Синявський Іван Іванович
| Іван Іванович Синявський | |
|---|---|
| Народився |
15 серпня 1978 (45 років) с.м.т. Летичів, Хмельницька область |
| Країна |
 Україна |
| Alma mater | Київський політехнічний інститут |
| Галузь |
приладобудування, спостережна астрономія |
| Заклад | ГАО НАНУ |
| Науковий ступінь | кандидат технічних наук (2009) |
| Нагороди | Премії НАНУ ім. Є. П. Федорова (2020) |
Синявський Іван Іванович (нар. 15 серпня 1978) — український астроном і інженер, спеціаліст з конструювання складних оптичних систем і їхнього застосування в астрономічних спостереженнях. Лауреат премії НАНУ ім. Є. П. Федорова (2020).
Біографія[ред. | ред. код]
Народився 15 серпня 1978 року в с.м.т. Летичів Хмельницької області. Навчався в Київському Політехнічному Інституті імені Ігоря Сікорського в 1995—2001 роках[1].
З 2001 року працював в Головній астрономічній обсерваторії НАНУ: інженером (2001—2006), молодшим науковим співробітником (2006—2009), науковим співробітником лабораторії атмосферної оптики (з 2009). В 2001—2005 роках навчався в заочній аспірантурі Головної астрономічної обсерваторії, а в 2009 році в Київському Політехнічному Інституті захистив кандидатську дисертацію «Оптична фур'є-спектрометрія малих газових складових земної атмосфери»[1] і став кандидатом технічних наук за спеціальністю «Оптичні прилади та системи»[2]. Керував лабораторією астрокосмічного приладобудування, яка деякий час діяла у складі астрокосмічного інформаційно-обчислювального центру під керівництвом Петера Берцика[1].
Наукова та інженерна робота[ред. | ред. код]
Науково-дослідна робота Івана Синявського включає розробку складних оптичних систем, інфрочервону інтерферометрію та Фур'є-спектрометрію, дистанційне зондування приземного шару атмосфери Землі та аналіз газового складу атмосфери[1][2].
Окрім суто наукової роботи, Синявський також займається розрахунком, конструюванням та виготовленням оптичних та оптико-електронних систем та приладів. Зокрема, він створив коректор для компенсації польових аберацій головного сферичного дзеркала телескопа, оптоелектронний датчик для вимірювання переміщень, спектрометр-поляриметр, кілька типів світлосильних об'єктивів[1].
Нагороди[ред. | ред. код]
- Премія НАН України імені Є. П. Федорова за роботу «Створення системи реєстрації особливостей електромагнітного випромінювання, розсіяного планетами Сонячної системи», спільно з Жанною Длугач та Геннадієм Міліневським (2020)[3].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в г д Синявський Іван Іванович. Ukrainian Virtual Observatory. Процитовано 12 травня 2023.
- ↑ а б Синявський Іван Іванович – молодший науковий співробітник. Main Astronomical Observatory of the NAS of Ukraine. Laboratory for Atmosphere Optics. Процитовано 12 травня 2023.
- ↑ Премія імені Є. П. Федорова. Подані на конкурс роботи 2020 року. Національна академія наук України. Процитовано 12 травня 2023.
Посилання[ред. | ред. код]
- Синявський Іван Іванович. Ukrainian Virtual Observatory. Процитовано 12 травня 2023.
- Синявський Іван Іванович – молодший науковий співробітник. Main Astronomical Observatory of the NAS of Ukraine. Laboratory for Atmosphere Optics. Процитовано 12 травня 2023.
- Ivan I. Syniavskyi в бібліографічній базі даних Scopus.
(необхідна підписка) - Публікації за ім'ям: Ivan Syniavskyi індексовані Google Scholar, сервісом Google
