Тарту

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Тарту
Tartu

Герб
Герб Тарту
Тартуський університет
Тартуський університет
Основні дані
58°23′00″ пн. ш. 26°43′00″ сх. д. / 58.38333° пн. ш. 26.71667° сх. д. / 58.38333; 26.71667Координати: 58°23′00″ пн. ш. 26°43′00″ сх. д. / 58.38333° пн. ш. 26.71667° сх. д. / 58.38333; 26.71667
Країна Естонія
Адмінодиниця Тарту[2]
Столиця для Дерптське єпископство, Юріївський повіт, Тартумаа і Тарту
Засновано 1262
Площа 38,8 км²
Населення 95 074 (2012)[1]
Водойма Емайигі
Часовий пояс UTC+2 і Східноєвропейський час
Номери автомобілів T
GeoNames 588335
OSM r2153396  ·R
Поштові індекси 50050–51111
Міська влада
Вебсторінка tartu.ee
Мапа


CMNS: Тарту у Вікісховищі

Та́рту (ест. Tartu, південноестонське наріччя: Tarto, у 1030-1224 та в 1893-1918 рос. Юрьев; у 1224-1893 Дерпт нім. Dorpat, Dörpt також, іноді, Дорпат, Тарбату[3]) — друге за величиною місто в Естонії, центр Південної Естонії. Тарту відоме як традиційний інтелектуальний центр Естонії: у Тарту міститься єдиний класичний університет — Тартуський університет (ест. Tartu Ülikool), заснований 1632 року та найстаріший театр в Естонії — Ванемуйне (ест. Vanemuine).

Відомий як поселення стародавньої людини[4] з середини I тисячоліття н. е. (ймовірно у V-VI столітті)[5] під назвою Тарбату[6] (ест. tarvas - тур, первісний бик). В XI столітті дружина київського княза Ярослава Мудрого приєднала частину земель естів до Київської Русі, князь заснував на цих землях місто Юр'єв. Після розпаду Київської Русі місто послідовно потрапляло під управління Новгородської республіки, Лівонського ордену, Речі Посполитої, Шведського королівства, Російської імперії, СРСР та Естонії, чим обумовлено різноманіття варіантів назв міста.

Демографія[ред. | ред. код]

Згідно з даними Євростату, населення Тарту складається з таких етнічних груп (дані 2006 року):

Національність %
Естонці 80,2 %
Росіяни 15,7 %
Українці 1,2 %
Фіни 1,1 %
Інші 1,8 %

Наступна таблиця відображає зміну кількості населення Тарту. Дані взяті з офіційних переписів населення, починаючи з 1881 року[7] та міністерства статистика Естонії[8]:

Рік Населення
1881 29,974
1897 42,308
1922 50,342
1934 58,876
1959 74,263
1970 90,459
1979 104,381
1989 113,320
1995 104,874
2000 101,241
2005 101,483
2006 101,740
2007 101,965

Культура і мистецтво[ред. | ред. код]

Театр[ред. | ред. код]

Музеї[ред. | ред. код]

Ратуша Тарту

Музеї Тартуського університету[ред. | ред. код]

  • Історичний музей Тартуського університету;
  • Художній музей Тартуського університету;
  • Зоологічний музей Тартуського університету;
  • Геологічний Музей Тартуського Університету.

Бібліотеки[ред. | ред. код]

Український слід[ред. | ред. код]

Повість врем'яних літ пише про похід київського князя Ярослава Мудрого 1030 року: «В тому ж році пішов Ярослав на чудь, і переміг їх, і поставив город Юр'їв». Ярослав Мудрий назвав городище Юр'їв згідно зі своїм християнським ім'ям. Це була перша згадка про Тарту у писемних джерелах.

У середині ХІХ ст. в Дерптському університеті вчився, а згодом працював Бунге Олександр Андрійович, ботанік, уродженець Києва.

Відомі люди[ред. | ред. код]

Народилися[ред. | ред. код]

Див. Категорія:Уродженці Тарту

Проживали[ред. | ред. код]

Дерптські воєводи[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Виноски[ред. | ред. код]

  1. Статистика населення Естонії(ест.)
  2. http://metaweb.stat.ee/get_classificator_file.htm?id=4412334&siteLanguage=et
  3. In the fifth century Estonians built the first fortress at Tarbatu — from which both the modern Estonian name of Tartu and the Germanic name of Dorpat derive: Batten, Alan Henry (1988). Resolute and Undertaking Characters. Springer. ISBN 978-90-277-2652-0. 
  4. Р. Пуллат, Э. Тарвел, «История города Тарту», Таллин, изд. «Ээсти раамат», 1980 г., стр.11
  5. Р. Пуллат, Э. Тарвел, «История города Тарту», Таллин, изд. «Ээсти раамат», 1980 г., стр.11
  6. In the fifth century Estonians built the first fortress at Tarbatu — from which both the modern Estonian name of Tartu and the Germanic name of Dorpat derive: Batten, Alan Henry. {{{Заголовок}}}. — ISBN 978-90-277-2652-0.
  7. Statistics Estonia: General Data for 1881, 1897, 1922, 1934, 1959, 1970, 1979, 1989 Censuses
  8. Statistics Estonia: Population by Gender, Age Group and County

Посилання[ред. | ред. код]