Естонська мова

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Естонська мова
eesti keel
Поширення естонської мови:    Мова більшості    Мова меншості
Поширення естонської мови:
   Мова більшості
   Мова меншості
Поширена в: Естонія
Регіон: Північна Європа
Носії: 1,05 млн (1989)
Класифікація: Уральська
 Фіно-угорська
  
   Прибалтійсько-фінська
Офіційний статус
Державна: Естонія Естонія
Офіційна: Європейський Союз Європейський Союз
Регулює: Інститут естонської мови
Коди мови
ISO 639-1 et
ISO 639-2 est

Есто́нська мо́ва (eesti keel) — мова естонців, офіційна мова Естонії і Європейського Союзу. Рідна для понад 1,1 мільйона людей[1] у Естонії та десятків тисяч за її межами у емігрантських спільнотах. Писемність на основі латинського алфавіту.

Класифікація[ред.ред. код]

Естонська мова належить до прибалтійсько-фінської групи угрофінських мов уральської мовної сім'ї.

Статус[ред.ред. код]

Естонська мова вперше набула офіційного статусу і стала єдиною державною мовою Естонії у 1918 році зі здобуттям цією державою незалежності.

З 1940 року з радянською окупацією статус естонської мови став знижуватися: вона перестала бути єдиною державною мовою — другою стала російська, звужувалося використання естонської мови в багатьох сферах: в міжнародних переговорах, дипломатичній переписці, у зовнішній торгівлі та на торговельних знаках, у питаннях, що стосувалися збройних сил, у навчанні. Естонська мова була витіснена з викладання та позбавлена можливостей розвитку термінології в сферах навігації, мореплавства, авіації та залізничного транспорту, вона також перестала використовуватися у гірничо-видобувній, енергетичній, текстильній та деяких областях важкої промисловості, позаяк більшість промислових підприємств перебували під прямим всесоюзним контролем з Москви.[2].

Ситуація змінилася із розпадом Радянського Союзу і відновленням незалежності 20 серпня 1991 року. Нині естонська мова — єдина офіційна у Естонії, а також одна з офіційних мов Європейського Союзу.

Історія[ред.ред. код]

Естонська граматика, видана в Ревалі (тепер Таллінн) 1637 року

Поширення[ред.ред. код]

Станом на 2000 рік естонську мову вважали рідною1,1 млн осіб, серед яких 965 000 мешкало в Естонії і 160 в інших країнах світу, зокрема Росії (Ленінградська, Псковська, Омська області та ін.), США, Канаді, Німеччині, Австралії, Великобританії, а також у Латвії.

Згідно з переписом населення СРСР 1970 року загальне число носіїв естонської мови становило 1007,4 тис. осіб.

Діалекти[ред.ред. код]

В естонській мові виділяють два головні наріччя, що сильно різняться одне від одного:

Навчання[ред.ред. код]

Естонську мову окрім Естонії, вивчають у 40 вищих навчальних закладах світу (2004), як основну спеціальність, додаткову спеціальність, факультативний предмет або предмет за вибором. Найтриваліша традиція навчання естонської мові існує в університетах Фінляндії, Швеції та Угорщини. За кількістю місць навчання вирізняється Німеччина, де естонську мову вивчають у 7 вишах.

Естонська мова також включена до програми майже 30 загальноосвітніх шкіл, шкіл додаткової освіти та мовних курсів у Європі, Сполучених Штатах Америки, Канаді та Австралії.

Писемність[ред.ред. код]

Основна стаття: Естонська абетка

Естонський алфавіт склався на базі латинського, пристосованого до потреб естонської мови. Алфавіт має 27 літер, з них шість мають діакритичні знаки.

A a B b D d E e F f G g H h
I i J j K k L l M m N n O o
P p R r S s Š š Z z Ž ž T t
U u V v Õ õ Ä ä Ö ö Ü ü

Літери f, š, z та ž трапляються лише в іншомовних словах. Естонська вимова літер z та ž є відповідно /s/ та /š/: zlott, žetoon. У власних іменах німецького походження z вимовляється як /ts/: Mozart, Leibniz. В іншомовних словах та власних іменах використовуються також латинські літери, що не увійшли до складу естонською абетки. Найуживаніші серед них - Cc Čč Qq Ww Xx Yy.

Лексика[ред.ред. код]

Щодо етимології, то більшість естонських слів мають фінно-угорське походження. Значні також запозичення з германських (в основному з нижньонімецької) та балтійських мов. Трапляються слов'янізми, запозичені, очевидно, з російської через фінську мову, а також англіцизми (головно неологізми кінця XX — початку XXI століття) та інтернаціоналізми[3].

Приклад[ред.ред. код]

«Заповіт» Т. Шевченка естонською мовою (переклав Айн Каалеп)

TESTAMENT
Kui ma suren, siis mind matke
kalme peale üles
kallil kodumaal Ukrainas,
laia stepi süles,
et sealt laiad põllupinnad,
Dnepr ja kaldad üha
oleks näha; oleks kuulda,
kuidas jõgi mühab.
Kui kord tuleb tal Ukrainast
sinimerre viia
vaenuverd... siis jätan maha
mäed ja põllud siia —
ise aga õhinaga
sinna, kus on Jumal,
tõttan palveks... Seni mulle
ent jääb võõraks Jumal.
Matke mind ja üles tõuske
orjaikke vastu,
priiust kuri vaenlasveri
pühaveena kastku.
Tuletage peres uues,
peres vabas, suures
siis mind veel te lahkelt meelde
vaikse jutu juures.

Джерело: Українська бібліотека

Приклад[ред.ред. код]

  1. Естонська мова на сайті Ethnologue.org
  2. K. Nyman Metcalf. Estonia 1918–1994. The Development of Human Rights, — Stockholm, 1994, — р. 65-68.
  3. (ест.) Етимологічний словник естонської мови

Бібліографія[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Мови Це незавершена стаття про мову.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.