Вілландрі (замок)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Замок Вілландрі

47°20′26″ пн. ш. 0°30′46″ сх. д. / 47.34055555558377648° пн. ш. 0.51277777780555778° сх. д. / 47.34055555558377648; 0.51277777780555778Координати: 47°20′26″ пн. ш. 0°30′46″ сх. д. / 47.34055555558377648° пн. ш. 0.51277777780555778° сх. д. / 47.34055555558377648; 0.51277777780555778
Тип шато
Статус спадщини пам'ятка історії класифікованаd[1] і пам'ятка історії зареєстрованаd[1]
Країна  Франція
Розташування Вілландрі[1]
Архітектурний стиль Архітектура Відродження
Власник Gabriel-Julien Ouvrardd
Сайт chateauvillandry.fr
Вілландрі (замок). Карта розташування: Франція
Вілландрі (замок)
Вілландрі (замок) (Франція)
Мапа

CMNS: Вілландрі у Вікісховищі


Замок Вілландрі (фр. Château de Villandry) - один з замків Луари у Франції, розташований в 15 км на захід від міста Тур. Відомий своїми трьома садами: донжоном, що височіє над декоративними городами, орнаментальним садом та садом на ставку.

Історія

Цей елегантний замок, що відноситься до епохи Відродження, височіє недалеко від Луари. 4 липня 1189 у Вілландрі, який на той момент був фортецею, відбулася зустріч між королем Франції Філіпом ІІ Августом і королем Англії Генріхом II Плантагенетом. Бесіда проходила у південно-західній вежі замку і закінчилася підписанням мирного договору Азе-ле-Рідо на користь Філіпа ІІ Августа. Через кілька століть, замок перейшов у власність державному секретарю Франциска I Жану ле Бретону, якому було доручено стежити за будівництвом замків Фонтенбло і Шамбор. Жан ле Бретон, нащадок вихідців з Шотландії, захотів побудувати для себе красивий замок, що відрізняється від інших середньовічних фортець. Старі споруди, за винятком донжона, були знесені, і в 1536 році почалося будівництво нової будівлі у вигляді букви U, яке оточувало двір, що виходить до Луари. Два крила замку - характерний зразок архітектури Відродження; у їх будівництві використано елементи, характерні для замків 16 століття: великі вікна, оброблені пілястрами і капітелями, фризи, слухові вікна з волютами і бубнами.

Сади Вілландрі

Замок Вілландрі частково оточений каналом, а на його території висаджені сади, розташовані на трьох рівнях. Будучи послом Франциска I в Італії, Бретон познайомився із садами, зображеними на полотнах відомих італійських художників епохи Відродження. Вони чудово гармоніювали з архітектурними комплексами, в межах яких вони були розташовані. З'явившись у Франції, вони сприяли зникненню з садів кам'яних огорож. Просторі алеї були оточены квітучими клумбами, контурами яких були огорожі зі стриженого чагарника.

Сади Вілландрі - яскравий приклад французького паркового мистецтва. Вони розташовані на трьох рівнях, що піднімаються один над іншим. Верхній рівень являє собою водяне дзеркало. Серединна тераса розміщена на одному рівні із залами першого поверху, у той час як нижня тераса зайнята стилізованим городом. Верхня тераса засаджена фруктовими деревами. Декоративний сад середньої тераси являє собою «Сади любові»: 4 великих квадрата з букса, що зображують алегорії любові. Північно-західний масив, у формі уражених сердець, представляє пристрасну любов; північно-східний, з переважанням жовтого кольору, символізує невірність; На південному заході - масив з сердець, розділених язиками вогню зображує ніжні почуття; південно-східний масив, з вістрями шпаг і червоним кольором крові, представляє трагічну любов. На краю тераси три великі ромбовидні масиви зображують лангедокскій, мальтійський і баскський хрести. З іншого боку рову розташовується декоративний город, з якого відкривається вид на село з дзвіницею романської церкви. Це особлива частина ансамблю садів, виконана у вигляді різнокольорових клумб, засаджених овочами та плодовими деревами. Такий тип організації садів зумовлений історично. У 16 столітті створювалися ботанічні сади, де висаджували зразки рослин, привезених з Америки. Саме до цієї традиції і відноситься організація садів Вілландрі, які були відновлені на початку XX століття завдяки доктору Хоакіму Карвальо. У квадратних клумбах можна помітити капусту, моркву, буряк, салат-латук, а також яблуні і груші. Пейзаж завершують фонтани, які спочатку призначалися для поливання.

Зміни у вигляді замку

У 1574 році замок перейшов до маркіза де Кастеллані, який вирішив змінити вигляд замку відповідно віянням часу: вікна прикрасили арками і додали балкони. Тоді ж на місці колонад на першому поверсі були зведені стіни, щоб облаштувати кухні і нові коридори. Таким замок залишався до 1906 року, коли доктор Карвальо вирішив повернути Вілландрі його первісний вигляд. Він також організував асоціацію власників пам'яток історії, яка дозволила відкрити для вільного відвідування безліч замків і палаців. У Вілландрі перебудували аркади і повернули вікнам первісний вигляд, пересадили сади.


Фотогалерея

Див. також

Література

  • Le Livre d'Or (Chateaux de la Loire); responsable de l'edition Giovanna Bonechi
  • P. Le Noach, Histoire de Villandry et de son château, (Tours, impr. Mariotton, 1949)

Посилання

  1. а б в base Mériméeministère de la Culture, 1978.