Наріжний Василь Трохимович: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інтерактивний перегляд історії
[неперевірена версія][неперевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
KrBot (обговорення | внесок)
Боти
44 888 редагувань
вилучення шаблону Edited, оскільки стаття не редагувалася впродовж 7 днів
Немає опису редагування
Рядок 1: Рядок 1:
'''Наріжний Василь Трохимович''' (*{{Дата народження|13|1|1780|1|1}}<ref>[http://az.lib.ru/n/narezhnyj_w/ Lib.Ru/Классика: Нарежный Василий Трофимович]</ref> с.[[Устивиця]], [[Миргородський полк]], [[Гетьманщина]], [[Російська імперія]] — †{{Дата смерті|3|7|1825|21|6}} [[Санкт-Петербург]], [[Російська імперія]]) - український російськомовний письменник.
'''Наріжний Василь Трохимович''' (*{{Дата народження|13|1|1780|1|1}}<ref>[http://az.lib.ru/n/narezhnyj_w/ Lib.Ru/Классика: Нарежный Василий Трофимович]</ref> с.[[Устивиця]], [[Миргородський полк]], [[Гетьманщина]], [[Російська імперія]] — †{{Дата смерті|3|7|1825|21|6}} [[Санкт-Петербург]], [[Російська імперія]]) - український російськомовний [[письменник]].
{{text|Нельзя не отдать полной справедливости и уму и необыкновенному по тогдашнему времени уменью Нарежного отделываться от старого и создавать новое. Белинский глубоко прав, отличив его талант и оценив его как первого русского по времени романиста. Он школы Фонвизина, его последователь и предтеча Гоголя...' И. А. Гончаров.}}
{{text|Нельзя не отдать полной справедливости и уму и необыкновенному по тогдашнему времени уменью Нарежного отделываться от старого и создавать новое. Белинский глубоко прав, отличив его талант и оценив его как первого русского по времени романиста. Он школы Фонвизина, его последователь и предтеча Гоголя...' И. А. Гончаров.}}


Рядок 19: Рядок 19:
Василь Трохимович Наріжний — письменник “другого ряду”, “другого ешелону” в російській літературі, який виявив великий вплив на В. Бєлінського, П. В’яземського, В. Кюхельбекера, Н. Гоголя, демократів 60-х. “... більшість рецензентів творів письменника, — за словами Бєлозерської Н. А., — визнають у ньому сильний самобутній талант, спостережливість, оригінальний розум, …пізнання серця людського...”. Однак в основному вивчення спадщини автора зводиться до огляду його творчості та характеристики другого (романного) періоду.
Василь Трохимович Наріжний — письменник “другого ряду”, “другого ешелону” в російській літературі, який виявив великий вплив на В. Бєлінського, П. В’яземського, В. Кюхельбекера, Н. Гоголя, демократів 60-х. “... більшість рецензентів творів письменника, — за словами Бєлозерської Н. А., — визнають у ньому сильний самобутній талант, спостережливість, оригінальний розум, …пізнання серця людського...”. Однак в основному вивчення спадщини автора зводиться до огляду його творчості та характеристики другого (романного) періоду.


До найменш досліджених належать “Слов’янські вечори” — підсумок ранньої творчості В. Т. Наріжного — цикл прозаїчних поем про Київську Русь і слов’ян. В. Ю. Троїцький визначив характер розповіді в “Слов’янських вечорах” як “билинний”, навіть “казковий”, хоча й визнав, що письменникові “вдалося передати дух давніх віків, побут і обставини тих років, деякі особливості мовлення” [10, 78–79]. В. Наріжний зробив “Вечори” народними оповіданнями, героїчною поемою про минуле, які заселені героями минулого — першими князями Київської Русі, їхніми племенами й билинними співаками — оповідачами. I частина “Вечорів” вийшла в 1809 році (налічувала 8 невеликих повістей, над якими Наріжний працював у 1806–08 рр.). У десяті роки до них додалися повісті “Любослав”, “Олександр”, “Ігор”. ІІ частина була надрукована в 1826 році.
До найменш досліджених належать «Слов’янські вечори» — підсумок ранньої творчості В. Т. Наріжного — цикл прозаїчних поем про Київську Русь і слов’ян. В. Ю. Троїцький визначив характер розповіді в «Слов’янських вечорах» як «билинний», навіть «казковий», хоча й визнав, що письменникові «вдалося передати дух давніх віків, побут і обставини тих років, деякі особливості мовлення». В. Наріжний зробив «Вечори» народними оповіданнями, героїчною поемою про минуле, які заселені героями минулого — першими князями Київської Русі, їхніми племенами й билинними співаками — оповідачами. I частина «Вечорів» вийшла 1809 року (налічувала 8 невеликих повістей, над якими Наріжний працював у 1806–08 роках). У десяті роки до них додалися повісті «Любослав», «Олександр», «Ігор». ІІ частина була надрукована 1826 року.

