Філіпп II Август

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Філіп II Август)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Філіпп II Август
фр. Philippe II Auguste
Louis-Félix Amiel-Philippe II dit Philippe-Auguste Roi de France (1165-1223).jpg
Король Франції
Коронація: 1 листопада 1179
Попередник: Людовик VII Молодий
Наступник: Людовик VIII Лев
 
Народження: 21 серпня 1165(1165-08-21)
Гонесс
Смерть: 14 липня 1223(1223-07-14) (57 років)
Мант-ла-Жолі
Віросповідання: християнство
Династія: Капетинги
Батько: Людовик VII Молодий
Мати: Адель Шампанська
Дружина: Ізабелла де Ено
Діти: Людовик, Марія, Філіп, Жан-Трістан

Медіафайли у Вікісховищі?

Філіпп II Август (фр. Philippe II Auguste; 21 серпня 1165 — 14 липня 1223, Мант) — король Франції. Правив спільно з батьком з 1179 по 1180 рік, і самостійно з 1180 по 1223 рік. Перший король Франції, який почав використовувати власне титул «король Франції» (rex Franciae) замість титулу «король франків» (rex Francorum або Francorum rex), а також перший монарх з династії Капетингів, який передав владу спадкоємцю, не коронуючи його за свого життя.

Біографія[ред. | ред. код]

Філіпп II Август був сином Людовика VII Молодого і його третьої дружини, Аделі Шампанської. Належав до роду Капетингів. 1185 року в результаті чотирилітньої війни Філіп узяв верх над коаліцією Фландрії, Бургундії і Шампані. За домовленістю з тестем Балдуїном VIII, графом Фландрії і Геннегау, придбав Артуа і долину верхньої Сомми — як придане дружини Ізабелли де Ено. Проте успіхи Філіппа в боротьбі за Анжуйське графство (володіннями Генріха II у Франції), поки в Королівстві Англія правили сам Генріх ІІ Короткий Плащ і Річард I Левове Серце, були незначні. У 1191 році Філіпп разом з Річардом взяли участь в третьому хрестовому поході, що не перешкодило їм незабаром відновити військові дії один проти одного. 1199 року на англійський трон зійшов Іоанн I Безземельний, і Філіпп був вимушений погодитися з фактом приналежності йому Нормандії, Анжу і Аквітанії. Проте в 1202 р. Іоанн відмовився з'явитися перед Філіпом як сюзерен, щоб відповісти на скарги щодо зловживань. Французький суд звинуватив Іоанна у злочині, несумісному з положенням васала і оголосив про перехід його володінь до французької корони.

Після того, як в 1202 році Іоанн захопив в полон свого племінника Артура, герцога Бретані, і роком пізніше, ймовірно, його убив, він зробив дуже мало для того, щоб врятувати Анжуйські володіння у Королівстві Франція. Ман, Турень, Анжу, Бретань і Нормандія відійшли до Королівства Франція, і Іоанну вдалося зберегти лише частину Аквітанії. У 1213 році Іоанн створив коаліцію, куди увійшли імператор Оттон IV і деякі французькі аристократи. 1214 року Філіпп здобув перемогу над цією коаліцією в битві під Бувіном, що дозволило Королівству Франція зайняти положення провідної європейської держави. Філіпп і його спадкоємці отримали вигоди і з хрестового походу на альбігойців, під час якого в 1226 році син і спадкоємець Симона де Монфора, Аморі де Монфор поступився французьким королям права на графство Тулузи.

Філіпп — один із найвдаліших королів середньовічної Франції, за допомогою розумної державної політики і вдалих воєнних дій розширив королівський домен і підсилив свою владу за рахунок феодальних володарів, протиставивши їм міські комуни і призначених чиновників (бальї і сенешалів). Покращив фінансове положення Королівства Франція: Філіпу вдалося зібрати значну казну, передану ним на зберігання тамплієрам. Він же в 1215 затвердив статут Паризького університету.

Помер Філіпп в Манті 14 липня 1223 року.

Сім'я[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Філіпп II Август