Тарту

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Тарту
Tartu
Герб Прапор
Герб Тарту Прапор Тарту
Міська ратуша
Міська ратуша
Основні дані
58°23′00″ пн. ш. 26°43′00″ сх. д. / 58.38333° пн. ш. 26.71667° сх. д. / 58.38333; 26.71667Координати: 58°23′00″ пн. ш. 26°43′00″ сх. д. / 58.38333° пн. ш. 26.71667° сх. д. / 58.38333; 26.71667
Країна Естонія
Засновано 1262
Населення 95 074 (2012)[1]
Площа міста 38,8 км²
Поштові індекси 50050–51111
Часовий пояс UTC+2 і Східноєвропейський час
Висота НРМ 79 м
Міста-побратими Рига, Люнебург, Тампере, Каунас, Феррара, Санкт-Петербург, Гапнарфйордур і комуна Уппсала[2]
Міська влада
Веб-сторінка tartu.ee
Мер міста Urmas Klaas[d]

CMNS: Тарту на Вікісховищі

Та́рту (ест. Tartu, південноестонське наріччя: Tarto, у 1030-1224 та в 1893-1918 рос. Юрьев; у 1224-1893 Дерпт нім. Dorpat, Dörpt також, іноді, Дорпат, Тарбату[3]) — друге за величиною місто в Естонії, центр Південної Естонії. Тарту відоме як традиційний інтелектуальний центр Естонії: у Тарту міститься єдиний класичний університет — Тартуський університет (ест. Tartu Ülikool), заснований 1632 року та найстаріший театр в Естонії — Ванемуйне (ест. Vanemuine).

Демографія[ред.ред. код]

Згідно з даними Євростату, населення Тарту складається з таких етнічних груп (дані 2006 року):

Національність %
Естонці 80,2 %
Росіяни 15,7 %
Українці 1,2 %
Фіни 1,1 %
Інші 1,8 %

Наступна таблиця відображає зміну кількості населення Тарту. Дані взяті з офіційних переписів населення, починаючи з 1881 року[4] та міністерства статистика Естонії[5]:

Рік Населення
1881 29,974
1897 42,308
1922 50,342
1934 58,876
1959 74,263
1970 90,459
1979 104,381
1989 113,320
1995 104,874
2000 101,241
2005 101,483
2006 101,740
2007 101,965

Культура і мистецтво[ред.ред. код]

Театр[ред.ред. код]

Музеї[ред.ред. код]

Ратуша Тарту
  • Естонський національний музей (заснований у 1909, в 19401988 роках — етнографічний музей Естонії) — одне з найзначніших сховищ предметів матеріальної культури естонського народу;
  • Тартуський міський музей;
  • Тартуський художній музей;
  • Музей Підземелля КДБ;
  • Естонський літературний музей (колишня назва — Літературний музей ім Ф. Р. Крейцвальда);
  • Будинок-музей письменника Оскара Лутса;
  • Естонська музей спорту;
  • Музей пошти;
  • Тартуський музей іграшок;
  • Тартуський музей «До Пушкіна з Дерпта»;
  • Тартуський музей співочого свята.

Музеї Тартуського університету[ред.ред. код]

  • Історичний музей Тартуського університету;
  • Художній музей Тартуського університету;
  • Зоологічний музей Тартуського університету;
  • Геологічний Музей Тартуського Університету.

Бібліотеки[ред.ред. код]

Український слід[ред.ред. код]

Повість врем'яних літ пише про похід київського князя Ярослава Мудрого 1030 року: «В тому ж році пішов Ярослав на чудь, і переміг їх, і поставив город Юр'їв». Ярослав Мудрий назвав городище Юр'їв згідно зі своїм християнським ім'ям. Це була перша згадка про Тарту у писемних джерелах.

У середині XIX ст. в Дерптському університеті вчився, а згодом працював Бунге Олександр Андрійович, ботанік, уродженець Києва.

Відомі люди[ред.ред. код]

Народилися[ред.ред. код]

Див. Категорія:Уродженці Тарту

Дерптські воєводи[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Виноски[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]