Білокриницький комбінат хлібопродуктів: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Немає опису редагування |
Ауксе (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
||
| Рядок 11: | Рядок 11: | ||
,- ось таким щирим поетичним рядком кличе до знайомства з пристанційним селищем Біла Криниця (Північно-Західний регіон Херсонщини) його мешканка, поетеса [[Світлана Богун]]. |
,- ось таким щирим поетичним рядком кличе до знайомства з пристанційним селищем Біла Криниця (Північно-Західний регіон Херсонщини) його мешканка, поетеса [[Світлана Богун]]. |
||
| ⚫ | |||
У цьому краї, на розкішних родючих землях у XVII – XVIII століттях взасадничувалися зимовища запорізьких козаків. Особливо інтенсивно ця політика запроваджувалася у другій половині XVIII століттях видатним державним діячем і господарником останнім Кошовим отаманом Запорозької Січі Петром Івановичем Калнишевським, який закладаючи економічні підвалини української держави, а саме, розвиваючи мережу хутірських господарств, забезпечив Україні вихід до Чорного моря. За запровадження незалежної економічної політики [[Калниш]] (як з любов’ю його називав народ) був покараний царатом. Катерина II ліквідувала Запорозьку Січ у червні 1775 року, а наприкінці липня 1776 року 86-річного Петра Калнишевського було ув'язнено у Соловецькому монастирі на довгу чверть століття (помер у 1803 р., там же і похований). |
|||
| ⚫ | |||
Поява у 1932 році на залізничній станції [[Біла Криниця]] Великоолександрівського району Херсонської області елеватора (відстань до районного центру – 10 км, до обласного центру м. Херсона – 120 км) співпала у часі з наступним доволі трагічним періодом реалізації великодержавної політики, зокрема щодо нищення українського села шляхом запровадження обов’язкових хлібоздач (мешканці сіл району мусили звозити на елеватор все збіжжя, включаючи й запаси посівного зерна та того мізеру, що мав би залишатися на прожиття). Коли ж зерновий податок здавати було нічим, пішли репресії, а «червона мітла» повимітала всі закутки, прирікши села регіону на голодну смерть. |
|||
Велика Вітчизняна війна залишила по собі на цих землях суцільну руїну. Не вдалося вберегти й елеватор – споруда була повністю зруйнована. |
|||
| ⚫ | |||
| ⚫ | |||
Автошлях «Каховка-Кривий Ріг» розділяє територію комбінату (займана площа – 22, 3 га) на дві частини. Споглядаючи ці промислові краєвиди стає зрозумілим і рівень відповідності цього господарства сучасним вимогам, як і те, що керує підприємством, хоч і молодий, але – справжній господар. |
|||
У структурі комбінату – крупоцех, комбікормовий завод, елеватор, склади, допоміжне виробництво. Точки прийому зерна оснащені автомобілерозвантажувачами – 10 одиниць, у тому числі для розвантаження великовантажних автомобілів – 9 одиниць. У разі потреби очищення зерна здійснюється на зерноочисних сепараторах БЦС-50, БЦС-100 в елеваторі і на зерноочисній станції КЗС-20. |
У структурі комбінату – крупоцех, комбікормовий завод, елеватор, склади, допоміжне виробництво. Точки прийому зерна оснащені автомобілерозвантажувачами – 10 одиниць, у тому числі для розвантаження великовантажних автомобілів – 9 одиниць. У разі потреби очищення зерна здійснюється на зерноочисних сепараторах БЦС-50, БЦС-100 в елеваторі і на зерноочисній станції КЗС-20. |
||
На території комбінату є власна залізнична колія протяжністю 4, 5 км, а також тепловоз ТГК-2. |
На території комбінату є власна залізнична колія протяжністю 4, 5 км, а також тепловоз ТГК-2. |
||
Для сушіння зерна та олійних культур використовується стаціонарні зерносушарки 2хДСП-32-ОТ та ДСП-50. |
Для сушіння зерна та олійних культур використовується стаціонарні зерносушарки 2хДСП-32-ОТ та ДСП-50. |
||
| Рядок 31: | Рядок 24: | ||
Всі виробничі і соціальні програми ДП ДАК «Хліб України» «Білокриницький КХП» - це реальні задуми злагодженої дії команди однодумців, які пишаються своїм підприємством, пов’язуючи з ним своє майбутнє. У числі фахівців: Н.В. Жарик – головний економіст (стаж роботи на підприємстві – 32 р.); Н.І. Акулова – майстер елеватора (працює на підприємстві з 1982 р.); О.М. Денисова – бухгалтер, вагар (стаж роботи на підприємстві – 35 р.); О.Л. Кілюшик – технік-лаборант (працює з 1983 р.); Р.М. Лафета – апаратник елеватора (стаж роботи 31 р.); Л.М. Маргарян – технік-лаборант (стаж роботи 30 р.); Н.Б. Уварова – бухгалтер (працює з 1978 р.); В.В. Біжко – слюсар (працює з 1983 р.) та багато інших самовідданих працівників. |
