Епіхарм: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
м робот додав: he:אפיכרמוס |
Dorieo (обговорення | внесок) |
||
Рядок 30: | Рядок 30: | ||
[[Категорія: Давньогрецькі письменники]] |
[[Категорія: Давньогрецькі письменники]] |
||
[[ca:Epicarm]] |
|||
[[de:Epicharmos]] |
[[de:Epicharmos]] |
||
[[el:Επίχαρμος]] |
[[el:Επίχαρμος]] |
Версія за 14:45, 10 грудня 2009
Епіхарм (грец. Ἐπίχαρμος) — давньогрецький автор комедій, філософ. У 3 ст. до н. е. давньогрецький письменник Гіппобот прирахував його до «семи судреців».[1]
Епіхарм народився на острові Кос близько 540 до н. е. у родині лікаря Елофала. В ранні роки цікавився філософією, сам був лікарем, та все ж присвятив себе комедії. Рано покинув домівку, жив у різних містах Сицилії, найдовше у Мегарі. Потім жив у Сіракузах, де відзначився у добу правління царя Гієрона як комічний поет. Помер Епіхарм у Сіракузах 448 до н. е.
Літературна спадщина
Саме Епіхармові зобов'язана, так звана, дорично-сицилійська комедія тим, що розвинулася в правильну мистецьку форму, чому разом з ним сприяли Форміс і Дінолох, а після нього Софрон і Ксенарх. Вважається автором 32 філософських комедій, в яких присутня критика філософських поглядів Парменіда, Геракліта. Нажаль, жодний з творів цього автора донині не зберігся, до нас дійшли лише дякі їх уривки. Також Епіхарм винайшов акровірш.[2]
Філософія Епіхарма
В юності Епіхарм був слухачем лекцій Піфагора. Він сам справив великий вплив на Платона, який розвинув своє вчення про ідеї і речі на основі припущень Епіхарма, на думку якого, все існуюче на землі породили Небо і Земля, в тому числі і природу.[3]Бог і природа у нього єдині. Як вважав філософ, Бог-природа спостерігає за людьми і їх справами, і приховати жодний вчинок неможливо. Першопочатком світобудови вважав ідеї — прообрази всіх речей на землі. Він говорив:
У світі ніщо ніколи не є, але завжди виникає, стає. |
Всі живі істоти на землі, на його думку, мають розумом. Цікава його теорія пізнання: вважав, що в світі існують об'єкти, що усвідомлюються за допомогою розуму, а інші пізнаються завдяки чуттєвому досвіду.
Гноми Епіхарма
- «Нічого не вартий той, кому не заздрять».[4]
- «Рука руку миє».
- «Будь тверезим та умій сумніватись».
- «Якщо шукаєш чогось мудрого, подумай про це вночі».[5]
- «Мертвим бути — анітрохи не страшно, вмирати — набагато страшніше».
- «Про що до мене двоє говорили, з тим я один справляюсь».