Орськ
місто Орськ | |||||
---|---|---|---|---|---|
рос. Орск | |||||
| |||||
![]() | |||||
Країна | ![]() | ||||
Суб'єкт Російської Федерації | Оренбурзька область | ||||
Міський округ | Орський | ||||
Код ЗКАТУ: | 53423000000 | ||||
Код ЗКТМО: | 53723000001 | ||||
Основні дані | |||||
Час заснування | 1735 | ||||
Статус міста | 1865 | ||||
Населення | 239800 осіб (2010[1]) | ||||
Площа | 621,33 км² | ||||
Поштовий індекс | 462400 | ||||
Телефонний код | +7 3537 | ||||
Географічні координати: | 51°13′44″ пн. ш. 58°28′05″ сх. д. / 51.22900000002777432° пн. ш. 58.468100000027774854° сх. д.Координати: 51°13′44″ пн. ш. 58°28′05″ сх. д. / 51.22900000002777432° пн. ш. 58.468100000027774854° сх. д. | ||||
Влада | |||||
Вебсторінка | orsk-adm.ru | ||||
Міський голова | Франц Віктор Абрамович | ||||
Мапа | |||||
| |||||
|
Орськ (рос. Орск, каз. Жаманқала) — місто, центр Орського міського округу Оренбурзької області, Росія.
Географія[ред. | ред. код]
Місто розташоване у південних відрогах Уральських гір при впаданні річки Ор в Урал, що ділить місто на дві частини — європейську (Нове місто) і азійську (Старе місто). До складу міста Орська входять три райони: Ленінський, Жовтневий, Радянський. Загальна площа міста — 621,33 км².
Населення[ред. | ред. код]
Населення — 239800 осіб (2010; 250963 у 2002[2]).
Орськ — друге за чисельністю населення місто Оренбурзької області. Місто багатонаціональне, у ньому проживають: росіяни — 80,5 %, українці — 4,1 %, татари — 4 %, казахи, німці, башкири, мордва, білоруси, чуваші, євреї тощо.
Тарас Шевченко та місто[ред. | ред. код]
У 1847-1848 роках службу в Орської фортеці проходив рядовий третьої роти п'ятого лінійного батальйону Шевченко, засланий із забороною писати і малювати. Наперекір суворій забороні, Шевченко продовжував крадькома малювати і писати вірші, які йому вдалося переховати й зберегти в чотирьох «захалявних книжечках». Зокрема, поеми «Княжна», «Варнак» і «Чернець» були написані саме під час заслання до Орської фортеці. Поет цікавився життям казахів, що кочували в околицях фортеці, вивчав їх пісні й легенди та малював сценки з їхнього побуту.
1908 року одну з історичних вулиць названо ім'ям великого поета.
У листопаді 1978 року у Орську в Будинку художників відкрилася виставка «Життя і творчість Т. Шевченка», основу експедиції становили численні матеріали, передані в дарунок місцевому краєзнавчому музею Київським державним музеєм Т.Шевченка; на базі матеріалів виставки вирішено створити в Орську музей Т.Шевченка. 1984 року в місті відкрито музей українського кобзаря.
Господарство[ред. | ред. код]
Промисловість[ред. | ред. код]
Місто є промисловим центром, наприклад Орський завод металоконструкцій.
Транспорт[ред. | ред. код]
У місті працює аеропорт Орськ.
Релігія[ред. | ред. код]
Місто Орськ входить до складу Оренбурзької митрополії, Орської єпархії, Орського благочинного округу.
Православні храми та церкви м. Орська:
- Кафедральний собор Георгія Победоносця;
- Храм Архангела Михаїла;
- Храм Іверської іконы Божої Матері;
- Храм ікони Божої Матері «Всецариця»;
- Храм Миколи Чудотворця;
- Храм Покрова Пресвятої Богородиці;
- Храм Святого Духу;
- Храм Серафима Саровського;
- Спасо-Преображенська церков.
Також є соборна мечеть.
Уродженці Орська та проживали в ньому[ред. | ред. код]
- Бондарев Юрій Васильович (1924—2020) — російський письменник, громадський діяч.
- Бухал Володимир Дмитрович (1907 — після 1968) — колгоспник, Герой Соціалістичної Праці.
- Данілов Віктор Петрович (1925—2004) — російський історик.
- Євілевич Анатолій Львович (21 грудня 1936 — 19 червня 2013). З 1958 року працював на Львівській студії телебачення, з 1962 року і до останніх днів життя — телеоператором Чернівецького державного телебачення. Член Національної спілки журналістів України (НСЖУ)[3]
- Пушкарьов Олександр Симонович (1924—2003) — радянський та український державний діяч.
- Садовников В'ячеслав Васильович (* 1940) — радянський футболіст.
- Юсупова Бедер Ахметівна (1901—1969) — башкирська радянська актриса.
Галерея[ред. | ред. код]
-
Залізничний вокзал станції «Орськ», архітектурна пам'ятка
-
План Орська. 1830-і роки[4]
-
Спасо-Преображенська церква, 2017 рік
Джерела[ред. | ред. код]
- Аркуш карти M-40-34 Орск. Масштаб: 1 : 100 000. Стан місцевості на 1986 р. Видання 1992 р. (рос.)
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Дані перепису населення 2010 року
- ↑ Дані перепису населення 2002 року
- ↑ Євілевич Анатолій Львович. Інформаційний простір Буковини. — Чернівці: Видавництво «Букрек», 2004. — С. 127.
- ↑ «Атлас крепостей Российской империи» — СПб., 1830-е годы.
![]() |
Це незавершена стаття з географії Оренбурзької області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
|
|
|