Скейлінг Бйоркена
Скейлінг Бйоркена — властивість інваріантності формфакторів глибоко непружного процесу розсіювання електрона на нуклоні відносно змінення імпульсу та енергії цих процесів у одне й те саме число разів. Виявив 1969 року Д. Бйоркен[en] у ході аналізу результатів дослідів із розсіювання електронів на протонах на Стенфордському прискорювачі електронів[1]. Скейлінг Бйоркена є одним із підтверджень партонної моделі нуклонів.
Формфактор глибоко непружного процесу розсіювання електрона на нуклоні ( — початковий і кінцевий електрони, — початковий нуклон, — сукупність кінцевих адронів, що утворилися в результаті процесу) залежить тільки від безрозмірнісного відношення квадрата переданого чотиривимірного імпульсу до квадрата повної енергії системи в системі відліку, пов'язаній із її центром інерції: [2]. Цю величину називають межею Бйоркена[3].
- ↑ Bjorken J. B. Asymptotic Sum Rules at Infinite Momentum // Phys. Rev. — 1969. — v. 179, iss. 5. — p. 1547 — URL: https://doi.org/10.1103/PhysRev.179.1547
- ↑ Ширков, 1980, с. 245.
- ↑ Шелест, 1976, с. 90.
- Ширков Д. В. Физика микромира. — М. : Советская энциклопедия, 1980. — 528 с.
- Шелест В. П. Лекции о структуре и свойствах адронов. — М. : Атомиздат, 1976. — 248 с.