Синхрофазотрон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Синхрофазотрон ОІЯД (10 ГеВ)

Синхрофазотрон — прискорювач заряджених частинок, що є гібридом між синхротроном і фазотроном.

Якщо в синхротроні для прискорення ультрарелятивістських частинок магнітне поле збільшують таким чином, щоб воно відповідало зміні енергії, а в фазотроні для цієї мети застосовують збільшення частоти зміни електричного поля в ділянках прискорення, то в синхрофазотроні використовують обидва методи.

Синхрофазотрони застосовують для прискорення важких заряджених частинок до енергій понад 1 ГеВ.

Сучасні синхрофазотрони мають великі розміри, понад кілометр. Вони складаються із секцій магнітів, в яких частинки завертаються, і проміжків прямолінійного руху із камерами, в яких відбувається прискорення.

Джерела[ред. | ред. код]