Греко-Софійська церква (Херсон)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Греко-Софійська церква
46°37′43″ пн. ш. 32°36′57″ сх. д. / 46.6286472° пн. ш. 32.6160806° сх. д. / 46.6286472; 32.6160806Координати: 46°37′43″ пн. ш. 32°36′57″ сх. д. / 46.6286472° пн. ш. 32.6160806° сх. д. / 46.6286472; 32.6160806
Статуспам'ятка архітектури національного значення
Країна Україна
РозташуванняХерсон вул. Богородицька, 11
Архітектурний стильбазиліка
Будівництво16 червня 1780 року — 10 листопада 1780 року
Греко-Софійська церква (Херсон). Карта розташування: Україна
Греко-Софійська церква (Херсон)
Греко-Софійська церква (Херсон) (Україна)
Мапа
CMNS: Греко-Софійська церква у Вікісховищі
Ця стаття в процесі редагування певний час.

Будь ласка, не редагуйте її, бо Ваші зміни можуть бути втрачені.

Якщо ця сторінка не редагувалася кілька днів, будь ласка, приберіть цей шаблон. Це повідомлення призначене для уникнення конфліктів редагування.

Останнє редагування зробив користувач 77.52.156.16 (внесок, журнали) о 18:45 UTC (4915031 хвилину тому).

Греко-Софійська церква (Свято-Різдва-Богородичний (Греко-Софіївський) храм[1]; Греко-Софіївська церква в ім'я Різдва Пресвятої Богородиці[2]) — найдавніша церква міста Херсона, знаходиться за адресою вул. Богородицька, 11. Пам'ятка архітектури національного значення, охоронний номер 722.

Заснування церкви

На початку заснування міста Херсона уряд, у своєму прагненні прискорити заселення степового краю, вирішив залучити сюди поселенців іноземного походження. Першу дерев'яну церкву Святої Софії Премудрості Божої[3] побудували грецькі священики з дозволу генерала Ганнібала. Цими священиками-засновниками стали три брати: Дмитрій, Афанасій та Степан Горнапуло, прибули з острова Хіос, який у той час був захоплений римлянами[4] (за іншими джерелами — Османською імперією[5]).
Будівництво велось п'ять місяців — з 16-го червня до 10-го листопада 1780-го року.
У 1808 році дерев'яна церква частково перероблена в кам'яну, з двома престолами: нижній — на честь Різдва Божої Матері, верхній св. Костянтина і Олени.
У чотирьох нішах верхньої частини барабану дзвіниці встановлені скульптури апостолів, вирізані з дерева, вони надають храму своєрідний вид.
Усі богослужіння проводились на грецькій мові і не припинялися навіть під час Великої Вітчизняної війни. Більш того, настоятель церкви протоієрей Ожіговскій Серафим Якович[6] у період німецької окупації проводив активну діяльність з порятунку і укриттю мирних жителів. Після звільнення міста він активний учасник збору грошей на відновлення Херсона, його квартира перероблена в міні-госпіталь для бійців Радянської армії. За свій патріотизм, безцінну допомогу мешканцям міста у воєнний час нагороджений медаллю «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941–1945 рр.»[7]
Грецька церква вважається однією з найстаріших споруд у Херсоні. Її архітектурою і внутрішнім оздобленням захоплювалися Григорій Потьомкін, Іван Ганнібал, Олександр Суворов, Федір Ушаков.
Офіційно храм називається Свято-Різдва-Богородичний (Греко-Софіївський) храм, але жителі міста вже третє століття називають його просто Грецьким.

Архітектура

Церква побудована в особливому стилі — базиліки[8] (ще у І столітті н. е. базиліками називались будівлі, які складались з нефів (від 3 до 7) й використовувались в якості адміністративних. Пізніше (у IV столітті) християни додали до базилік купола, перетворивши їх таким чином на Домівки Божі. З часом на Русі такий тип будівництва церков повністю витіснено й замінено на хрестово-купольні), розбитою на три нефи двома рядами колон.
У дворі церкви зведено дзвіницю, в нішах якої розташовані дерев'яні скульптури апостолів: Матфея, Марка, Луки та Іоанна. Особливу цінність храму надає чудовий грецький дерев'яний іконостас, якому вже близько 450 років. Внутрішнє оздоблення також практично не змінилося, збереглися живопис і настінні розписи XVIII століття.

Культурні пам'ятки

У церкві збереглися книги та предмети богослужіння, які представляють історичну та художню цінність:

- Євангеліє 1719 року видання;

- п'ятиярусний іконостас, вирізаний з горіхового дерева (у ньому вміщено 104 ікони), являється шедевром мистецтва XVIII століття;

- потири (сосуди для причащання) 1787 та 1897 років виготовлення;

- 3 напрестольні крісла XIX століття;

- ікони Преображення Христа та Успіння Божоі Матері (XVIII століття).

Галерея

Джерела

  1. Белый Д. Самая старая церковь г. Херсона // Херсонський вісник.- 2001 .- № 28.- С.16. (рос.)
  2. Горностаев Е. В. По страницам истории православных церквей Херсона. — Херсон, 1998. (рос.)
  3. Горностаев Е. Самая древняя церковь Херсона // Гривна.- 1997.- № 38.- С.6. (рос.)
  4. Сильванский С. А. Старый Херсон: І.Греческое предместье.- Херсон, 1928. (рос.)
  5. Сквозь годы и судьбы. Современный Херсон / Авторы-составители: О. Алеферко, С. Алеферко.- Херсон: Надднепряночка, 2003.- 224 с. (рос.)
  6. Скороход А. Греческой церкве — 225 лет // Гривна. — 2003.- № 43.- С.18. (рос.)
  7. Скороход А. Херсон: вчера и сегодня .- Херсон: Надднепряночка, 2008. — 252 с. (рос.)
  8. Стеценко Е. «Ноеву ковчегу» Херсона — 225 лет // Новий день.- 2003.- № 45.- С.1,2. (рос.)

Примітки

  1. ↑ Скороход А. Херсон: вчера и сегодня. — Херсон, 2008. — С. 222. (рос.)
  2. ↑ Мандрівка Україною: Херсон. travelua.com.ua. Процитовано 7 березня 2015 року.
  3. ↑ Місто різних націй і релігій. risu.org.ua. Процитовано 7 березня 2015 року.
  4. ↑ Греко-Софіївська церква. roads.in.ua. Процитовано 11 березня 2015 року.
  5. ↑ Скороход А. Херсон: вчера и сегодня. — Херсон, 2008. — С. 222. (рос.)
  6. ↑ Греко-Софіївська храм Різдва Богородиці. Херсон. magazine-rest.in.ua. Процитовано 7 березня 2015 року.
  7. ↑ Скороход А. Херсон: вчера и сегодня. — Херсон, 2008. — С. 223. (рос.)
  8. ↑ Греко-Софіївська церква. roads.in.ua. Процитовано 7 березня 2015 року.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Греко-Софійська_церква_(Херсон)&oldid=15793416