Спектр флуоресценції

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Спектp флуоpесценцiї (англ. fluorescence spectrum) — спектр, що є результатом фотовипромiнювання з електронно-збуджених станiв, яке може відбуватися двояко — залежно вiд природи основного та збудженого станiв: при переходi електрона зi збудженого синглетного стану в основний його спiн не мiняється, а при переходi з триплетного в синглетний основний — вiдбувається переорiєнтацiя спіну. Випромiнювання, що вiдбувається в результатi синглет-синглетних електронних переходiв, тобто дозволених квантово-механiчних переходiв, вiдзначається великими швидкостями (108 с–1) (флуоресценція). Випромiнювання, яке вiдбувається при переходi мiж станами рiзної мультиплетностi (зi збудженого триплетного в синглетний основний), що є недозволеним переходом, вiдзначається малою константою швидкостi випромiнювання — 1 с–1 i менше (фосфоресценція).

Див. також[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Глосарій термінів з хімії // Й. Опейда, О. Швайка. Ін-т фізико-органічної хімії та вуглехімії ім. Л. М. Литвиненка НАН України, Донецький національний університет. — Донецьк : Вебер, 2008. — 758 с. — ISBN 978-966-335-206-0

Примітки[ред. | ред. код]