Металічний зв'язок: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [перевірена версія] |
Немає опису редагування Мітки: перше редагування Редагування з мобільного пристрою Редагування через мобільну версію |
Olvin (обговорення | внесок) Скасування редагування № 14848210 користувача Artemich3 (обговорення) |
||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
[[Зображення:Metallic bond Zn.svg|thumb|Металічний тип зв'язку встановлюється в металах на зразок [[цинк|цинку]].]] |
[[Зображення:Metallic bond Zn.svg|thumb|Металічний тип зв'язку встановлюється в металах на зразок [[цинк|цинку]].]] |
||
'''Металі́чний зв'язо́к''' — |
'''Металі́чний зв'язо́к''' — тип хімічного зв'язку, при якому [[валентність|валентні]] [[електрон|електрони]] [[атом]]ів делокалізуються і починають взаємодіяти з атомними [[атомний остов|остовами]] усього [[Фізичне тіло|тіла]]. |
||
При встановленні металічного типу зв'язку з атомів утворюється [[метал]], в якому позитивно заряджені [[іон]]и занурені в [[вільні електрони|електронний газ]]. Незважаючи на заряджений стан іонів, взаємодія між ними [[Екранування заряду|екранується]] рухливими електронами, й не поширюється на далекі відстані. |
При встановленні металічного типу зв'язку з атомів утворюється [[метал]], в якому позитивно заряджені [[іон]]и занурені в [[вільні електрони|електронний газ]]. Незважаючи на заряджений стан іонів, взаємодія між ними [[Екранування заряду|екранується]] рухливими електронами, й не поширюється на далекі відстані. |
Версія за 11:24, 22 вересня 2014
Металі́чний зв'язо́к — тип хімічного зв'язку, при якому валентні електрони атомів делокалізуються і починають взаємодіяти з атомними остовами усього тіла.
При встановленні металічного типу зв'язку з атомів утворюється метал, в якому позитивно заряджені іони занурені в електронний газ. Незважаючи на заряджений стан іонів, взаємодія між ними екранується рухливими електронами, й не поширюється на далекі відстані.
Наявність вільних електронів визначає всю сукупність властивостей речовин у металічному стані: високу електро- і теплопровідність; позитивний температурний коефіцієнт електроопору, здатність добре відбивати світлові хвилі (що зумовлює їхній характерний блиск і непрозорість), високу пластичність (ковкість), термоелектронну емісію, явище фотоефекту, магнітні властивості та ін.
На відміну від ковалентних і іонних сполук у металах невелике число електронів одночасно зв'язує велике число атомних ядер. Успільненням валентних електронів металічний зв'язок дещо нагадує ковалентний. Проте у металів спільні електрони не належать окремим парам атомів, вони повністю делокалізовані. Цим пояснюється відсутність просторової напрямленості та насичуваності металічного зв'язку. Делокалізація валентних електронів є наслідком багатоцентрового характеру металічного зв'язку й причиною високої електро- та теплопровідності металів.
Отже, металічний зв'язок є багатоцентровим хімічним зв'язком з дефіцитом електронів і базується на узагальненні зовнішніх електронів атомів. Тому він характерний лише для конденсованого стану речовини. У газуватому стані атоми всіх речовин, у тому числі й металів, зв'язані між собою тільки ковалентним зв'язком.
Більшість металів утворює одну з наступних високосиметричних ґраток з щільною упаковкою атомів: кубічну об'ємно центровану, кубічну гранецентрировану і гексагональну. У кубічної об'ємно центрованої ґратки атоми розташовані у вершинах куба і один атом в центрі обсягу куба. Кубічну об'ємно центровану грати мають метали: Pb, K, Na, Li, β-Ti, β-Zr, Ta, W, V, α-Fe, Cr, Nb, Ba та ін. У кубічної гранецентрованої ґратки атоми розташовані у вершинах куба і в центрі кожної грані. Грати такого типу мають метали: α-Ca, Ce, α-Sr, Pb, Ni, Ag, Au, Pd, Pt, Rh, γ-Fe, Cu, α-Co та ін. У гексагональної ґратки атоми розташовані у вершинах і центрі шестигранних основ призми, а три атома - у середній площині призми. Таку упаковку атомів мають метали: : Mg, α-Ti, Cd, Re, Os, Ru, Zn, β-Co, Be, β-Ca та ін. Вільно рухомі електрони зумовлюють високу електро-і теплопровідність. Речовини, що володіють металічним зв'язком, часто поєднують міцність з пластичністю, тому що при зміщенні атомів один щодо одного не відбувається розрив зв'язків.
Джерела
- Глосарій термінів з хімії // Й.Опейда, О.Швайка. Ін-т фізико-органічної хімії та вуглехімії ім.. Л. М. Литвиненка НАН України, Донецький національний університет — Донецьк: «Вебер», 2008. — 758 с. ISBN 978-966-335-206-0
- УГАТУ. Теория по химии для ВУЗов. [1]
Це незавершена стаття з фізики. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |