Імуноферментний аналіз (ELISA): відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інтерактивний перегляд історії
[перевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
доповнення
доповнення
Рядок 1: Рядок 1:
{{Otheruses|ІФА (значення)}}
{{Otheruses|ІФА (значення)}}
'''Імуноферментний аналіз (ІФА, ELISA)''' або, точніше, '''ферментний імуносорбентний аналіз''' ({{lang-en|enzyme-linked immuno sorbent assay, ELISA}}) — імунологічний метод для визначення наявності певних [[антиген]]ів, що заснований на ідентифікації комплексів [[антиген]]-[[антитіло]]. Широко використовується в лабораторній діагностиці.
'''Імуноферментний аналіз (ІФА, ELISA)''' або, точніше, '''ферментний імуносорбентний аналіз''' ({{lang-en|enzyme-linked immuno sorbent assay, ELISA}}) — імунологічний метод для визначення наявності певних [[антиген]]ів, що заснований на ідентифікації комплексів [[антиген]]-[[антитіло]]. Широко використовується в лабораторній діагностиці.
== Загальний принцип ELISA ==
⚫
Основний принцип ELISA — реакція антиген-антитіло. Якщо антиген (молекула-мішень) являє собою білок, то його очищений препарат звичайно використають для одержання антитіл, за допомогою яких потім і виявляють дану мішень. Раніше використовувались первинні антитіла, що були за своєю природою [[поліклональні антитіла|поліклональними]]. Розробка і застосування [[моноклональні антитіла|моноклональних антитіл]] дало змогу значно покращити специфічність імуноферментного аналізу.


== Процедура ==
Існує цілий ряд підходів, що дозволяють визначити, чи відбулося зв'язування [[антитіло|антитіла]] з [[антиген]]ом-мішенню. Один з них — це ферментний іммуносорбентний аналіз (ELISA), що часто використовується для діагностики різноманітних антигенів.
Існує цілий ряд підходів, що дозволяють визначити, чи відбулося зв'язування [[антитіло|антитіла]] з [[антиген]]ом-мішенню. Один з них — це ферментний іммуносорбентний аналіз (ELISA), що часто використовується для діагностики різноманітних антигенів.
Процедура аналізу включає такі етапи:
[[Файл:ELISA-sandwich.svg|thumb|400px|Схема проведення аналізу]]
[[Файл:ELISA-sandwich.svg|thumb|400px|Схема проведення аналізу]]
# Підготовка підкладки для фіксації досліджуваного зразка;
# Підготовка підкладки для фіксації досліджуваного зразка;
# Зразок, у якому хочуть виявити специфічну молекулу або мікроорганізм, фіксують на твердій підкладці, наприклад на пластиковій мікротитрувальній плашці, що зазвичай має 96 лунок;
# Зразок, у якому хочуть виявити специфічну молекулу або мікроорганізм, фіксують на твердій підкладці, наприклад на пластиковій мікротитрувальній плашці, що зазвичай має 96 лунок;
# До фіксованого зразка додають антитіло, специфічне до маркерної молекули (перше антитіло), потім промивають лунку, щоб видалити молекули першого антитіла, які не зв'язалися;
# До фіксованого зразка додають антитіло, специфічне до маркерної молекули (первинне антитіло), потім промивають лунку, щоб видалити молекули первинного антитіла, які не зв'язалися;
# Додають друге антитіло, що специфічно зв'язується з першим антитілом і не взаємодіє з маркерною молекулою. До цього антитіла приєднаний [[фермент]] (наприклад, лужна [[фосфатаза]], [[пероксидаза]] або [[уреаза]]), що може каталізувати перетворення незабарвленого [[субстрат]]у в забарвлений продукт. Промивають лунку, щоб видалити молекули, які не зв'язалися;
# Додають вторинне антитіло, що специфічно зв'язується з первинним і не взаємодіє з маркерною молекулою. До цього антитіла приєднаний [[фермент]] (наприклад, лужна [[фосфатаза]], [[пероксидаза]] або [[уреаза]]), що може каталізувати перетворення незабарвленого [[субстрат]]у в забарвлений продукт. Промивають лунку, щоб видалити молекули, які не зв'язалися;
# Додають незабарвлений субстрат, що впізнається та утилізується ферментом;
# Додають незабарвлений субстрат, що впізнається та утилізується ферментом;
# Проводять якісне або кількісне визначення пофарбованого продукту.
# Проводять якісне або кількісне визначення пофарбованого продукту.
⚫
Основний принцип ELISA — специфічне зв'язування першого антитіла з мішенню. Якщо молекула-мішень являє собою білок, то його очищений препарат звичайно використають для одержання антитіл, за допомогою яких потім і виявляють дану мішень. Раніше використовувались перші антитіла, що були за своєю природою [[поліклональні антитіла|поліклональними]]. Розробка і застосування [[моноклональні антитіла|моноклональних антитіл]] дало змогу значно покращити специфічність імуноферментного аналізу.


== Застосування ==
== Застосування ==

Версія за 13:57, 17 грудня 2012

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: ІФА (значення).

Імуноферментний аналіз (ІФА, ELISA) або, точніше, ферментний імуносорбентний аналіз (англ. enzyme-linked immuno sorbent assay, ELISA) — імунологічний метод для визначення наявності певних антигенів, що заснований на ідентифікації комплексів антиген-антитіло. Широко використовується в лабораторній діагностиці.

Загальний принцип ELISA

Основний принцип ELISA — реакція антиген-антитіло. Якщо антиген (молекула-мішень) являє собою білок, то його очищений препарат звичайно використають для одержання антитіл, за допомогою яких потім і виявляють дану мішень. Раніше використовувались первинні антитіла, що були за своєю природою поліклональними. Розробка і застосування моноклональних антитіл дало змогу значно покращити специфічність імуноферментного аналізу.

Процедура

Існує цілий ряд підходів, що дозволяють визначити, чи відбулося зв'язування антитіла з антигеном-мішенню. Один з них — це ферментний іммуносорбентний аналіз (ELISA), що часто використовується для діагностики різноманітних антигенів.

Схема проведення аналізу
  1. Підготовка підкладки для фіксації досліджуваного зразка;
  2. Зразок, у якому хочуть виявити специфічну молекулу або мікроорганізм, фіксують на твердій підкладці, наприклад на пластиковій мікротитрувальній плашці, що зазвичай має 96 лунок;
  3. До фіксованого зразка додають антитіло, специфічне до маркерної молекули (первинне антитіло), потім промивають лунку, щоб видалити молекули первинного антитіла, які не зв'язалися;
  4. Додають вторинне антитіло, що специфічно зв'язується з первинним і не взаємодіє з маркерною молекулою. До цього антитіла приєднаний фермент (наприклад, лужна фосфатаза, пероксидаза або уреаза), що може каталізувати перетворення незабарвленого субстрату в забарвлений продукт. Промивають лунку, щоб видалити молекули, які не зв'язалися;
  5. Додають незабарвлений субстрат, що впізнається та утилізується ферментом;
  6. Проводять якісне або кількісне визначення пофарбованого продукту.

Застосування

Ферментний імуносорбентний аналіз широко застосовується для діагностики різноманітних інфекційних захворювань, ракових процесів (восновному завдяки специфічним білкам і пептидам), визначення різноманітних низькомолекулярних сполук, такі як токсини, лікарські засоби тощо

Ресурси

Джерела

  • Б. Глік, Дж. Пастернак, Молекулярна біотехнологія, Москва, Мир, 2002.
Медицина Це незавершена стаття з медицини.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Імуноферментний_аналіз_(ELISA)&oldid=11192920