Тарту
| Тарту Tartu |
||||
|---|---|---|---|---|
|
||||
 |
||||
 |
||||
| Основні дані | ||||
|
58°23′00″ пн. ш. 26°43′00″ сх. д. / 58.38333° пн. ш. 26.71667° сх. д.Координати: 58°23′00″ пн. ш. 26°43′00″ сх. д. / 58.38333° пн. ш. 26.71667° сх. д. |
||||
| Країна | Естонія | |||
| Населення | ▼ 95 074 (2012)[1] | |||
| Площа міста | 38,8 км² | |||
| Міська влада | ||||
| Веб-сторінка | tartu.ee | |||
|
|
||||
Та́рту (ест. Tartu, південноестонське наріччя: Tarto, у 1030-1224 та в 1893-1918 рос. Юрьев; у 1224-1893 Дерпт нім. Dorpat, Dörpt також, іноді, Дорпат, Тарбату[2]) — друге за величиною місто в Естонії, центр Південної Естонії. Тарту відоме як традиційний інтелектуальний центр Естонії: у Тарту міститься єдиний класичний університет — Тартуський університет (ест. Tartu Ülikool), заснований 1632 року та найстаріший театр в Естонії — Ванемуйне (ест. Vanemuine).
Зміст
Демографія[ред. • ред. код]
Згідно з даними Євростату, населення Тарту складається з таких етнічних груп (дані 2006 року):
| Національність | % |
|---|---|
| Естонці | 80,2% |
| Росіяни | 15,7% |
| Українці | 1,2% |
| Фіни | 1,1% |
| Інші | 1,8% |
Наступна таблиця відображає зміну кількості населення Тарту. Дані взяті з офіційних переписів населення, починаючи з 1881 року[3] та міністерства статистика Естонії[4]:
| Рік | Населення |
|---|---|
| 1881 | 29,974 |
| 1897 | 42,308 |
| 1922 | 50,342 |
| 1934 | 58,876 |
| 1959 | 74,263 |
| 1970 | 90,459 |
| 1979 | 104,381 |
| 1989 | 113,320 |
| 1995 | 104,874 |
| 2000 | 101,241 |
| 2005 | 101,483 |
| 2006 | 101,740 |
| 2007 | 101,965 |
Культура і мистецтво[ред. • ред. код]
Театр[ред. • ред. код]
- Музично-драматичний театр «Ванемуйне» (ест. Vanemuine), заснований у 1870.
Музеї[ред. • ред. код]
- Естонський національний музей (заснований у 1909, в 1940 — 1988 роках — етнографічний музей Естонії) — одне з найзначніших сховищ предметів матеріальної культури естонського народу;
- Тартуський міський музей;
- Тартуський художній музей;
- Музей Підземелля КДБ;
- Естонський літературний музей (колишня назва — Літературний музей ім Ф. Р. Крейцвальда);
- Будинок-музей письменника Оскара Лутса;
- Естонська музей спорту;
- Музей пошти;
- Тартуський музей іграшок;
- Тартуський музей «До Пушкіна з Дерпта»;
- Тартуський музей співочого свята.
Музеї Тартуського університету[ред. • ред. код]
- Історичний музей Тартуського університету;
- Художній музей Тартуського університету;
- Зоологічний музей Тартуського університету;
- Геологічний Музей Тартуського Університету.
Бібліотеки[ред. • ред. код]
Український слід[ред. • ред. код]
Повість врем'яних літ пише про похід київського князя Ярослава Мудрого 1030 року: «В тому ж році пішов Ярослав на чудь, і переміг їх, і поставив город Юр'їв». Ярослав Мудрий назвав городище Юр'їв згідно зі своїм християнським ім'ям. Це була перша згадка про Тарту у писемних джерелах.
У середині XIX ст. в Дерптському університеті вчився, а згодом працював Бунге Олександр Андрійович, ботанік, уродженець Києва.
Дивись також[ред. • ред. код]
Виноски[ред. • ред. код]
- ↑ Статистика населення Естонії(ест.)
- ↑ In the fifth century Estonians built the first fortress at Tarbatu – from which both the modern Estonian name of Tartu and the Germanic name of Dorpat derive: Batten, Alan Henry (1988). Resolute and Undertaking Characters. Springer. ISBN 978-90-277-2652-0.
- ↑ Statistics Estonia: General Data for 1881, 1897, 1922, 1934, 1959, 1970, 1979, 1989 Censuses
- ↑ Statistics Estonia: Population by Gender, Age Group and County
Посилання[ред. • ред. код]
- Тарту - Юр'єв - Дерпт — пізнавальний портал про місто Тарту російською мовою
- Веб камери
- Знайомства в Тарту
- Радіостанції Тарту
- Віртуальний тур по Тарту
|
|||||||||
|
|||||||||||||||||
