Сициліана (література)

Сициліа́на (італ. siciliana) — восьмирядкова строфа з двома четвертними римами, розташованими за схемою: абабабаб чи аббабааб.
Виникла в середньовічній сицилійській поезії, вважається попередницею октави і, очевидно, тому називається ще октетом:

Я громів не кляну, що носять смерть і жах, а

благословляю грізне рокотання. …………….б

Хай струситься із днів байдужості іржа, ……а

хай спалиться оаза нудьгування. …………..б

Бо що таке життя — боліти і дрижать ………а

у лапах гону самозберігання? ……………….б

Хай впаде як галузка всохла від ножа ……..а

ще й ця моя розміреність остання ………….б

(М. Кушнір).

Джерела

• Літературознавчий словник-довідник / Р. Т. Гром'як, Ю. І. Ковалів та ін. — К.: ВЦ «Академія», 1997. — с. 640

Посилання

• Сициліана // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 2 : М — Я. — С. 400.