Провідник: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
м робот додав: qu:Pinchikilla pusaq |
Robbot (обговорення | внесок) м робот змінив: af:Elektriese geleier |
||
Рядок 16: | Рядок 16: | ||
[[Категорія:Електротехніка]] |
[[Категорія:Електротехніка]] |
||
[[af: |
[[af:Elektriese geleier]] |
||
[[ar:موصل كهربائي]] |
[[ar:موصل كهربائي]] |
||
[[bg:Проводник]] |
[[bg:Проводник]] |
Версія за 18:39, 26 жовтня 2008
Провідник - матеріал, що проводить тепло або електрику (на противагу діелектрику). Провідник володіє високою тепло- або електропровідністю і найчастіше є речовиною, яка має багато вільних електронів (метали). Діелектрики, типу скла чи кераміки, мають мало вільних електронів. Вуглець - єдиний неметал, що є (у деяких формах) провідником тепла й електрики. Речовини типу кремнію і германію, електропровідність яких має проміжне значення у порівнянні з провідниками й діелектриками називаються напівпровідниками. Їх електропровідність може змінюватися у широкому діапазоні під впливом тепла, світла і напруги.
Ідеальний провідник
В електростатиці важливе значення відіграє абстракція ідеального провідника. Ідеальний провідник має нескінченно велику електропровідність, і завдяки цій якості характеризується певними особливостями.
- Електричне поле не може існувати в ідеальному провіднику, оскільки воно б викликало переміщення зарядів, які компенсували б поле.
- Електричні заряди не можуть існувати всередині ідеальних провідників і зосереджуються на їхній поверхні.
- Електричне поле завжди перпендикулярне поверхні ідеального провідника.
Реальні провідники, наприклад, метали мають характеристики близькі до характеристик ідеального провідника, проте змінне електричне поле проникає в них на певну глибину (див. скін-ефект).