Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов’язаних та резервістів

Єдиний електронний реєстр військовозобов'язаних «Оберіг» — державний реєстр, що містить інформацію про всіх призовників, військовозобов'язаних та резервістів віком від 17 до 60 років.

Ця електронна інформаційна система для збору, зберігання, обробки та використання персональних даних створена для забезпечення військового обліку громадян України. Створення і робота реєстру фінансується коштом держбюджету та інших джерел.

Власником реєстру та персональних даних є Міністерство оборони, а розпорядник — Генеральний штаб ЗСУ. Адміністраторами реєстру визначені обласні ТЦК, а наповнення даних покладено на районні та міські центри комплектування. Доступ до даних має також СБУ та СЗРУ.

Історія

Законопроєкт № 2504а-д «Про Єдиний державний реєстр військовозобов'язаних» вніс комітет з питань національної оборони в листопаді 2015 року, а в грудні 2016 року його відправили на доопрацювання.

Закон про створення єдиного електронного реєстру призовників та військовозобов'язаних Верховна Рада ухвалила в березні 2017 року. Він передбачає створення уніфікованої автоматизованої системи, що буде збирати та зберігати усю інформацію про військовозобов'язаних громадян України віком від 18 до 60 років.

Формально реєстр запустили 28 березня 2022 року, а наказом № 94 Міністерство оборони затвердило порядок ведення реєстру.

У грудні 2022 року Кабмін ухвалив постанову № 1487, де визначались деталі запуску реєстру, де зокрема передбачалося, що подавати відомості про себе до ТЦК для включення в реєстр можна буде через сервіс ДіЯ.

6 вересня 2023 року міністр оборони Рустем Умеров визначив, що запуск єдиного електронного реєстру призовників та військовозобов'язаних є одним із основних його завдань, а також оголосив про плани запровадити електронний військовий квиток та цифровізувати ВЛК.

У середині вересня 2023 року Міноборони підписувало накази про взаємний автоматичний обмін інформацією з іншими реєстрами та відомствами.

3 жовтня 2023 року міністр цифрової трансформації М. Федоров повідомив, що реєстр уже функціонує та наповнений на більш ніж 90 %.

Дані реєстру

Дані для цього Реєстру збираються з різних уже існуючих державних реєстрів від Міністерства фінансів, МВС, Міністерства освіти і науки, Державної судової адміністрації, Пенсійного фонду, МОЗ, Міністерства соціальної політики, ЦВК, Державної прикордонної служб та інших відомств.

Реєстр містить такі дані:

• ПІБ, дата та місце народження, стать, громадянство
• місце проживання та перебування
• сімейний стан (наявність дітей)
• освіта, професія, місце роботи
• стан здоров'я
• військово-облікова спеціальність
• відомості про участь у бойових діях, отримання бойових поранень
• відомості про батьків
• реквізити внутрішнього та закордонного паспорта
• наявність підстав для виїзду за кордон під час воєнного стану
• ІПН
• оцифрований образ обличчя
• дані про судимість
• номер телефону
• адреса електронної пошти
• інформація про дозволи на володіння зброєю

Функціонування

Безпосереднє ведення реєстру буде здійснюватися зв'язківцями-операторами районних ТЦК, що пройшли навчання на базі 179-го навчально-тренувального центру військ зв'язку ЗСУ.

Завдання реєстру

Завданнями реєстру є ведення обліку військовозобов'язаних і призовників, планування і проведення мобілізації та призову на строкову службу, прийняття на службу за контрактом, інформаційне забезпечення звільнених військовослужбовців, які мають право на пенсію та членів сімей загиблих військовиків. Реєстр пришвидшить ідентифікацію українців, які не стоять на військовому обліку, а також прискорить процедуру надання статусу учасника бойових дій, пільг для родичів загиблих та тих, хто отримав інвалідність на війні.

Цифровізація та відхід від паперових облікових карток має підвищити ефективність роботи ТЦК та запобігати корупції.

Правовий статус

Відповідно до поточної редакції чинного Кримінального кодекс України:

Стаття 182 ККУ. Порушення недоторканності приватного життя:

1. Незаконне збирання, зберігання, використання, знищення, поширення конфіденційної інформації про особу або незаконна зміна такої інформації, крім випадків, передбачених іншими статтями цього Кодексу, -

караються штрафом від п'ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років.

2. Ті самі дії, вчинені повторно, або якщо вони заподіяли істотну шкоду охоронюваним законом правам, свободам та інтересам особи, -

караються арештом на строк від трьох до шести місяців або обмеженням волі на строк від трьох до п'яти років, або позбавленням волі на той самий строк.

Примітка. Істотною шкодою у цій статті, якщо вона полягає у заподіянні матеріальних збитків, вважається така шкода, яка в сто і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Публічне, у тому числі через засоби масової інформації, журналістів, громадські об’єднання, професійні спілки, повідомлення особою інформації про вчинення кримінального або іншого правопорушення, здійснене з дотриманням вимог закону, не є діями, передбаченими цією статтею, і не тягне за собою кримінальну відповідальність.

{Стаття 182 в редакції Закону № 3454-VI від 02.06.2011; із змінами, внесеними згідно із Законом № 198-IX від 17.10.2019}

Конституція України Стаття 32. Ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

Кожний громадянин має право знайомитися в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, установах і організаціях з відомостями про себе, які не є державною або іншою захищеною законом таємницею.

Кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім'ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.

(Поза законом)