Силільний захист

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Силільний захист (рос. силильная защита, англ. silyl protection) — заміщення активного атома Н в групах (–OH, –SH, >NH) органічних сполук на силільну групу –SiR3 за допомогою силілюючих агентів (напр., R3SiX, де X = Cl, –NHR, –NR2) i наступним її усуненням (гідролізом) з генерацією атома Н. Метою є позбавлення сполуки асоціативних властивостей через водневі зв'язки, що полегшує її очистку, виділення та ідентифікацію.

Див. також[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Глосарій термінів з хімії // Й. Опейда, О. Швайка. Ін-т фізико-органічної хімії та вуглехімії ім. Л. М. Литвиненка НАН України, Донецький національний університет. — Донецьк : Вебер, 2008. — 758 с. — ISBN 978-966-335-206-0

Примітки[ред. | ред. код]