Мелані Кляйн: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Рядок 40: Рядок 40:
Вона із захопленням ставилася до незалежного духу і науковим поглядам свого батька, проте їх відносини ніколи не були близькими головним чином через різницю у віці більше, ніж у п'ятдесят років. Ближче до неї була мати — прекрасна і освічена жінка. Мелані було лише чотирнадцять, коли вона вирішила присвятити себе медицині. Будучи підготовлена братом, вона склала вступні іспити до Віденської гімназії — єдиний тоді в місті навчальний заклад, що готував до вступу в університет.
Вона із захопленням ставилася до незалежного духу і науковим поглядам свого батька, проте їх відносини ніколи не були близькими головним чином через різницю у віці більше, ніж у п'ятдесят років. Ближче до неї була мати — прекрасна і освічена жінка. Мелані було лише чотирнадцять, коли вона вирішила присвятити себе медицині. Будучи підготовлена братом, вона склала вступні іспити до Віденської гімназії — єдиний тоді в місті навчальний заклад, що готував до вступу в університет.


В юності Мелані входила до гуртка інтелігентної молоді, котра цікавилася [[філософія|філософією]], [[наука|наукою]], [[література|літературою]], [[мистецтво]]м. Протягом двох років вона вивчала [[гуманітарні науки]] у [[Віденський університет|Віденському університеті]]. Вона мріяла отримати медичну освіту, однак заміжжя, життя в невеликих провінційних містечках і народження дітей перешкодили цьому<ref name="з">[http://www.psychol-ok.ru/lib/klein/zib/zib_01.html Мелани Кляйн (Melanie Klein). Зависть и благодарность. Исследование бессознательных источников]</ref>. Лише оселившись в 1910&nbsp;р. в Будапешті, вона знову поринула в інтелектуальну атмосферу великого міста і незабаром зацікавилася психоаналізом, приєднавшись до психоаналітичного кружка Шандора Ференці і пройшовши у нього особистий аналіз.
В юності Мелані входила до гуртка інтелігентної молоді, котра цікавилася [[філософія|філософією]], [[наука|наукою]], [[література|літературою]], [[мистецтво]]м. Протягом двох років вона вивчала [[гуманітарні науки]] у [[Віденський університет|Віденському університеті]]. Вона мріяла отримати медичну освіту, однак заміжжя, життя в невеликих провінційних містечках і народження дітей перешкодили цьому<ref name="з">[http://www.psychol-ok.ru/lib/klein/zib/zib_01.html Мелани Кляйн (Melanie Klein). Зависть и благодарность. Исследование бессознательных источников]</ref>. Лише оселившись в [[1910]]&nbsp;р. в Будапешті, вона знову поринула в інтелектуальну атмосферу великого міста і незабаром зацікавилася психоаналізом, приєднавшись до психоаналітичного кружка Шандора Ференці і пройшовши у нього особистий аналіз.


Випадково їй до рук потрапила книга Фрейда «[[Тлумачення сновидінь (книга)|Тлумачення сновидінь]]». Кляйн стала однією з лише кількох сотень читачів першого видання. Саме в психоаналізі, підкупивши її глибиною проникнення в суть людських проблем, Кляйн угледіла можливість вирішення власних психологічних проблем, періодично, що загострювалися в силу перипетій особистого життя. Практикував у ту пору в Будапешті Шандор Ференці, що і виступив її психоаналітиком, причому лікувальний аналіз пацієнтки плавно переріс у дидактичний. Згодом Кляйн згадувала, що хоча Ференці, безумовно, допоміг їй освоїти основи аналітичної майстерності, в цілому його аналізом вона залишилася не задоволена<ref name="к">[http://psy.1september.ru/articlef.php?ID=200601903 Мелани Кляйн]</ref>.
Випадково їй до рук потрапила книга Фрейда «[[Тлумачення сновидінь (книга)|Тлумачення сновидінь]]». Кляйн стала однією з лише кількох сотень читачів першого видання. Саме в психоаналізі, підкупивши її глибиною проникнення в суть людських проблем, Кляйн угледіла можливість вирішення власних психологічних проблем, періодично, що загострювалися в силу перипетій особистого життя. Практикував у ту пору в [[Будапешт]]і Шандор Ференці, що і виступив її психоаналітиком, причому лікувальний аналіз пацієнтки плавно переріс у дидактичний. Згодом Кляйн згадувала, що хоча Ференці, безумовно, допоміг їй освоїти основи аналітичної майстерності, в цілому його аналізом вона залишилася не задоволена<ref name="к">[http://psy.1september.ru/articlef.php?ID=200601903 Мелани Кляйн]</ref>.


