Сорочинськ

місто Сорочинськ
рос. Сорочинск
Герб Сорочинська	Прапор Сорочинська
Країна	Росія
Суб'єкт Російської Федерації	Оренбурзька область
Міський округ	Сорочинський
Код ЗКАТУ:	53427000000
Код ЗКТМО:	53727000001
Основні дані
Час заснування	1737
Статус міста	1945
Населення	29249 осіб (2010)
Площа	55,93 км²
Телефонний код	+7 35346
Географічні координати:	52°26′00″ пн. ш. 53°09′00″ сх. д. / 52.4333333333607782833496458° пн. ш. 53.15000000002777369445539080° сх. д.Координати: 52°26′00″ пн. ш. 53°09′00″ сх. д. / 52.4333333333607782833496458° пн. ш. 53.15000000002777369445539080° сх. д.
Вебсторінка	sorochinsk56.ru
	Мапа
	; Сорочинськ ; Сорочинськ
	Сорочинськ у Вікісховищі

Соро́чинськ (рос. Сорочинск) — місто, адміністративний центр Сорочинського міського округу Оренбурзької області, Росія.

Географія[ред. | ред. код]

Сорочинське водосховище

Місто розташоване в Передураллі, на лівому березі річки Самара (притока Волги), за 170 км на північний захід від Оренбургу та за 250 км на південний схід від міста Самара. Поруч з містом розташоване Сорочинське водосховище.

Історія[ред. | ред. код]

Фортеця була призначена для будівництва в кінці річки Сорочки при впадінні її в річку Самара^[2]^[3]. Навесні 1737 року Петро Семенович Бахметьєв (тесть І. К. Кирилова), прибувши на місце призначеного будівництва, виявив велику воду і змушений був переміститися вище за течією річки Самара до двох кам'яних менгірів, які існують й досі на розі вулиць Фрунзе та Володарського. Тут почалося будівництво Сорочинської фортеці. Першим отаманом фортеці, в якій на той час проживало 200 служивих людей, в 1737 році був Олексій Соколов, тридцятишестирічний осавул з яїцьких козаків.

З XIX століття — село Сорочинське. Статус міста отримало 16 травня 1945 року.

Населення[ред. | ред. код]

Населення — 29249 осіб (2010; 30136 у 2002^[4]).

Господарство[ред. | ред. код]

Важливу роль відіграє видобуток нафти, також Сорочинська — центр переробки сільськогосподарської сировини^[5]. М'ясокомбінат, комбінат хлібопродуктів^[5]. У Сорочинському окрузі близько 150 нафтових свердловин.

Залізнична станція Сорочинська Південно-Уральської залізниці. Це був останній вокзал, побудований між Самарою і Оренбургом в 1877 році.

Джерела[ред. | ред. код]

Аркуш карти N-39-131 Сорочинск. Масштаб: 1 : 100 000. Стан місцевості на 1986 р. Видання 1992 р. (рос.)

Примітки[ред. | ред. код]

↑ Дані перепису населення 2010 року
↑ Історія міста. Архів оригіналу за 14 квітня 2015. Процитовано 25 лютого 2016.
↑ Історія міста (офіційний сайт). Архів оригіналу за 4 жовтня 2013. Процитовано 25 лютого 2016.
↑ Дані перепису населення 2002 року
↑ ^а ^б Економіка. Архів оригіналу за 13 червня 2013. Процитовано 25 лютого 2016.

Це незавершена стаття з географії Оренбурзької області.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Дані перепису населення 2010 року

[2] Історія міста. Архів оригіналу за 14 квітня 2015. Процитовано 25 лютого 2016.

[3] Історія міста (офіційний сайт). Архів оригіналу за 4 жовтня 2013. Процитовано 25 лютого 2016.

[4] Дані перепису населення 2002 року

[autogenerated1-5] а ^б Економіка. Архів оригіналу за 13 червня 2013. Процитовано 25 лютого 2016.

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]