Піуза
 | Ця стаття містить правописні, лексичні, граматичні, стилістичні або інші мовні помилки, які треба виправити. |
Піуза – річка, яка бере початок в «гірській» частині Естонії, на найбільш її «високогірному плато» Хааньї та впадає до
Псковського озера, розташоване на території Російської Федерації, і є нижньою частиною Чудського озера. Загальна протяжність водної артерії складає 93 км (за іншими даними 109 км), з яких близько 13 км протікає Росією і має іншу назву - ПІжма.
В середньовіччя її русло було кордоном між Лівонським ландмейстерством Тевтонського ордену та Псковськими землеволодіннями до поразки від Івана Грозного у 1561 році.
Русло річки має дуже мінливі пейзажі. Поруч витоку з озера Алас’ярв, що біля села Вілла, розташована найвища точка Естонії і Прибалтики в цілому – гора Суур-Монамяги, висота якої складає 318 м. Піуза, за рахунок перепаду висот, спускаючись пісчаними порогами до низу, відшліфовує водами свої береги, що дає можливість побачити природні піщані «стіни». Найвища з таких – Хярма висотою 43 м.[1]
Господарське значення Піузи
В рівниній частині, що проходить неподалік однойменної залізничної станції, на лівому березі річки є великі піщані печери. Утворилися вони внаслідок розробки родовищ піску, якими Піуза на цій ділянці дуже багата, що тривали, починаючи з 1922 року і до 1966 року. Таким чином, шахти понад сорок років забезпечували місцеву скляну промисловість сировиною. Наразі загальна площа рукотворних печер складає 46 га та є найбільшим у Північній Європі місцем зимівлі для кажанів. [2]
Природоохоронні заходи та туризм
На базі річки створено декілька заповідних зон: перша - у 1965 році в заплаві Піузи площею в 9,64 квадратних кілометри, а друга - у 1999 році на базі покинутих шахт, які, через розселення кажанів та «храмову» архітектуру виробок висотою до 6 метрів, утворюють привабливі для мандрівників місця.
Існує легенда, що в одній з цих печер декілька сотень років спить легендарний король сету – малочисельного фіно-угорського народу, який проживає на території Естонії. [3]
Використані джерела
1.http://www.travelzone.lv/eesti/rafting/piusa/index.html
2.http://moyaosvita.com.ua/pamyatki/pishhani-pecheri-piuza/
3. http://rus.delfi.ee/archive/my-ne-russkie-i-ne-estoncy-my-setu?id=13473404