У 1917&nbsp;р. вона познайомилася з Фрейдом, на зустрічі Угорського та Австрійського психоаналітичних товариств, а в 1919&nbsp;р. вступила в Угорське психоаналітичне товариство, представивши доповідь «Про розвиток однієї дитини»<ref name="з"></ref>. Кляйн сама зробила спробу аналізу, скориставшись для цього найдоступнішим в її положенні «пацієнтом»&nbsp;— власним сином<ref name="к"></ref>.
У [[1917]]&nbsp;р. вона познайомилася з Фрейдом, на зустрічі Угорського та Австрійського психоаналітичних товариств, а в [[1919]]&nbsp;р. вступила в Угорське психоаналітичне товариство, представивши доповідь «Про розвиток однієї дитини»<ref name="з"></ref>. Кляйн сама зробила спробу аналізу, скориставшись для цього найдоступнішим в її положенні «пацієнтом»&nbsp;— власним сином<ref name="к"></ref>.


== Примітки ==
== Примітки ==

Версія за 13:17, 1 грудня 2012

Мелані Кляйн
Melanie Klein
Ім'я при народженні англ. Melanie Reizes
Народилася 30 березня 1882
Відень, Австро-Угорщина
Померла 22 вересня 1960
Лондон, Великобританія
Громадянство австрійка
Національність єврейка
Діяльність психоаналітикиня
Галузь психоаналіз, теорія об'єктних відносин, ігрова психоаналітична терапія
Alma mater Віденський університет
Знання мов англійська[1][2] і німецька[2]
Членство Magyar Pszichoanalitikus Egyesületd, Британське психоаналітичне товариствоd і Berliner Psychoanalytische Vereinigungd
Батько Моріц Райзес
Мати Любуша Дейч
Діти Мелітта Шмідеберґ
IMDb невідомо
Сайт melanie-klein-trust.org.uk

Ме́лані Кляйн (нім. Melanie Klein; 30 березня 1882, Відень — 22 вересня 1960, Лондон) — впливовий британський психоаналітик австрійського походження, яка стояла біля витоків дитячого психоаналізу, ігрової психоаналітичної терапії і теорії об'єктних відносин.

Біографія

Мелані була наймолодшою із 4 дітей в єврейській родині лікаря Моріца Райзеса і Любуші Дейч. Знайомство Мелані з психоаналізом відбулося в Будапешті в 19141915 рр., Знайомство з Фрейдом в 1918 році на 5-му Міжнародному Конгресі в Будапешті.

Вона із захопленням ставилася до незалежного духу і науковим поглядам свого батька, проте їх відносини ніколи не були близькими головним чином через різницю у віці більше, ніж у п'ятдесят років. Ближче до неї була мати — прекрасна і освічена жінка. Мелані було лише чотирнадцять, коли вона вирішила присвятити себе медицині. Будучи підготовлена братом, вона склала вступні іспити до Віденської гімназії — єдиний тоді в місті навчальний заклад, що готував до вступу в університет.

В юності Мелані входила до гуртка інтелігентної молоді, котра цікавилася філософією, наукою, літературою, мистецтвом. Протягом двох років вона вивчала гуманітарні науки у Віденському університеті. Вона мріяла отримати медичну освіту, однак заміжжя, життя в невеликих провінційних містечках і народження дітей перешкодили цьому[3]. Лише оселившись в 1910 р. в Будапешті, вона знову поринула в інтелектуальну атмосферу великого міста і незабаром зацікавилася психоаналізом, приєднавшись до психоаналітичного кружка Шандора Ференці і пройшовши у нього особистий аналіз.

Випадково їй до рук потрапила книга Фрейда «Тлумачення сновидінь». Кляйн стала однією з лише кількох сотень читачів першого видання. Саме в психоаналізі, підкупивши її глибиною проникнення в суть людських проблем, Кляйн угледіла можливість вирішення власних психологічних проблем, періодично, що загострювалися в силу перипетій особистого життя. Практикував у ту пору в Будапешті Шандор Ференці, що і виступив її психоаналітиком, причому лікувальний аналіз пацієнтки плавно переріс у дидактичний. Згодом Кляйн згадувала, що хоча Ференці, безумовно, допоміг їй освоїти основи аналітичної майстерності, в цілому його аналізом вона залишилася не задоволена[4].

У 1917 р. вона познайомилася з Фрейдом, на зустрічі Угорського та Австрійського психоаналітичних товариств, а в 1919 р. вступила в Угорське психоаналітичне товариство, представивши доповідь «Про розвиток однієї дитини»[3]. Кляйн сама зробила спробу аналізу, скориставшись для цього найдоступнішим в її положенні «пацієнтом» — власним сином[4].

Примітки