Генеральний штаб Збройних сил України

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Емблема Генерального штабу Збройних Сил України
Прапор Генерального штабу Збройних Сил України
Нарукавний шеврон Генерального штабу ЗС України

Генеральний штаб Збройних сил України — головний військовий орган з планування оборони держави, управління застосуванням Збройних сил України, координації та контролю за виконанням завдань у сфері оборони іншими утвореними відповідно до законів України військовими формуваннями, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, правоохоронними органами, Державною спеціальною службою транспорту і Державною службою спеціального зв'язку та захисту інформації України.

У Збройних силах України Генеральний Штаб був створений на базі штабу Київського військового округу після розпаду Радянського Союзу та створення Міністерства оборони України.

В особливий період Генеральний штаб є робочим органом Ставки Верховного Головнокомандувача Збройних Сил України.

Генеральний штаб у своїй діяльності керується Конституцією (254к/96-ВР) і законами України, постановами Верховної Ради України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, директивами і наказами Міністра оборони України, а також Положенням «Про Генеральний штаб Збройних Сил України» затвердженим Указом Президента України від 21 вересня 2006 року N 769/2006.

Структура[ред.ред. код]

Структура ГШ ЗСУ станом на 1.01.2016 р.
  • Начальник Генерального штабу, Головнокомандувач Збройних Сил України — Муженко Віктор Миколайович.
  • Об'єднаний оперативний штаб
    • Управління правового забезпечення
    • Департамент Головного управління розвідки J-2
    • Фінансове управління
    • Апарат помічників начальника Генерального штабу
    • Заступники начальника Генерального штабу:
      • Головне управління по роботі з особовим складом ЗСУ
      • Головне управління персоналу
      • Головне оперативне управління J-3 (начальник Шутов Олександр Володимирович)
      • Головне управління оборонного та мобілізаційного планування J-5 (начальник полковник Михайло Щербина, заступник Сергій Масловський)[1]
      • Головне управління зв'язку та інформаційних систем J-6
      • Центральне управління підготовки та повсякденної діяльності військ (сил) Збройних Сил J-7
      • Центральне військово-медичне управління Збройних Сил J-8
      • Головний командний центр
      • Управління спеціальних операцій (т.в.о. начальника Назаркін В'ячеслав Миколайович)
      • Головне управління оперативного забезпечення Збройних Сил
      • Управління верифікації
      • Центральне управління захисту інформації і криптології
      • Головне управління військового співробітництва та миротворчих операцій
      • ВНУ ГШ.png Воєнно-наукове управління[2][3]
        • воєнно-історичний відділ (створений у липні 2016 року)[4], начальник полковник Василь Бідний
      • Військово-музичне управління Збройних сил України
      • Адміністративне управління
      • Головне фінансово-економічне управління
      • ОЗБР ЗСУ.png Озброєння збройних cил
      • Тил збройних cил

Реформування[ред.ред. код]

Для забезпечення проведення воєнної реформи у 2015 році Міністерство оборони підготувало та затвердило Стратегію національної безпеки України, провело оборонний огляд, за підсумками якого була прийнята нова Воєнна доктрина України[5].

На початку 2016 року в Уряді проходили розгляд «Концепція розвитку сектору безпеки і оборони України», «Стратегічний оборонний бюлетень України», «Державна цільова оборонна програма розвитку озброєння та військової техніки Збройних Сил України на період до 2020 року»[5].

Усі ці документи формують основні пріоритети національної безпеки України у воєнній сфері з максимальною адаптацією оборонних спроможностей держави до стандартів НАТО[5].

В січні 2016 року міністр оборони України Степан Полторак зазначив, що основна мета реформування Збройних сил — це підвищення боєготовності і перехід на стандарти НАТО для взаємодії з країнами — членами Альянсу[6].

Програмою Міноборони з військової стандартизації на 2016—2018 роки передбачено розроблення ще понад 70 стандартів, серед яких найважливішими є бойові статути Сухопутних військ та настанови з підготовки та застосування військ, спрямовані на підвищення рівня сумісності Збройних Сил України з країнами-членами НАТО[7]. А вже до кінця 2019 року має відбутись реформування Генерального штабу Збройних Сил України, в ході якого в діяльність головного та інших органів військового управління будуть впроваджені принципи, прийняті в державах — членах НАТО. Протягом 2016—2017 років будуть проведені реорганізаційні заходи управлінської вертикалі Головного управління персоналу (J1), Головного управління оборонного та мобілізаційного планування Генерального штабу (J5), створені Головне управління логістики (J4) та Головне управління підготовки (J7). Набуде спроможностей Командування Сил спеціальних операцій. До кінця 2018 року буде завершено створення Командування сил Логістики[8].

Керівництво[ред.ред. код]

Начальник[ред.ред. код]

Штандарт начальника Генерального штабу Збройних Сил України

Апарат[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Оргштатну структуру військових частин зроблять більш гнучкою, а службу в резерві чекають зміни. http://www.ukrmilitary.com/. Ukrainian Military Pages. 1 листопада 2016. Процитовано 2 листопада 2016. 
  2. Воєнно-наукове управління ГШ ЗСУ
  3. Воєнно-науковому управлінню Генерального штабу Збройних Сил України — 20 років
  4. Руслан Ткачук (2017-09-09). «Захист України повинен відбуватися не тільки зі зброєю в руках — історики можуть дати бій у цій війні». http://na.mil.gov.ua/. Народна армія. Процитовано 9 вересня 2017. 
  5. а б в Повільно, але впевнено ВСУ все ж таки змінюється - брифінг про життєдіяльність та реформування ЗСУ. Military Navigator. 19 січня 2016. 
  6. Міноборони України вже закуповує зброю під натівський патрон - Полторак. Військова панорама. 25 січня 2016. 
  7. «У Збройних Силах України впроваджено стандарт НАТО щодо медичної евакуації» — заступник Міністра оборони України. Military Navigator. 14 Jan 2016. 
  8. Міноборони про впровадження стандартів НАТО в діяльність органів військового управління. Ukrainian Military Pages. 14 травня 2016. Процитовано 19 травня 2016. 
  9. а б в Керівництво міністерства оборони. http://www.mil.gov.ua/. Процитовано 31 серпня 2016. 

Посилання[ред.ред. код]