Генеральний штаб Збройних сил України

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Генеральний штаб Збройних сил України

Генеральний штаб Збройних сил України у Вікісховищі?
Емблема Генерального штабу Збройних Сил України
Прапор Генерального штабу Збройних Сил України
Нарукавний знак Генерального штабу ЗС України

Генеральний штаб Збройних сил України — головний військовий орган з планування оборони держави, управління застосуванням Збройних сил України, координації та контролю за виконанням завдань у сфері оборони іншими утвореними відповідно до законів України військовими формуваннями, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, правоохоронними органами, Державною спеціальною службою транспорту і Державною службою спеціального зв'язку та захисту інформації України.

Є робочим органом Ставки Верховного Головнокомандувача Збройними Силами України.

Підпорядкування[ред. | ред. код]

Згідно Конституції України та Закону України «Про збройні Сили України», Генеральний штаб ЗСУ підпорядковується безпосередньо Верховному Головнокомандувачу Збройних Сил України - Президенту України.[1]

Історія[ред. | ред. код]

Перші визвольні змагання[ред. | ред. код]

Другі визвольні змагання[ред. | ред. код]

Після відновлення незалежності[ред. | ред. код]

У Збройних силах України Генеральний Штаб був створений в 1992 році на базі штабу Київської військової округи після розпаду Радянського Союзу та створення Міністерства оборони України.

Функції[ред. | ред. код]

Нарукавний знак Генерального штабу ЗСУ

В особливий період Генеральний штаб є робочим органом Ставки Верховного Головнокомандувача Збройних Сил України.

Генеральний штаб у своїй діяльності керується Конституцією (254к/96-ВР) і законами України, постановами Верховної Ради України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, директивами і наказами Міністра оборони України, а також Положенням «Про Генеральний штаб Збройних Сил України» затвердженим Указом Президента України від 21 вересня 2006 року N 769/2006.

Структура[ред. | ред. код]

Структура ГШ ЗСУ станом на 1.01.2016 р.

Реформування[ред. | ред. код]

Для забезпечення проведення воєнної реформи у 2015 році Міністерство оборони підготувало та затвердило Стратегію національної безпеки України, провело оборонний огляд, за підсумками якого була прийнята нова Воєнна доктрина України[9].

На початку 2016 року в Уряді проходили розгляд «Концепція розвитку сектору безпеки і оборони України», «Стратегічний оборонний бюлетень України», «Державна цільова оборонна програма розвитку озброєння та військової техніки Збройних Сил України на період до 2020 року»[9].

Усі ці документи формують основні пріоритети національної безпеки України у воєнній сфері з максимальною адаптацією оборонних спроможностей держави до стандартів НАТО[9].

В січні 2016 року міністр оборони України Степан Полторак зазначив, що основна мета реформування Збройних сил — це підвищення боєготовності і перехід на стандарти НАТО для взаємодії з країнами — членами Альянсу[10].

Програмою Міноборони з військової стандартизації на 2016—2018 роки передбачено розроблення ще понад 70 стандартів, серед яких найважливішими є бойові статути Сухопутних військ та настанови з підготовки та застосування військ, спрямовані на підвищення рівня сумісності Збройних Сил України з країнами-членами НАТО[11]. А вже до кінця 2019 року має відбутись реформування Генерального штабу Збройних Сил України, в ході якого в діяльність головного та інших органів військового управління будуть впроваджені принципи, прийняті в державах — членах НАТО. Протягом 2016—2017 років будуть проведені реорганізаційні заходи управлінської вертикалі Головного управління персоналу (J1), Головного управління оборонного та мобілізаційного планування Генерального штабу (J5), створені Головне управління логістики (J4) та Головне управління підготовки (J7). Набуде спроможностей Командування Сил спеціальних операцій. До кінця 2018 року буде завершено створення Командування сил Логістики[12].

Керівництво[ред. | ред. код]

Начальник[ред. | ред. код]

Штандарт начальника Генерального штабу Збройних Сил України

Апарат[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Закон України «Про Збройні Сили України» на сайті Верховної Ради України
  2. «Для забезпечення ресурсних потреб ЗС України та інших складових сил оборони створюється єдина система логістики» — заступник Міністра оборони. http://www.mil.gov.ua/. Міністерство оборони України. 2017-07-14. Процитовано 15 січня 2018. 
  3. Система логістики, яка створюється у Збройних Силах України, буде повністю сумісною з відповідними системами країн НАТО. http://www.mil.gov.ua/. Міністерство оборони України. 2017-05-16. Процитовано 15 січня 2018. 
  4. У квітні у ЗСУ розпочнеться експеримент із застосування нових принципів логістики. http://www.ukrmilitary.com/. Ukrainian Military Pages. 2018-03-13. Процитовано 13 березня 2018. 
  5. Центральне управління безпеки військової служби Збройних Сил України набуває спроможностей
  6. Воєнно-наукове управління ГШ ЗСУ
  7. Воєнно-науковому управлінню Генерального штабу Збройних Сил України — 20 років
  8. Руслан Ткачук (2017-09-09). «Захист України повинен відбуватися не тільки зі зброєю в руках — історики можуть дати бій у цій війні». http://na.mil.gov.ua/. Народна армія. Процитовано 9 вересня 2017. 
  9. а б в Повільно, але впевнено ВСУ все ж таки змінюється - брифінг про життєдіяльність та реформування ЗСУ. Military Navigator. 19 січня 2016. 
  10. Міноборони України вже закуповує зброю під натівський патрон - Полторак. Військова панорама. 25 січня 2016. 
  11. «У Збройних Силах України впроваджено стандарт НАТО щодо медичної евакуації» — заступник Міністра оборони України. Military Navigator. 14 Jan 2016. 
  12. Міноборони про впровадження стандартів НАТО в діяльність органів військового управління. Ukrainian Military Pages. 14 травня 2016. Процитовано 19 травня 2016. 
  13. а б в Керівництво міністерства оборони. http://www.mil.gov.ua/. Процитовано 31 серпня 2016. 
  14. Генерал-лейтенант Наєв Сергій Іванович /Сайт Міністерства оборони України/

Посилання[ред. | ред. код]