Всі виробничі і соціальні програми ДП ДАК «Хліб України» «Білокриницький КХП» - це реальні задуми злагодженої дії команди однодумців, які пишаються своїм підприємством, пов’язуючи з ним своє майбутнє. У числі фахівців: Н.В. Жарик – головний економіст (стаж роботи на підприємстві – 32 р.); Н.І. Акулова – майстер елеватора (працює на підприємстві з 1982 р.); О.М. Денисова – бухгалтер, вагар (стаж роботи на підприємстві – 35 р.); О.Л. Кілюшик – технік-лаборант (працює з 1983 р.); Р.М. Лафета – апаратник елеватора (стаж роботи 31 р.); Л.М. Маргарян – технік-лаборант (стаж роботи 30 р.); Н.Б. Уварова – бухгалтер (працює з 1978 р.); В.В. Біжко – слюсар (працює з 1983 р.) та багато інших самовідданих працівників. |
||
Команда з перетягування канату ДП ДАК «Хліб України» «Білокриницький КХП», починаючи з 1999 року займає 1-2 місця на Всеукраїнських літніх сільських спортивних Іграх. Окрім підтримки фізкультури і спорту запроваджуються інші соціальні заходи, спрямовані на піднесення добробуту персоналу комбінату. |
|||
{{company-stub}} |
{{company-stub}} |
||
Версія за 12:10, 7 квітня 2010
Білокриницький комбінат хлібопродуктів є дочірнім підприємством ДАК «Хліб України».
З історії
«Моє рідне село, моя Біла Криниця –
Берегиня хлібів, колисанка святого зерна! Як тебе я люблю, у піснях продзвенить залізниця…
Моє рідне село, я тобою пишаюсь сповна»
,- ось таким щирим поетичним рядком кличе до знайомства з пристанційним селищем Біла Криниця (Північно-Західний регіон Херсонщини) його мешканка, поетеса Світлана Богун.
Будівництво завершилося у 1959 році. у 1975 році було добудовано ще два корпуси елеватора місткістю 22, 4 тис. тонн (зараз місткість елеватора складає 33, 4 тис. тонн, складські ємності для зерна становлять 44, 9 тис. тонн).
Сучасні дні
У структурі комбінату – крупоцех, комбікормовий завод, елеватор, склади, допоміжне виробництво. Точки прийому зерна оснащені автомобілерозвантажувачами – 10 одиниць, у тому числі для розвантаження великовантажних автомобілів – 9 одиниць. У разі потреби очищення зерна здійснюється на зерноочисних сепараторах БЦС-50, БЦС-100 в елеваторі і на зерноочисній станції КЗС-20. На території комбінату є власна залізнична колія протяжністю 4, 5 км, а також тепловоз ТГК-2. Для сушіння зерна та олійних культур використовується стаціонарні зерносушарки 2хДСП-32-ОТ та ДСП-50.
Упродовж останніх двох років у ході капітального ремонту здійснено відновлювальні роботи агрегатів зерносушарки 2хДСП-32-ОТ, добудовано зерносушарку ДСП-50. Ваги СЦГА-30 переведено на тензометричну основу з виведенням інформації на комп’ютер, подовжено платформу до 16 м, що дало змогу зважувати великовантажний автотранспорт вантажопідйомністю до 60 тонн. Збудовано дві точки відвантаження зерна на великовантажні автомобілі. Підприємство має амбітні плани щодо повного використання потужностей і місткостей, що зараз перебувають на консервації, у числі котрих: комбікормовий завод та крупоцех.
Всі виробничі і соціальні програми ДП ДАК «Хліб України» «Білокриницький КХП» - це реальні задуми злагодженої дії команди однодумців, які пишаються своїм підприємством, пов’язуючи з ним своє майбутнє. У числі фахівців: Н.В. Жарик – головний економіст (стаж роботи на підприємстві – 32 р.); Н.І. Акулова – майстер елеватора (працює на підприємстві з 1982 р.); О.М. Денисова – бухгалтер, вагар (стаж роботи на підприємстві – 35 р.); О.Л. Кілюшик – технік-лаборант (працює з 1983 р.); Р.М. Лафета – апаратник елеватора (стаж роботи 31 р.); Л.М. Маргарян – технік-лаборант (стаж роботи 30 р.); Н.Б. Уварова – бухгалтер (працює з 1978 р.); В.В. Біжко – слюсар (працює з 1983 р.) та багато інших самовідданих працівників.
|
Це незавершена стаття про підприємство. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |