cesar Kouska: «De Impossibilitate Vitae»; «De Impossibilitate Prognoscendi» Cesar Kouska: «De Impossibilitate Vitae»; «De Impossibilitate Prognoscendi»
1974 Arthur Dobb: «Non serviam» Arthur Dobb: «Non serviam»
1971 Альфред Теста: «Нова космогонія» Alfred Testa: «Nowa Kosmogonia»

Уявна величина[ред.ред. код]

Уявна величина (пол. Wielkość urojona) вперше видана польським видавництвом «Wydawnictwa Czytelnik» у 1973 році. Складається з оглядів вигаданих книжок і рекламного проспекту до вигаданої «Екстелопедії Вестранда». Продовжує серію «літературних містифікацій», розпочату в книзі «Абсолютний вакуум».

Рік видання Переклад назви Ориганальна назва
1973 Цезарій Стрибіш. Некробії. Cezary Strzybisz: «Necrobie»
1973 Реджинальд Гуллівер. Ерунтика. Reginald Gulliwer: «Eruntyka»
1973 Історія бітичної літератури у п'яти томах Juan Rambellais… Historia literatury bitycznej
1973 Вестрандівська екстелопедія в 44 магнітомах Ekstelopedia Vestranda w 44 magnetomach
1973 Голем XIV Golem XIV

Бібліотека XXI століття[ред.ред. код]

Бібліотека XXI століття (пол. Biblioteka XXI wieku) видана 1986 року. Книга продовжує серію літературних вигадок.

Рік видання Переклад назви Оригінальна назва
1980 Провокація Prowokacja
1982 J. Johnson and S. Johnson: «One human minute» Jedna minuta
1983 Das kreative Vernichtungsprinzip. The World as Holocaust Das kreative Vernichtungsprinzip. The World as Holocaust
1983 Weapon System of the Twenty First Century or The Upside-down Evolution Weapon System of the Twenty First Century or The Upside-down Evolution

Повісті і оповідання, що не ввійшли в цикли[ред.ред. код]

Рік видання Переклад назви Оригінальна назва
1946 Людина з Марса Człowiek z Marsa
1947 Кінець світу о восьмій Koniec świata o ósmej
1954 Клієнт бога Klient Panaboga
1954 Кришталева куля Kryształowa kula
1954 ЕСІП Electronic Subversive Ideas Detector
1956 Щур у лабіринті Szczur w labiryncie
1957 Автоінтерв'ю Autowywiad
1958 Вторгнення Inwazja
1958 Друг Przyjaciel
1959 Вторгнення з Альдебарану Inwazja z Aldebarana
1959 Молот Młot
1959 Темрява та пліснява Ciemność i pleśń
1959 Вихід Exodus
1961 Формула Лімфатера Formuła Lymphatera
1964 Правда Prawda
1965 Двоє молодих людей Dwóch młodych ludzi
1972 137 секунд 137 sekund
1976 Маска Maska
1983 Моє життя Mein Leben
1996 Матрац Materac
1996 Пітвалі XXI століття Pitvale XXI wieku

П’єси[ред.ред. код]

Рік видання Переклад назви Оригінальна назва
1955 Чи Ви існуєте, містере Джонс? Czy Pan istnieje, Mr. Johns?
1963 Вірний робот Wierny robot
1971 Перекладанець Przekładaniec
1976 Місячна ніч Noc księżycowa
П’єси про професора Тарантогу:
1963 Подорож професора Тарантоги Wyprawa profesora Tarantogi
1963 Чорна кімната професора Тарантоги Czarna komnata profesora Tarantogi
1963 Дивний гість професора Тарантоги Dziwny gość profesora Tarantogi
1975 Година приймань професора Тарантоги Godzina przyjęć profesora Tarantogi

Філософія, футурологія та публіцистика[ред.ред. код]

Рік видання Переклад назви Оригінальна назва
1957 Діалоги Dialogi
1964 Сума технології Summa technologiae
1968 Філософія випадку Filozofia przypadku
1970 Фантастика та футурологія Fantastyka i futurologia
1996 Таємниця китайської кімнати (збіринк ессе) Tajemnica chińskiego pokoju
1999 Мегабітова бомба (збірник ессе) Bomba megabitowa
2000 Миттєвість (збірник ессе) Okamgnienie
2003 Мій погляд на літературу Mój pogląd na literaturę
2006 Раса хижаків Rasa drapieżców


Українські переклади[ред.ред. код]

  • «Повернення з зірок». — Львів: «Каменяр», 1965 (переклад Івана Бречака, А. Кисіля та Софії Скирти)
  • «Голем XIV» в збірці «У сріблястій місячній імлі». — Київ, «Веселка», 1986 (переклад Юрія Попсуєнка)
  • «Професор Доньда». — К.: «Всесвіт», 1988, № 4 (переклад Олега Короля)
  • «Одна хвилина людства». — К.: «Всесвіт», 1988, № 4 (переклад Олександра Гриценка)
  • «Кіберіада» (Збірка творів С. Лема, в тому числі: «Казки роботів», «Сім подорожей Трурля і Кляпавція», «Голем XIV», «Нежить», «Голос неба» та ін.). — К.: «Дніпро», 1990, 815 с. ISBN 5-308-00727-6
  • «Фіаско» (Київ: Всесвіт, 1990, № 2-5) (переклад Дмитра Андрухіва)
  • «Соляріс». — (Київ, ВВФ «Котигорошко» ЛТД, 1996) (переклад Дмитра Андрухіва), — 190 с. ISBN 5-7707-7796-6
  • «Високий Замок». — Львів: ЛА «Піраміда», 2002, 164 с. ISBN 966-7188-67-1 (переклад Лариси Андрієвської)
  • «Апокрифи». — Львів: Літопис, 2002, 456 с.
  • «Голем XIV». — Львів: Літопис, 2002, 144 c. (переклад Андрія Поритка)

Пам'ять[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Хоча батьки Станіслава Лема мали єврейське походження, його було виховано як католика (згодом він ідентифікував себе як атеїст).
  2. Народився в українському місті Львові і мав українське лемківське прізвище - Лем. Лемків так назвали за те, що вони часто говорять слово "лем".
  3. Literatura (poland.gov.pl) (пол.)
  4. «Станіслав Лем. Блискуча випадковість». «Дзеркало тижня» № 17 (797) 30 квітня — 14 травня 2010. Автори: Катерина Паньо, Тарас Паньо

Посилання[ред.ред. код]