Та́рту (ест.Tartu, південноестонське наріччя: Tarto, у 1030-1224 та в 1893-1918рос.Юрьев; у 1224-1893 Дерпт нім.Dorpat, Dörpt також, іноді, Дорпат, Тарбату[3]) — друге за величиною місто в Естонії, центр Південної Естонії. Тарту відоме як традиційний інтелектуальний центр Естонії: у Тарту міститься єдиний класичний університет — Тартуський університет (ест.Tartu Ülikool), заснований 1632 року та найстаріший театр в Естонії — Ванемуйне (ест.Vanemuine).
Наступна таблиця відображає зміну кількості населення Тарту. Дані взяті з офіційних переписів населення, починаючи з 1881 року[7] та міністерства статистика Естонії[8]:
Естонський національний музей (заснований у 1909, в 1940–1988 роках — етнографічний музей Естонії) — одне з найзначніших сховищ предметів матеріальної культури естонського народу;
Повість врем'яних літ пише про похід київського князяЯрослава Мудрого 1030 року: «В тому ж році пішов Ярослав на чудь, і переміг їх, і поставив город Юр'їв». Ярослав Мудрий назвав городище Юр'їв згідно зі своїм християнським ім'ям. Це була перша згадка про Тарту у писемних джерелах.
У середині ХІХ ст. в Дерптському університеті вчився, а згодом працював Бунге Олександр Андрійович, ботанік, уродженець Києва.
↑In the fifth century Estonians built the first fortress at Tarbatu — from which both
the modern Estonian name of Tartu and the Germanic name of Dorpat derive: Batten, Alan Henry (1988). Resolute and Undertaking Characters. Springer. ISBN978-90-277-2652-0.
↑Р. Пуллат, Э. Тарвел, «История города Тарту», Таллин, изд. «Ээсти раамат», 1980 г., стр.11
↑Р. Пуллат, Э. Тарвел, «История города Тарту», Таллин, изд. «Ээсти раамат», 1980 г., стр.11
↑In the fifth century Estonians built the first fortress at Tarbatu — from which both the modern Estonian name of Tartu and the Germanic name of Dorpat derive: Batten, Alan Henry. {{{Заголовок}}}. — ISBN 978-90-277-2652-0.
Тарту у Вікісховищі
