Андреєв Пилип Михайлович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Андреєв Пилип Михайлович
Народження1913(1913)
Миколаїв
Смерть26 березня 1944(1944-03-26)
Вознесенський район, Миколаївська область
ПохованняОлександрівка
Країна СРСР
 Російська імперія
Приналежність Російська імперія
 УРСР
ПартіяВКП(б)[1]
Званнястарший лейтенант
Війни / битвиВелика Вітчизняна війна
Нагороди
Герой Радянського Союзу
Орден Леніна
CMNS: Андреєв Пилип Михайлович у Вікісховищі

Андреєв Пилип Михайлович(1913, Миколаїв — 26 березня 1944 року, Вознесенський район, Миколаївської області) — учасник Великої Вітчизняної війни, командир роти автоматників 214-го гвардійського стрілецького полку 73-й гвардійської стрілецької Сталінградської дивізії 57-ї армії 3-го Українського фронту, гвардії старший лейтенант. Герой Радянського Союзу (1944).

Біографія

Пилип Михайлович народився в 1913 році в Миколаєві. Російський Член ВКП (б) / КПРС з 1939 року. Навчався в школі фабрично-заводського учнівства, і закінчив 8 класів, пізніше працював свердлильником-клепачем на Чорноморському суднобудівному заводі. У Червоній Армії з 1935 року. На фронті з червня 1941 року. Брав участь в обороні Одеси і Севастополя. У 1942 році закінчив курси молодших лейтенантів. Командував взводом, кулеметної роти навчального батальйону 38-ї стрілецької дивізії (з березня 1943 року - 73-тя гвардійська стрілецька дивізія). Воював на Сталінградському, Воронезькому і Степовому (з жовтня 1943 року - 2-й Український) фронтах. У складі 64-ї, 57-й і 7-й гвардійської армій брав участь у Сталінградській і Курській битвах, визволенні лівобережної України, форсуванні Дніпра.

25 вересня 1943 року, гвардії лейтенант Андреєв в районі села Бородаївка (Верхньодніпровський район Дніпропетровської області)організував подолання річки своєю ротою. Вступивши в бій, рота знищила 30 ворожих солдатів і офіцерів, тим самим полегшивши переправу основним силам батальйону. За героїзм при форсуванні Дніпра і боях на плацдармі Андреєв був нагороджений орденом Червоного Прапора. Після боїв на Дніпрі гвардії старший лейтенант Андрєєв був призначений командиром роти автоматників 214-го гвардійського стрілецького полку. У лютому 1944 року 57-а армія, у складі якої на той час була 73-тя гвардійська стрілецька дивізія, увійшла до складу 3-го Українського фронту.

Надалі 73-тя гвардійська стрілецька дивізія брала участь у Березнеговато-Снігурівськой та Одеськой операціях. 26 березня, підрозділи 214-го гвардійського стрілецького полку захопили хутір Кременчук (Вознесенський район Миколаївської області) і вийшли до річки Південний Буг. Надалі було потрібно перекинути трос на інший берег, на це завдання зголосився Андреєв. Під час переправи, його споруджений з підручних матеріалів човен отримав пробоїни, від куль ворога, а він сам був важко поранений і потонув.[2]Числиться похованим у братській могилі в шкільному дворі селища міського типу Олександрівка (Вознесенський район Миколаївської області).

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 3 червня 1944 року за мужність, відвагу і героїзм, проявлені в боротьбі з німецько-фашистськими загарбниками, гвардії старшому лейтенанту Андрєєву Філіпу Михайловичу посмертно присвоєно звання Героя Радянського Союзу.

Пам’ять

У Миколаєві ім'я Героя носила школа № 38, на будівлі цеху суднобудівного заводу встановлена меморіальна дошка. Перед школою в селищі міського типу Олександрівка встановлено обеліск.[3]

Нагороди

Примітки

  1. ↑ http://www.podvignaroda.ru/?#id=31775986&tab=navDetailDocument
  2. ↑ Южная Украина в период Великой Отечественной войны
  3. ↑ Офіційний сайт Вознесенської центральної районної бібліотеки

Джерела

Коллекционеры Любители Истории Объединяйтесь.Андреев Филипп Михайлович.

Бундюков А.Т., Кравченко М.В. Сыновняя верность Отчизне. Одесса, 1982

Герои Советского Союза. Краткий биографический словарь. Т.1. М., 1987

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Андреєв_Пилип_Михайлович&oldid=12397759