Хендрик Адамсон
| Хендрик Адамсон | ||||
|---|---|---|---|---|
 Hendrik Adamson | ||||
| Народився | 6.10. 1891 село Метсакуру (Metsakuru), волость Kärstna (в даний час село Veisjärve, Tarvastu прихід), Вільяндіського повіту, Естонія | |||
| Помер | 7 березня 1946 Helme | |||
| Поховання | Helme Cemeteryd | |||
| Країна |  Естонія.svg){kind=small} СРСР Російська імперія | |||
| Національність | естонець | |||
| Діяльність | письменник, поет, педагог | |||
| Мова творів | есперанто, естонська | |||
| Жанр | вірш, повість, роман | |||
|
| ||||
 Хендрик Адамсон у Вікісховищі | ||||
Хендрик Адамсон (Hendrik Adamson) (6 жовтня 1891 року - 7 березня 1946 роки) - естонський поет і педагог.
Біографія
Хендрік Адамсон народився 6 жовтня 1891 року в родині кравця в подвір'ї Патсі (Pats) в селі Метсакуру (Metsakuru), волості Kärstna (в даний час село Veisjärve, Tarvastu прихід), Вільяндіського повіту.
З 1911 року працював вчителем в школі Torma Võtikvere. З 1919 по 1927 роки був завідувачем початкової школи в естонському селі Kärstna. Згодом Адамсон став професійним письменником, членом естонської Спілки письменників[1].
Хендрік Адамсон деякий час працював учителем у Valgamaal Lõvel (1940) і Kärstnas (1944).
Мову есперанто Адамсон вивчив у кінціі 1929 року і вже у 1930 році почав писати оригінальні вірші цією мовою. Повною ж мірою його талант розкрився на естонській мові. Його перші вірші естонською друкувалися в газетах з 1913 року, свою першу книгу він написав у 1919 році. У 1934 році був виданий альманах «Дванадцять поетів», в якому було надруковано одинадцять віршів Адамсона[2].
Помер 7 березня 1946, похований на естонському кладовищі в невеликому місті Helme на півдні Естонії. Твори письменника перекладені російською, англійською та італійською мовами.
Творчість
Адамсон писав естонською мовою, широко використовуючи південноестонські діалектизми. Деякі його вірші написані на мові есперанто.
Перу письменника належать романи «Kuldblond neitsi» (Блондинка) та «Roheline sisalik» («Зелена ящірка», Тарту, 1925).