⚫
== Примітки ==
⚫
{{reflist}}


== Джерела ==
== Джерела ==
Рядок 29: Рядок 32:
* [http://dic.academic.ru/dic.nsf/brokgauz_efron/70987/Нарежный Энциклопедический словарь Ф. А. Брокгауза и И. А. Ефрона]
* [http://dic.academic.ru/dic.nsf/brokgauz_efron/70987/Нарежный Энциклопедический словарь Ф. А. Брокгауза и И. А. Ефрона]
* [http://feb-web.ru/feb/kle/kle-abc/ke5/ke5-1021.htm?cmd=0&istext=1 Краткая литературная энциклопедия ]
* [http://feb-web.ru/feb/kle/kle-abc/ke5/ke5-1021.htm?cmd=0&istext=1 Краткая литературная энциклопедия ]

⚫
== Примітки ==
⚫
{{reflist}}


{{DEFAULTSORT:Наріжний Василь Трохимович}}
{{DEFAULTSORT:Наріжний Василь Трохимович}}

Версія за 21:56, 21 лютого 2012

Наріжний Василь Трохимович (*1 січня (13 січня) 1780(17800113)[1] с.Устивиця, Миргородський полк, Гетьманщина, Російська імперія — †21 червня (3 липня) 1825 Санкт-Петербург, Російська імперія) - український російськомовний письменник.

Нельзя не отдать полной справедливости и уму и необыкновенному по тогдашнему времени уменью Нарежного отделываться от старого и создавать новое. Белинский глубоко прав, отличив его талант и оценив его как первого русского по времени романиста. Он школы Фонвизина, его последователь и предтеча Гоголя...' И. А. Гончаров.

Біографія

Народився у сім'ї небагатого шляхтича Миргородського полку. Навчався, ймовірно, у Чернігівській духовній семінарії. Середню освіту отримав у дворянській гімназії при Московському університеті до якої вступив 1792 року. За відмінні успіхи «в науках» переводиться в студенти університету.

Від 1799 до 1801 року навчався у Московському університеті.

Ще студентом починає друкуватися у літературних часописах.

1801 року їде до Тифліса, де вступає на службу до правителя Грузії Ковалевського. Займає різні посади до 1803 року, коли переводиться до Санкт-Петербурга. Служить у Міністкрстві внутрішніх справ, потім у гірській експедиції кабінету, і, нарешті, після невеликої перерви, у військовому міністкрстві.

1814 року вийшли друком перші частини роману "Российский Жильблаз, или Похождения князя Гаврилы Симоновича Чистякова". Роман, дозволений цензурою, був, одначе, знищений за розпорядженням министра народної освіти графа Розумовського. Справжньою причиною заборони була критика масонів, зображених у карикатурному вигляді; В. Наріжний зачепив також питання кріпацтва і навів приклади зловживання поміщиків владою.

Творчість

Василь Наріжний є родоначальником російського реалістичного роману — побутового, сатиричного і,частково, історичного [2]. Один з перших у російській літературі звернувся до української тематики: романи «Арістіон» (1822), «Бурсак» (1824), «Два Івани, або Пристрасть до позовів» (1825; український переклад), «Гаркуша, малоросійський розбійник» (1825, виданий 1856; позначений антикріпосницькою спрямованістю) [3].

Василь Трохимович Наріжний — письменник “другого ряду”, “другого ешелону” в російській літературі, який виявив великий вплив на В. Бєлінського, П. В’яземського, В. Кюхельбекера, Н. Гоголя, демократів 60-х. “... більшість рецензентів творів письменника, — за словами Бєлозерської Н. А., — визнають у ньому сильний самобутній талант, спостережливість, оригінальний розум, …пізнання серця людського...”. Однак в основному вивчення спадщини автора зводиться до огляду його творчості та характеристики другого (романного) періоду.

До найменш досліджених належать «Слов’янські вечори» — підсумок ранньої творчості В. Т. Наріжного — цикл прозаїчних поем про Київську Русь і слов’ян. В. Ю. Троїцький визначив характер розповіді в «Слов’янських вечорах» як «билинний», навіть «казковий», хоча й визнав, що письменникові «вдалося передати дух давніх віків, побут і обставини тих років, деякі особливості мовлення». В. Наріжний зробив «Вечори» народними оповіданнями, героїчною поемою про минуле, які заселені героями минулого — першими князями Київської Русі, їхніми племенами й билинними співаками — оповідачами. I частина «Вечорів» вийшла 1809 року (налічувала 8 невеликих повістей, над якими Наріжний працював у 1806–08 роках). У десяті роки до них додалися повісті «Любослав», «Олександр», «Ігор». ІІ частина була надрукована 1826 року.

Примітки

  1. ↑ Lib.Ru/Классика: Нарежный Василий Трофимович
  2. ↑ Малая Советская Энциклопедия. Том пятый: Массикот—Огнев.— М.: Акционерое об-во «Советская Энциклопедия», 1930.— С. 542.
  3. ↑ Український Радянський Енциклопедичний Словник: В 3-х т. / Редкол.: … А. В. Кудрицький (відп. ред.) та ін.— 2-ге вид.— К.: Голов. ред. УРЕ, 1987 — Т. 2. Каліграфія — Португальці. 736 с.— С. 480.

Джерела

  • Український Радянський Енциклопедичний Словник: В 3-х т. / Редкол.: … А. В. Кудрицький (відп. ред.) та ін.— 2-ге вид.— К.: Голов. ред. УРЕ, 1987 — Т. 2. Каліграфія — Португальці. 736 с.— С. 480.
  • Малая Советская Энциклопедия. Том пятый: Массикот—Огнев.— М.: Акционерое об-во «Советская Энциклопедия», 1930.— С. 542.
  • Белозерская Н. А. Василий Трофимович Нарежный: Историко-литературный очерк. — Из-е 2-е. — СПб. 1896. — Ч. 1, 2.
  • Жуковська Т. Художні особливості 1 підциклу “Слов’янських вечорів”.— Iсторико-лiтературний журнал; № 16, 2009.— Одеса : Астропринт.— С. 254 – 261.

Посилання

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Наріжний_Василь_Трохимович&oldid=8900078