Сковорода-Зачиняєв Олександр Іванович
| Олександр Іванович Сковорода-Зачиняєв | |
|---|---|
| рос. Александр Иванович Зачиняев | |
| Народився |
1877 село Долгуша, Воронізька губернія, Російська імперія |
| Помер |
1936 Вінниця, УРСР |
| Діяльність | психолог |
| Alma mater | Воронезька духовна семінарія |
| Галузь | фізіологія, психологія |
| Заклад | Київський ветеринарно-зоотехнічний інститут, Біологічний інститут ВУАН |
| Вчене звання | професор |
 Роботи у Вікіджерелах | |
Олександр Іванович Сковорода-Зачиняєв (справжнє прізвище — Зачиняєв; 1877[1] — 1936, Вінниця) — педагог і психофізіолог, родом з Вороніжчини.
Біографія[ред. | ред. код]
Народився у селі Долгуша[ru], Землянського повіту, Воронізької губернії (або в селі Воскресенка, Задонського повіту[2]) в родині селянина. Закінчив друге відділення Воронезької духовної семінарії за першим розрядом у 1899 році.[3]
У 1908 році зробив низку звукозаписів української народної музики[4]. Був головним редактором петербурзького журналу «Обновленіе Школы: Педагогическій журналъ» у 1911—1915 роках[5].
Працював вчителем середньої школи у Петрограді. До 1919 був директором київської лісової гімназії. У 1920-их роках співробітник Науково-педагогічної комісії, професор ветеринарно-зоотехнічного, художнього і музично-драматичного інститутів у Києві, доцент Київського медичного інституту.
З 1922 року працював у Мікробіологічному інституті ВУАН, пізніше перейменованому на Біологічний інститут ім. Федора Омельченка. Завідував лабораторією біопсихології, досліджував умовні рефлекси у щурів.[6] З 1927 року керівник лабораторії рефлексології при Другому відділі ВУАН.
У Києві мешкав у будинку 27 на вулиці Великій Житомирській.[7]
Наприкінці 1920-их працював під керівництвом Івана Павлова у Фізіологічному інституті АН СРСР у Ленінграді. Проводив роботи з дослідження особливостей нервової системи собак врівноваженого типу. Створив та опублікував наукову роботу «Дослід характеристики вріноваженого типу нервової системи» (рос. Опыт характеристики уравновешенного типа нервной системы).
У 1930-их роках заарештований[2].
У 1932 очолив кафедру нормальної фізіології Вінницького вечірнього виробничого інституту (з 1934 Вінницький медичний інститут). Помер у 1936 році і похований у Вінниці[1].
Писав під псевдонімом Куде-Яр А. І.[8]
Публікації[ред. | ред. код]
- Зачиняев, А. (1906). Об эпических преданиях Орловской, Курской и Воронежской губерний. Изв. Отд. русск. яз. и словесности АН, 151-152.(рос.)
- Зачиняев, А. К. (1907). К вопросу о коломыйках. Известия отдела русского языка и словесности Академии наук, 12.
- Зачиняев А. И. Былины. Пособие при изучении словесности. СПб, И. В. Казначеев,, 1907.(рос.)
- Зачиняев А. И. Об эпических приёмах былины "Взята Казань". СПб, тип. М.П.С., 1907. - 24 с.(рос.)
- Зачиняев А. И. Апокрифы, духовные стихи, легенды. Пособие при изучении словесности. СПб, И. В. Казначеев, 1909.(рос.)
- Зачиняев А. И. Златоцвет. Книга для чтения и списывания. СПб, ред. журн. "Обновление школы", 1912.(рос.)
- А. Зачиняевъ. «Типы памяти» // Ежегодникъ Экспериментальной Педагогики.
- Зачиняев А. И. Букварёк. СПб, ред. журн. "Обновление школы", 1911-1916.(рос.)
- Зачиняев, А. (1915). Психолого-морфологическая система обучения правописанию.(рос.)
- Зачиняев А. И. Орфографическая пропись. Наклонный шрифт. СПб, ред. журн. "Обновление школы", 1909-1918. (за участі К. Т. Зачиняєвої)(рос.)
- Куде-яр А. Песни любви. Пг.: Издано П. Прокофьевым, 1917. - 248 с.(рос.)
- Куде-яр А. Поэзия. Т. 1. Пг.: Издано П. Прокофьевым, 1917. - 243 с.(рос.)
- Сковорода-Зачиняєв (1926) О. І. Проф. Ф. З. Омельченко, біографічний нарис. Збірник праць Біологічного Інституту, Частина 1.
- Єрмаков М. В., Сковорода-Зачиняєв А. І. Нервова система і вуглеводний обмін у безхребетних. (1935) Медичний журнал, т.5, вип. 1, с. 143-171
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Вінницький національний медичний університет
- ↑ а б Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
- ↑ Выпускники полного курса Воронежской духовной семинарии 1780—1918 гг. Иерей Павел Андреевич Овчинников(рос.)
- ↑ Фонографічні записи української народної музики у Берлінському фонограмархіві / І. Довгалюк // Наукові збірки Львівської національної музичної академії ім. М. В. Лисенка. — 2015. — Вип. 37. — С. 17-28. — Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nzlnma_2015_37_5
- ↑ Мацібора, Н. Г., Іващенко, В. М., Бондарчук, О. Б., Домбровська, Лариса Василівна, Палійчук, Р. І. та Гулак, В. М. (2009) Журнали психолого-педагогічної тематики XIX — початку XX ст. з фонду Державної науково-педагогічної бібліотеки України імені В. О. Сухомлинського: Історико-бібліографічне дослідження Четверта хвиля, м. Київ, Україна. ISBN 978-966-529-204-3
- ↑ Товмаченко В. М. Сторінки історії сільськогосподарської науки в межах Національної академії наук (1918—1923 рр.). Історія науки і біографістика. 2009 — № 3
- ↑ Киев, 1985, с. 71.
- ↑ Тулуб О. Словник псевдонімів українських письменників: (матеріяли) / Олександр Тулуб ; Укр. акад. наук. — Київ: Друк. Укр. акад. наук, 1928. — 34 с., с 14
Джерела[ред. | ред. код]
- Сковорода-Зачиняєв. Енциклопедія українознавства. Словникова частина (ЕУ-II). — Париж, Нью-Йорк, 1976. — Т. 8. — С. 2863-2876 (Виправлення - Т. 11)
- Киев: энциклопедический справочник / под ред. А. В. Кудрицкого — 2-е изд. — К. : Гл. ред. Украинской Советской Энциклопедии, 1985. — 760 с., ил. (рос.)
Посилання[ред. | ред. код]
- Вінницький національний медичний університет
- Журнал высшей нервной деятельности им. И. П. Павлова (1972) том 22, № 6, с. 1114-1115
- Д.Г. Квасов, А.К. Федорова-Грот. Физиологическая школа И.П. Павлова. Портреты и характеристики сотрудников и учеников (1967) Ленинград : Наука, с. 223(рос.)